Жіночий чи чоловічий?

В’ячеслав Васильченко. Мова: жіночий чи чоловічий? Фото: tilkyrazom.com.ua

Сьогодні наше розслідування хоче звернути увагу на звичайні, здавалося б, слова, уживання яких у декого викликає труднощі щодо визначення їхньої родової належності. Спробуємо допомогти їм розплутати.

Але для початку – бувальщина. Колись, коли я був студентом 4-го курсу, пощастило мені попрацювати вчителем однієї з київських шкіл. Як початківця, запросили відвідати урок колеги з досвідом. Урок був цікавим, але одна фраза в діжку меду дьогтю таки трошки закинула. Шанована колега сказала: “Іменник це частина мови, що називає предмет, змінюється за родами, числами та відмінками й відповідає на питання хто? що?“.

“Так це ж хрестоматійна фраза, – скажете ви. – Що тут не так?”

“Іменники за родами не змінюються, – відповім я. – Є, щоправда, такі, які належать до двох родів одночасно (писака, кусака, читака, посіпака, верещака, витріщака – тут рід визначається за контекстом), або такі, що демонструють таку собі родову “псевдословозміну”: жирафа // жираф; зала – // зал) Колись поговоримо й про них і про ще дещо, пов’язане з категорією роду”.

А тепер – до праці.

Першими розглянемо випадки, коли нібито є вибір між двома словами (одне з них, – зрозуміло, – помилкове). І часто саме його, помилкове, й обирають. Або не часто. Але обирають.

“Ярмарка” чи “ярмарок”? Ярмарок (чол. рід) – це “торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів // місце скупчення кого-, чого-небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення й т. ін.”. Краще запам’ятати форму й рід цього слова допоможуть сталі вислови: кінський ярмарок (інакше – кінська торговиця) – “місце, де торгують кіньми”; пташиний ярмарок (або пташиний базар) – “місце на морському березі, де оселяються величезною масою птахи”; контрактовий ярмарок – “торг, на якому укладали контракти на оптовий продаж і купівлю товарів”; пропав, як собака на ярмарку – “хтось безслідно зникає (зник) або загублюється (загубився)”. Від роду залежить і словозміна. А щоб не наробити помилок ще й тут, ось такий нам вузлик на пам’ять:

відмінок однина множина
називний я́рмарок я́рмарки
родовий я́рмарку я́рмарків
давальний я́рмарку, я́рмаркові я́рмаркам
знахідний я́рмарок я́рмарки
орудний я́рмарком я́рмарками
місцевий на/у я́рмарку, я́рмаркові на/у я́рмарках
кличний я́рмарку* я́рмарки*

“Недуга” чи “недуг”? Недуга (жін. р.) – це “сильне нездужання, хвороба”. До речі, є це слово і в сталих висловах: лежати в недузі – “бути хворим, хворіти”; у недузі – “який хворіє; хворий”. Щоправда, словники минулого століття варіант “недуг” кваліфікують як рідковживане. Але ж то був Союз, період “зближення мов” і “російсько-російських словників”. А ось як це слово треба відмінювати:

відмінок однина множина
називний неду́га неду́ги
родовий неду́ги неду́г
давальний неду́зі неду́гам
знахідний неду́гу неду́ги
орудний неду́гою неду́гами
місцевий на/у неду́зі на/у неду́гах
кличний неду́го* неду́ги*

Часто буває так, що слово має ту саму форму, однак його родову належність визначають неправильно.

Чемпіоном щодо цього, як на мене, є іменник біль (“відчуття фізичного страждання // відчуття прикрості, образи, смутку”). Йому часто приписують жіночий рід (“головна біль”). Але реклама (честь їй та хвала, тут не помилилася!) дає чітку відповідь: “І головний біль уже не головний”. Щоправда, є в нашій мові “біль” і жіночого роду. Навіть два їх. Вони омоніми. Це – “1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір; білість” (послухаймо народне: “Дівчинонько, як біль біла, Де свій розум діла?”), а також – “біла іржа – хвороба хрестоцвітих, що спричиняється до появи білих блискучих плям на листках, стеблах, квітках і плодах рослини”. Можна ще згадати й такий “білль” (серйозний, із двома літерами) – “1. У країнах англосаксонської правової системи проект закону, що вноситься на розгляд парламенту. 2. Назва окремих правових актів, що стали законами, напр, “Білль про громадянство”. Ну і на завершення цього фрагмента розмови – знову вузлик на пам’ять (про “біль” чоловічого роду):

відмінок однина множина
називний біль бо́лі
родовий бо́лю бо́лів
давальний бо́лю, бо́леві бо́лям
знахідний біль бо́лі
орудний бо́лем бо́лями
місцевий на/у бо́лі, бо́лю на/у бо́лях
кличний бо́лю* бо́лі*

На другому місці, на мій погляд, – наш нещасний нежить (чи він може бути й щасливим?) – “запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями, іноді чханням”. Цей іменник має чоловічий рід, але не має форми множини. Погляньмо на його словозміну:

відмінок однина
називний не́жить
родовий не́житю
давальний не́житю, не́житеві
знахідний не́жить
орудний не́житем
місцевий на/у не́житі, не́житю
кличний не́житю*

Ще одне “малоприємне” слово в цій когорті – іменник чол. р. кір (“дитяча заразна хвороба, що супроводиться висипом, запаленням дихальних шляхів, слизової оболонки очей, ротової порожнини та гарячкою”). Форми множини тут теж немає:

відмінок однина
називний кір
родовий ко́ру
давальний ко́ру, ко́рові
знахідний кір
орудний ко́ром
місцевий на/у ко́рі
кличний ко́ре*

До цієї групи проблемних іменників затесалася також і власна назва: Сибір (чол р.) – (“великий історико-географічний регіон Євразії, що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горбкуватих степів Казахстану й Монголії та лісів КНР на півдні (близько 3 500 км) і від Уралу на заході до гірських хребтів тихоокеанського вододілу на сході (близько 7000 км)”). Його словозміна така:

відмінок однина
називний Сибі́р
родовий Сибі́ру
давальний Сибі́ру, Сибі́рові
знахідний Сибі́р
орудний Сибі́ром
місцевий на/у Сибі́ру
кличний Сибі́ре*

Одразу на думку спадає відоме: “За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармелюка, Всю надію майте!”. До речі, таку саму назву має річка в Україні. Але й родова належність, і відмінювання в цього іменника такі ж, і як в його близнюка.

Дріб (чол. р.) – це: “1. збірн. Дрібні свинцеві кульки, які використовуються для стрільби з мисливської рушниці. 2. перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі. 3. збірн., діал. Свійська птиця. 4. збірн., діал. Малі діти; дрібні тварини”.

відмінок однина
називний дріб
родовий дро́бу
давальний дро́бу, дро́бові
знахідний дріб
орудний дро́бом
місцевий на/у дро́бі
кличний дро́бе*

Щоправда, є в нас і “дріб” – математичний термін (“число, що складається з частин одиниці”). Він теж належить до чоловічого роду, однак форму множини має:

відмінок однина множина
називний дріб дро́би
родовий дро́бу дро́бів
давальний дро́бу, дро́бові дро́бам
знахідний дріб дро́би
орудний дро́бом дро́бами
місцевий на/у дро́бі на/у дро́бах
кличний дро́бе* дро́би*

“Прозора сітчаста тканина” – тюль – теж має чоловічий рід. Змінюється це слово так:

відмінок однина множина
називний тюль тю́лі
родовий тю́лю тю́лів
давальний тю́лю, тю́леві тю́лям
знахідний тюль тю́лі
орудний тю́лем тю́лями
місцевий на/у тю́лі, тю́лю на/у тю́лях
кличний тю́лю* тю́лі*

Також чоловічий рід має й шампунь (“мильна запашна рідина, порошок тощо для миття голови”). Словозміна в нього така:

відмінок однина множина
називний шампу́нь шампу́ні
родовий шампу́ню шампу́нів
давальний шампу́ню, шампу́неві шампу́ням
знахідний шампу́нь шампу́ні
орудний шампу́нем шампу́нями
місцевий на/у шампу́ні, шампу́ню на/у шампу́нях
кличний шампу́ню* шампу́ні*

До чоловічого роду належить і слово важіль – “1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої // Деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь. 2. перен. Засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавити, підсилити діяльність кого-, чого-небудь”. Погляньмо, яких форм йому слід надавати:

відмінок однина множина
називний ва́жіль ва́желі
родовий ва́желя ва́желів
давальний ва́желю, ва́желеві ва́желям
знахідний ва́жіль ва́желі
орудний ва́желем ва́желями
місцевий на/у ва́желі, ва́желю на/у ва́желях
кличний ва́желю* ва́желі*

А тепер трохи іменників жіночого роду.

Вуаль1. Прозора тканина або сітка, закріплена на жіночому капелюшку, щоб закривати обличчя. 2. перен. Прозора запона, через яку предмет має нечіткий вигляд. 3. спец. Нашарування на негативі, що зменшує контрастність фотографічного зображення”. Хоч, як каже словник, рідко це слово може мати чоловічий рід. Але, мабуть, дуже рідко. А така у нього словозміна:

відмінок однина множина
називний вуа́ль вуа́лі
родовий вуа́лі вуа́лей
давальний вуа́лі вуа́лям
знахідний вуа́ль вуа́лі
орудний вуа́ллю вуа́лями
місцевий на/у вуа́лі на/у вуа́лях
кличний вуа́ле* вуа́лі*

Педаль – “1. Важіль керування в машинах, механізмах і т. ін., на який натискають ногою // Ланка ножного важільного привода (у велосипеді, швейній машинці і т. ін.) // Керована натиском ноги деталь важільного устаткування в музичному інструменті для зміни тривалості й гучності звучання. 2. Звук музичного твору, що тягнеться або повторюється більш-менш довго”.

відмінок однина множина
називний педа́ль педа́лі
родовий педа́лі педа́лей
давальний педа́лі педа́лям
знахідний педа́ль педа́лі
орудний педа́ллю педа́лями
місцевий на/у педа́лі на/у педа́лях
кличний педа́ле* педа́лі*

Фігурує це слово у фразеологізмі натискати (натиснути, жати і т. ін.) на всі педалі – “а) поспішаючи, їхати, пересуватися дуже швидко; б) докладати всіх зусиль; старанно виконувати що-небудь”.

Слово путь має багато значень та входить до великої кількості сталих сполук. Ось деякі з них: “1. Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога // місце, лінія у просторі, де що-небудь пересувається. 2. Місце, яким можна пройти, проїхати, по якому хто-небудь іде, їде, щось пересувається; дорога, шлях // відстань, яку хто-небудь пройшов, проїхав або яку треба пройти, проїхати комусь”. А далі – кілька фразеологізмів: верстати (простувати) путь куди – “рухатися в певному напрямі”; розчищати (розчистити) путь кому – “а) допомагати кому-небудь просуватися у певному напрямку; б) допомагати комусь досягти, домогтися чого-небудь”; наставляти (наставити, направляти, направити, наводити, навести і т. ін.) на путь істини (добру, святу і т. ін.) кого – “даючи кому-небудь корисні поради, вказівки, спрямовувати, скеровувати його на правильний шлях у житті”.

А так це слово змінюється:

відмінок однина множина
називний путь путі́
родовий путі́ путе́й
давальний путі́ путя́м
знахідний путь путі́
орудний пу́ттю путя́ми
місцевий на/у путі́ на/у путя́х
кличний пу́те* путі́*

Отже, гадаю, після наших порад-констатацій вам легше буде впоруватися з проблемними словами. Нехай щастить!