Триває червень – кінець проліття, початок літа. Ера Близнюків. 7 червня – особливий день. По-перше, сім – сакральне число, часто щасливе. По-друге, цього дня – незмінне свято, Третє обретіння (віднайдення, набуття) чесної глави святого пророка Іоанна Предтечі (Хрестителя). Або Івановий день. Народжених цього дня можна назвати Іванами, або, якщо дівчата, – Іваннами.

Загалом з пророком Іоанном пов’язано п’ять церковних свят. Якщо спитати, яке найбільше знамените, то більшість дадуть відповідь: Купали. Але Третє обретіння теж важливе.

Святий Іоанн Хреститель. Фото надане автором

Спочатку – церковний екскурс. Як відомо, голову Іоанну відрубали за примхою Саломеї (цікаво, що в Біблії ця пасербиця Ірода не має імені). А потім цю главу губили і знаходили тричі. Утретє це припало на період іконоборства, коли все зображене вважалось “ідолами”. У Константинополі почалися хвилювання. Голову пророка перенесли до Емесси (Сирія), потім до села Комани (або Каман чи Камани, неподалік від Сухумі, нинішня Абхазія), і от нарешті на Константинопольському соборі 842 р. патріарху Ігнатію було видіння, де схована ця свята голова. Так її знайшли втретє – 850 р. Це історичний факт. Тому коли ми особисто або на світлинах чи на відео бачимо Комани, то маємо знати: там знайшли главу пророка. Але вже в 1200 р. голову розділили. Сьогодні її лицьова частина зберігається в Ам’єнському соборі (Франція, Пікардія). Свідчать, що молитвою перед цією святинею місто врятувалося від чуми. А ще до сьогодні у французів є звичай миритися перед цією главою. Добрий звичай, чи не так?

Комани – місце третього обретіння глави. Фото надане автором

Туреччина, Сирія, Франція, Абхазія… Обретіння глави Іоанна – загальнохристиянське свято, але й відповідає українському інтересу. Не лише завдяки релігії. Звичайно, з цією важливою датою пов’язано багато вірувань обрядів. Наприклад, що з Іванова дня йдуть медвяні (медяні) роси, або падь. Медвяна роса – поетичний образ, та й зовні красива (наче бурштинові краплі), але насправді вона шкідлива, отруйна. “Випала медвяна роса – морова на худобу пішла”. Тобто є речі, які гарні тільки у художній літературі. І щоб худоба не заразилася, її водили згарищем – мабуть, вірячи, що попіл як колишній вогонь “випалить” хворобу. Адже вогонь усе гоїть. Тому хвороби худоби пояснювали медвяною чи борошнистою росою. Дітям забороняли бігати по росі. Водночас добре, коли трави росяні, бо сильні роси – на добрий урожай, а також родитимуть льон і коноплі.

Також важлива горобина. Саме цього дня їй пора зацвісти. А от якщо горобина пізно зацвіте, це віщує довгу осінь. Якщо рясний квіт, це на врожай льону та вівса. Горобина важлива не тільки тому, що вона цілюща. Це й оберіг від нечистої сили. Вважається, що Бог забрав ці ягоди в чорта, бо на них намальовані хрестики – отже, горобина відлякує зло. Нею лікують знахарі. У багатьох обрядах застосовують горобину. І тому її не дозволяється рвати чи ламати просто так: вірять, що дерево помщатиметься.

Які ще звичаї 7 червня? У деяких селах саме на Івана садили капусту. А ще є застереження: хоча літо, треба стерегтися заморозків. За прикметами, ця ніч може бути холодною. А якщо земля сира, – буде добрий урожай. Якщо суха, – навпаки.

Отже, бачимо, що святий Іоанн Хреститель добре вписався в наш народний календар. А також не забуваймо, що цей день присвячений пророку. Іоанн Хреститель шанувався ще першими християнами. Вийшло так, що його постать об’єднала і ледь не весь християнський Схід, і Абхазію, і Францію, й інші країни – і нашу Україну.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram