День святого Патрика. Триває весна, сподіваємося, невдовзі все зазеленіє. І в зв’язку з майбутнім зеленим розмаєм перед очима виникає картина: країна, де чудові зелені простори. Країна, де культ співу і музики, де безліч поетичних імпровізаторів, де поет – це не щось сакральне, а доступна людина. Країна фей і всього фантастичного. Країна побожних людей. Країна, де з давніх-давен була своя християнська церква, не підпорядкована Риму. Країна, яка несла Європі культуру, країна, де були свої королі, доки в інших країнах ще трималось язичництво. Країна, де було самоуправління.
Країна, яка пережила ворожу експансію від сусідів, голодомор і геноцид, еміграцію, заборону рідної мови, національно-визвольну війну – і все це неодноразово. Країна, про чий народ складають анекдоти, але в цьому краю насправді живуть інтелектуали – і обдаровані блискучим гумором громадяни. Країна, де меланхолія, тужливі плачі поєднані з буйними веселощами. Де вміють і плакати, і радіти. Що тамтешній народ не робить – він робить це темпераментно. Багато спільного з Україною, чи не так? Але це – Ірландія. Зелений Ерін, Ейре, Маленька Чорна Троянда, Кетлін Ні Гуліен, Стара з Керрі… Усе це її поетичні назви.
17 березня – дата, коли сплітаються український та ірландський інтерес. Зокрема, відзначається знаменитий День Святого Патрика (St. Patrick’s Day). Це одне з найдавніших свят – з Х – ХІ ст. Починали в Ірландії, церква зробила цей день літургійним, а тепер його святкують скрізь, де є ірландська діаспора: у США, Канаді, Аргентині, Лабрадорі, навіть у Нігерії та Японії… Жартують, що в Америці на День Святого Патріка ірландців більше, ніж усього населення.
Віднедавна ірландське свято полюбили і у нас в Україні. Зокрема, День Святого Патрика став своїм у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського як свято музикантів, танцюристів, поетів, перекладачів – тобто митців та інтелектуалів. Українсько-ірландські студії започаткувалися у музеї лекцією про Вільяма Батлера Єйтса (виступала Наталія Ференс). Українці полюбили Ірландію… але чому?
Чому ми так полюбили Ерін і День Святого Патрика? Це не просто потяг до екзотики – скажімо, кельтських танців, – а й відчуття, що у нас є багато близького. Недарма кажуть, що у День Святого Патрика кожний може стати ірландцем, якщо захоче. А українець – точно зможе. І не тому, що близькі наші культури та історія. Кельти селилися майже по всій Україні (не лише в Карпатах). А дружина Миколи Лисенка, оперна співачка Ольга О’Коннор (якій Леся Українка присвятила вірша “Забута тінь”), походила з ірландського роду, її предком був “шалений полковник Деконнор”. В її сім’ї ірландська кров вдало поєдналася з козацько-старшинською. (За іншою версією, предками О’Коннор були шотландці та французи). І таких прикладів багато. А сьогодні в Україні розвивається школа кельтології, ірландсько-ґельська мова стає популярною (переклади і студії Олени О’Лір та інших).
Хто такий святий Патрик (389 – 461)? Ґельською його ім’я вимовляється як “Падрайґ”. Латинською – Патриціус, тобто “патрицій”. Звідси ім’я Патрикій. На його честь в Ірландії часто називають дітей – хлопчиків Патрик, а дівчат – Патриція. (Святого – раніше язичника – хрестили Патриком, а от як його звали до хрещення, досі дискутують). Його іменем благословляють, цього святого ірландці згадують, відповідаючи на вітання. Святий Патрик такий популярний в Ірландії, що його іменем називають навіть футбольні команди. Також про цього святого як символ складають дотепні й мудрі анекдоти, в яких немає жодного блюзнірства, а є мораль: свій святий завжди допоможе ірландцю. (Цікаво, що аналогічні анекдоти – але не про ірландців – розповідають у нас!) Отже, Патрик – брендова постать.
Сам цей святий не був етнічним ірландцем. Сьогодні його навіть жартома називають “мігрантом, який вивчив ґельську мову”. Отже, це політичний ірландець. Походження святого Патрика досі з’ясовується. Вважають, що він, можливо, був бритом. Достеменно відомо одне: він народився на території Римської імперії, зростав в аристократичній родині та вважав себе римлянином. Це була не національність, а громадянство (як Цицерон був іберійцем, тобто одним з предків сучасних іспанців, але ж ми ототожнюємо його з Римом). Так і був би Патрик римським патрицієм, язичником, жив для свого задоволення, якби не полон. Потрапивши під час мандрівки до піратів (тоді – частий випадок), а далі – у рабство до Ірландії (нинішнє графство Коннахт – найбільше ірландське!), Патрик пережив одкровення і став християнином. Але його життя до місіонерства, постійні втечі та ризик – просто сценарій для блокбастеру.
Досі стверджують, що саме Патрик приніс християнство в Ірландію. Насправді частина населення вже була охрещена. Але треба було поширити нову віру, тобто стати місіонером. І знову виринають паралелі з Україною: є версія, що за доби Київської Русі, а саме, Аскольда, уже дехто зі слов’ян був охрещений, тому князь Володимир довершив те, що почав Аскольд.
Чому не вбили Патрика? Не лише завдяки дивам, а й тому, що він демонстрував справжній християнський спосіб життя: милосердя, діяння – добрі вчинки, праведність. Тобто його слова не суперечили вчинкам – а паства ж відчувала будь-яку фальш.
З Патриком пов’язано безліч легенд. Наприклад: чому на Зеленому Острові немає змій? Досі розповідають, що це святий Патрик їх вигнав молитвою. Щоправда, йому довелося помучитися, виганяючи особливо нахабного морського змія, але святий заманив його до барила і закляв (“вийдеш завтра”), і тепер зачарована тварина плаває в барильці, питаючи перехожих: “Чи настало завтра?” Треба відповідати: “Ні, уже – сьогодні”.
Ще одна легенда. Пояснюючи язичникам принцип Трійці, Патрик показав їм трилисник (конюшину). Річ у тім, що язичники сприймали Бога-Отця, Сина і Святого Духа як трьох різних богів, не розуміючи, як це – Господь єдиний в трьох лицях. А трилисник був наочним прикладом: з одного кореня, на одній стеблині ростуть три різні листки, але вони між собою нерозривно пов’язані. До того ж, трилисник формою нагадує хрест. І завдяки цьому кельти досі вірять: якщо носити трилисник, то не станеш жертвою нечистої сили та бачитимеш речі такими, які вони є насправді. Сьогодні трилисник (shamrock) – символ Зеленого Еріну. Деякі псевдопатріоти (але не ірландці) навіть вплітають цю рослину собі у волосся, що викликає тільки сміх. Бо трилисник носять – і то на одежі – тільки у День Святого Патрика. Але факт, що зелений колір ірландці люблять (хоча взагалі кольором Патрика був синій), і цього дня намагаються носити все зелене. Навіть пиво або віскі п’ють зелене (але у діаспорі, не в Ірландії), а у Чикаго річку фарбують у зелений. Відзначають свято піснями і танцями (наприклад, танок “кейлі”). Звучить дуже промовисте слово Craic, що означає “веселощі та насолоду”.
Які ще цікаві факти? Зі святим Патриком пов’язаний і жіночий голос. Це сестра місіонера – свята Дарерка Ірландська (V ст.), яку вшановують 22 березня. Жінка-просвітниця, жінка-лідер, яка плекала духовенство, інтелектуалів, – часта постать і в ірландській, і в українській культурі.
Святого Патрика не стало 17 березня. Але цього дня не оплакують, а вміють радіти – і водночас замислюватися над вічним. Наприклад, за прикметою, треба “втопити трилисник”: кинути його в останню склянку віскі, а потім, випивши до дна, жбурнути рослину через ліве плече. Язичницька прикмета? Але є й християнська: беруть обгорілого сірника і на одязі малюють хреста. Чому обгорілим сірником? Певно, тому, що попіл у католиків означає скорботу? Ці звичаї нагадують: веселіться, люди добрі, але не забувайте про віру і на честь кого це свято. Тому хай День Святого Патрика стане не приводом зазирнути до пабу (чи варто пояснювати, що не всі ірландці завсідники таких закладів?) і не взяти участь у параді – який не ірландська, а американська традиція, – а замислитися над національним інтересом.
Ось такий невеличкий екскурс в історію. Скажу по-ірландському: нехай будуть з Вами Господь, Мати Божа (або, у католиків, Діва Марія) і… святий Патрик! Та наш український інтерес.
Амвросій Бучма: тисячоликий безсмертний герой
Лесь Курбас – Олександр-Зенон Степанович Курбас
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
