Андрій Кушніренко – видатний український хоровий диригент, автор музичних творів, член-кореспондент Академії мистецтв України, лавреат найпрестижнішої Національної премії імені Шевченка. Протягом багатьох років народний артист України керував Буковинським ансамблем пісні й танцю, зробивши його одним із найкращих ансамблів нашої країни та зарубіжжя. Гастролі колективу під орудою Кушніренка з успіхом відбувалися в країнах Европи, Азії, Північної та Південної Америки.

Андрій народився 17 жовтня 1933 року в селі Великі Загайці, що на Тернопільщині. Початкову освіту здобував у семирічці, потім навчався в Кремінцях. По закінченню школи працював вчителем співів у Загайцівській школі, водночас був керівником місцевого аматорського гуртка.

У 1953 році Кушніренко вступив до Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси. Після двох років навчання студент отримав рекомендації для продовження здобуття освіти у Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка. Закінчивши музичний виш у 1962-му, Кушніренко став художнім керівником і головним диригентом Буковинського ансамблю пісні й танцю.

Під його керівництвом ансамбль став одним із першорядних художніх колективів. Вже за сім років колектив здобув звання заслуженого ансамблю України. Двічі Буковинський ансамбль пісні й танцю ставав лавреатом на міжнародних конкурсах (1966 та 1977 років). Колектив став популярним не лише на теренах України, а й далеко за її межами. Зокрема в Фінляндії, Польщі, Румунії та Італії.

Кушніренко був доброзичливою і делікатною людиною, але на репетиціях ставав безкомпромісним, суворим керівником.

“Кушніренко під час репетиції чи концертного виступу намагається якнайглибше вникнути в суть твору, якнайкраще передати авторський задум, до блиску відшліфувати кожну деталь, де всі грані його таланту підпорядковуються єдиному – створити чудо, тобто розкрити перед слухачем увесь багатий образний зміст хорового полотна”, – зазначив І. Ярошенко.

Андрій Миколайович був не лише диригентом, а й композитором. Його неперевершені композиції виконують народні артисти та провідні колективи такі як Державна заслужена академічна капела “Думка”, Чоловіча хорова капела України імені Л. М. Ревуцького, хору імені П. Майбороди національної радіокомпанії.

Кушніренко збирав також і фольклор. Відібрані ним матеріяли увійшли до репертуару Буковинського ансамблю пісні й танцю. Загалом Андрій Миколайович записав понад тисячу українських пісень, із яких сотню обробив для виконання хору й оркестру. Це і “Заповіт” та “Садок вишневий коло хати” Тараса Шевченка, і народні “Ой, у лузі червона калина”, “Подоляночка”, “На камені стою” тощо. Композитор і диригент присвятив своє життя популяризації української пісенної культури.

Щодо наукової діяльності, то Андрій Миколайович редагував та впорядковував музичні збірки “Буковинський розмай”, “Українські народні пісні в обробці А. Кушніренка”, “Українські візерунки”, “Хорові твори С. Воробкевича”, “Тобі співаю Україно” та багато інших. Також Кушніренко написав чимало наукових і дослідницьких праць, статей, рецензій. У співавторстві з іншими була випущена монографія “Чернівці: історія і сучасність”, яку в 2009-му визнали “Книгою року”. У 1983 та 1986 роках Кушніренко їздив по містах Канади, де читав лекції для диригентів.

Після здобуття Україною незалежності, Андрія Миколайовича як головного хормейстера часто запрошували до підготовки урядових концертів до 24 серпня. У 1992 році Кушніренко створив катедру музики в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Він же був її очільником. За роки діяльності катедри школу видатного диригента пройшло чимало артистів, які нині мають народне звання.

Кушніренко неодноразово головував на обласних оглядах художньої самодіяльності, а також на всеукраїнських мистецьких конкурсах і навіть за кордоном.

У 1997 році Андрій Миколайович увійшов до Національної спілки композиторів України й став член-кореспондентом Академії мистецтв України.

За свою невтомну працю Кушніренко отримав чимало відзнак, зокрема звання Народного артиста (1973), став лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984) та Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (1993), отримав орден Президента України “За заслуги” 3-го ступеня (1999), золоту медаль Національної академії мистецтв України (2003). У Чернівцях він отримав почесні відзнаки “Буковина” та “На славу Чернівців”, також став Почесним громадянином міста. Його ім’я занесено на Алею Зірок Чернівців.

11 січня 2013 року серце видатного композитора, диригента Андрія Миколайовича Кушніренка зупинилося назавжди. Йому було 79 років. Похований на Центральному цвинтарі Чернівців.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram