Анатолій Кирилович Бабко – видатний хімік-аналітик. Своє життя він присвятив дослідженням проблем хімії комплексних сполук, теорії і практиці хімічного аналізу. Окрім того, створив київську школу хіміків-аналітиків, досягнення якої відомі далеко за межами України, а також брав участь у роботі Міжнародного союзу по теоретичній і прикладній хімії. Видатний академік Тананаєв так писав про вченого: “Важко сказати, із ким можна порівняти Бабка в класі колег світового значення”.

Анатолій народився 15 жовтня 1905 року в сім’ї залізничника Кирила Бабка. У 1908 році родина замешкала в місті Сновськ, що на Чернігівщині. Змалку хлопчик цікавився науками, дуже любив читати, захоплювався не лише художньою літературою, а й історією та філософією. Та найбільше йому подобалися природничі науки. Ще з семи років малий почав цікавитися хімією. Навчався Анатолій у місцевій школі, а в 1922 році, склавши екстерном курс середньої школи, вступив до Київського політехнічного інституту на хіміко-технологічний факультет.

У той час Микола Тананаєв, видатний хімік, ініціював відкриття при КПІ спеціалізації з аналітичної хімії. Бабко був учнем Тананаєва. Під його керівництвом студент написав дипломну роботу, присвячену розробці об’ємного методу визначення діоксиду кремнію в силікатах. До нього цим питанням ще ніхто не займався. У 1927 році Анатолій захистив диплом і перспективного хлопця залишили асистентом на катедрі Тананаєва.

Бабко вдало поєднував педагогічну, наукову та дослідницьку діяльність. За рік став аспірантом за спеціальністю “аналітична хімія”. Свої експерименти Анатолій проводив разом із іншими студентами. У 1920-1930 роки катедра аналітичної хімії була величезним дослідницьким центром. Саме тут і сформувався Бабко як хімік-аналітик.

У 1934 році Анатолій Кирилович став доцентом катедри аналітично хімії Київського університету. А за три роки долучився до роботи в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР. Тоді ж він захистив кандидатську дисертацію, а в 1940-му отримав докторський ступінь за роботу “Вивчення процесів комплексоутворення до застосування внутрішньокомплексних з’єднань в колориметри”. Із 1941 року став керівником відділу аналітичної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР.

Коли вибухнула німецько-радянська війна, Бабко разом із інститутом перебував в евакуації в Уфі. Повернувся до Києва в 1944-му, й очолив катедру аналітичної хімії Київського університету. На цій посаді він пропрацював до 1960-го.

Ще під час війни Бабко виконував роботи важливі для оборонної промисловості: вивчав кольорові та рідкісні елементи уральських покладів руди, вивчав прилади запалювання авіамоторів, вів організацію контролю виробництва деяких нових сплавів.

Наукові роботи Анатолія Кириловича присвячені хімії комплексних сполук і їх застосування в аналітичній хімії, а також фотометричному й люмінесцентному методам аналізу. Досліджував рівноважний стан забарвлених комплексних сполук у розчинах. За допомогою фізико-хімічного аналізу обґрунтував загальні положення ступеневої дисоціації в розчинах і методи визначення складу розчинених комплексів.

Бабко досліджував потрійні комплекси, які утворюються в системі металу – ліганд – органічну основу, реакційну здатність полівалентних іонів в розчині комплексних гетерополікислот.

Пізніше Анатолій Кирилович створив, напевно, найбільшу в Україні школу хіміків-аналітиків. Вона була відома також і за кордоном. У школі проводилися важливі дослідження в області аналітичної хімії.

Бабко був не лише видатним науковцем і дослідником, а й талановитим педагогом, який підготував 50 кандидатів та 9 докторів наук.

Анатолій Кирилович написав понад 450 наукових праць. У співавторстві з іншими науковцями випустив вісім наукових посібників та монографій. Виступав на різноманітних конференціях. У 1963 році його обрали Титулярним Членом Комісії з аналітичної хімії Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (ЮПАК).

Роботи Бабка не втратили актуальності й нині. Так, Інститут наукової інформації США, який щорічно публікує список найцитованіших вчених (на основі якого складається Академічний рейтинг університетів світу), зазначив, що в період з 2000 до 2004 року наукові праці Анатолія Кириловича цитувалися у понад сотні статей. Монографії за цей же період цитувалися понад 250 разів. За свою невтомну працю та дослідження вченого вшанували багатьма державними нагородами.

7 січня 1968 року в Києві Бабко Анатолій Кирилович відійшов у засвіти. Відомий вчений академік Ю. А. Золотов писав: “Анатолій Кирилович – людина, яка любить свою справу, відповідальний, дуже визначний вчений і дбайливий наставник”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram