Антон Лосенко – живописець, педагог і культурний діяч із України. Він був першим великим історичним живописцем, блискучим рисувальником і портретистом. Засновник художньої педагогіки, вихователь плеяди чудових майстрів живопису, академік та професор петербурзької Академії мистецтв.

Антон Павлович народився 10 серпня 1737 року в Глухові, Глухівського полку, Гетьманщина, батько був козаком. Змалечку хлопчик володів прекрасним слухом і голосом. Він рано залишився сиротою, але тітка забрала його до себе й опікувалася, як рідною дитиною. Талановитого семирічного Лосенка відправили до Петербурга в придворну капелу. Проте співацька кар’єра не склалася, у підлітковому віці він втратив голос, але доля була прихильною до юнака, того ж 1753-го він потрапив на навчання до портретиста Івана Аргунова (художник-кріпак графа Шереметьєва).

Антон Лосенко
Антон (Антін) Павлович Лосенко. Автопортрет
Павло (І) Петрович

П’ять з половиною років провів Антон у майстернях живописця, де отримав ґрунтовну художню освіту. У 1758-му вступив до Імператорської академії мистецтв під протекцією графа Івана Шувалова – президента академії. Лосенко навчався в класі французьких художників Луї-Жозефа Ле Лоррена та Жана-Луї Девельї. За два роки молодий художник написав пару портретів – Шувалова та Сумарокова, роботи дуже сподобалися комісії й Антона відправили вдосконалювати майстерність у Париж до Жана Рету. У французькій столиці українець створив велике полотно за біблейським сюжетом – “Чудовий лов риби” (пізніше цю картину імператриця Катерина II власноруч вибрала для колекції Ермітажу).

У 1762-му художник повернувся до Петербурга, де одразу став до написання портретів. З-під його пензля народилися зображення великого князя Павла Петровича (майбутній імператор Павло I), Федора Волкова (засновник першого публічного театру Російської імперії) та Якова Шумського (актор). Свої картини художник підписував лаконічно – “Лосенко з України”.

Антон Лосенко
Товій з ангелом, 1759
Антон Лосенко
Чудесна ловля риби, 1762

У 1763-му Антон знову подався в Париж на стажування, де провів два роки. Там він створив чимало картин, найвідомішими з яких: “Смерть Адоніса”, “Андрій Первозванний”, “Авраам приносить у жертву свого сина Ісаака”. За майстерність Французька академія нагородила Лосенка трьома срібними медалями.

Після Парижа українець поїхав до Італії, де поринув у вивчення античності. Окрім цього копіював картини митців епохи Відродження. Створив полотна “Зевс і Фетіда”, “Авель”, “Каїн”. Майстра приваблювала краса огололеного тіла, тому він присвятив чимало часу роботам в стилі ню. По поверненню в 1769 році до Петербурга, Лосенко виставив свої роботи в Академії мистецтв. Ці картини стали яскравим свідченням успіхів його живопису.

Яків Шумський
Федір Волков
Іван Шувалов
Олександр Сумароков

Після виставки Лосенку запропонували написати картину на здобуття звання академіка історичного живопису. Художник створив полотно “Володимир і Рогніда” (за основу сюжету були взяті літописні події – Володимир Святославич, отримавши відмову від Полоцької княжни Рогніди, захопив Полоцьк, убив її батька, братів і змусив зарозумілу дівчину стати його дружиною).

Представлена картина була високо оцінена не лише радою академії, яка визнала Лосенка як художника видатного таланту та обрала його академіком і дарували звання професора, а й широким загалом його сучасників. Як професор, а згодом і директор академії, Антон Павлович чимало зробив для своїх студентів. Він підготував перший підручник мистецтва: “Пояснення пропорції людини, заснованої на вірогідному дослідженні різних пропорцій древніх статуй, старанням Імператорської Академії мистецтв Професора живопису пана Лосенка для користі юнацтва, що вправляється в малюванні”. Експозиція й малюнки Лосенка використовувалися протягом тривалого часу в Академії, а потім і в московському училищі живопису та скульптури.

Антон Лосенко
Смерть Адоніса, 1764
Антон Лосенко
Авель, 1768

Посада директора Академії, лягла тягарем на плечі художника. Йому доводилося щодня по кільканадцять годин проводити в класах, навчаючи молодь. Це обтяжувало та не залишало часу для найголовнішого – писати картини. Окрім того ця посада мимоволі затягувала митця у вир академічних та придворних інтриг.

“Його переслідують, він стомлений, зажурений, змучений тьмою академічних дрібниць <…> Лосенко не в змозі торкнутися пензля; безсумнівно все це призведе його до загибелі. Він найвидатніший художник імперії, але всім до того байдуже, його приносять у жертву”, – писав у листі до імператриці Катерини II видатний скульптор, автор “Мідного вершника” Етьєн Моріс Фальконе.

У 1773 році Лосенко знайшов у собі сили й став за мольберт. Художник розпочав роботу над створення картини “Прощання Гектора з Андромахою”. Але закінчити його Антон Павлович так і не встиг. Все ті ж інтриги не давали вільно дихати, зашморг підступів сильніше затягувався на шиї митця. Він не хотів брати участі в підлих змовинах, тому на нього накинулися з критикою. Несправедливе ставлення призвело до повного усамітнення, а тоді й депресії. Психологічне пригнічення наклало відбиток і на фізичне здоров’я майстра, він тяжко захворів.

Каїн, 1768
Правосуддя, 1769
Десять заповідей Мойсея
Авраам приносить у жертву свого сина Ісаака, 1765
Андрій Первозванний, 1764
Володимир і Рогніда, 1770
Зевс і Фетіда, 1769
Натурник, що сидить на камені, 1764

4 грудня 1773 року, ще молодий (36 років) Антон Лосенко віддав Богові душу. Провести художника в останню путь прийшло чимало поціновувачів його мистецтва, зокрема артисти, письменники, поети, живописці. Похований на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Антон Лосенко
Прощання Гектора з Андромахою, 1773

Критики про мистецтво Лосенка говорили різне, але завжди поза сумнівами була його висока майстерність та величезна значущість його малюнків для виховання молодих художників. Картини Лосенка завжди сприймалися і сприймаються із захопленням. Їх незмінно оточували й оточують натовпи захоплених глядачів. Нині роботи Антона Петровича зберігаються в музеях України, Білорусі та РФ.

Ілля Рєпін: Не чекайте прислуги – її немає

Володимир Піскорський – засновник української іспаністики

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]