Уже майже тиждень люди на окупованих територіях Донбасу перебувають у паніці. Всьому виною незрозуміла ситуація із мобільним зв’язком. Особисто мені цікаво – люди, які стоять за цими “збоями”, взагалі розуміють яку істерію вони посіяли серед переселенців та всіх, хто перебуває в Донецьку та Луганську? Сигнал також зник у деяких прифронтових районах, де зараз відбуваються військові дії. Люди вже тиждень не знають, що з їхніми рідними. Дякую, що ще працює інтернет, а то я б особисто пішла з транспарантом до Верховної Ради, АПУ, або куди там зараз модно ходити за першої потреби.

Але як переселенка, яка має родичів в Донецьку, розкажу про ситуацію трохи детальніше, адже знаю її трохи більше від родини. По-перше, люди в ОРДЛО протягом цих чотирьох років дуже скептично ставляться до “рєспубліканскава” оператора “Фєнікс”. Можливо, дві тисячі абонентів на місто-мільйонник. Всі інші користуються послугами сумновідомого Vodafone. Тобто від 11 січня, коли лягла мережа, ніхто в Донецьку не може додзвонитись один до одного. Пару мільйонів людей одночасно повернулись до “славних часів” улюбленого СРСР, коли не було мобільних телефонів та інших “фінтіфлюшок” сьогодення. Тепер для того, щоб моя мама домовилась про каву з подругою в Донецьку, я пишу тьоті Олені про час і місце зустрічі (мої рідні – далекі від технологій).

Проте навіть не це є головною проблемою. Пам’ятаю, що у пабліках на Facebook а-ля “Донецкие Киевские” вже на другий день після зникнення зв’язку почали з’являтись пости на кшталт: “Хто зараз в Горлівці, можете зайти до моєї бабусі за такою-то адресою? Їй 85 років, немає зв’язку, зайдіть, дізнайтесь, як вона”. Не дай, Боже, щось трапиться, а родичі нічого не дізнаються.

Що мене особливо вразило та з чим зіткнулись мої рідні. Нашим пенсіонерам через тиждень треба їхати до Маріуполя переоформлювати пенсії, відмічатись на українській території. Бо, якщо вони “профукають” конкретну дату, то їм на півроку можуть анулювати всі виплати, без української пенсії вони просто не виживуть. Але всі номери у перевізників, які допомагають стареньким дістатись до міста, вгадайте, якому оператору належать? Ні, у них є і “Фєнікс”, але у жителів Донецька його немає.

Люди ринулись як ошпарені купувати пакети оператора “ДНР”, фотографії з реальними чергами ви можете подивись в інтернеті. Але через такий ажіотаж, мережа “данецкой народной” не витримала і також впала. Всі питання з перевізниками я розв’язувала з Києва. І нагадаю, що на міський номер я також не можу зателефонувати рідним, бо “Укртелеком” в ОРДЛО не працює. Якесь замкнуте коло. І це пекло триває вже майже тиждень!

Все ж таки постає питання, до якої будівлі мені треба йти з транспарантом? АПУ? А може Верховна Рада – там нібито сьогодні закон про реінтеграцію Донбасу розглядають. Шановні, яка реінтеграція? Дайте почути голос батьків!

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]