Стрітення. День перелому. Збігає перша половина лютого. Кажуть, що народжена цього місяця людина буде неспокійною – через завірюхи-заметілі. Проте сам місяць хоч і названий лютим, але суперечливий: сніг і холоди, і поворот до тепла, бо наближається весна. Цього місяця – важливе дванадесяте свято, яке вшановується не тільки в церкві, а й органічно вписалося в наші звичаї.
15 лютого (2 лютого ст. ст.) відзначається Стрітення; свято Стрітення Господа Бога та Спаса нашого Ісуса Христа. Це одне з найдавніших християнських свят. На сороковий рік від дня народження Немовля Ісуса Йосиф і Марія принесли Дитя до храму. Про це сказано в Євангелії від Луки (Лк. 2 : 27-32).
Цей день недарма названий Стрітенням і означає першу зустріч Бога-Сина з Господом – Богом-Отцем. Також це зустріч останніх двох старозавітних праведників – Симеона і Анни, які в храмі прорекли появу Спасителя (Лк. 2 : 35-38). Стрітення – символ тяглості поколінь, символ зв’язку між поколіннями. Старий Заповіт зустрівся з Новим Заповітом.
Це також день Очищення Пречистої Діви Марії. За Старим Завітом вважалося, що сорок днів після пологів жінка нечиста, і йдучи на сороковий день до храму, вона має принести пожертву – ягня, а якщо не може, то – двох горлиць. Ще цей день звуть Пожертвуванням Ісуса у святині або Стрітення Пресвятої Богородиці. Усіх новонароджених синів приносили до храму, бо це було подякою за звільнення юдеїв з єгипетського полону. Тобто Стрітення знаменує покликання. Цього дня стало остаточно ясно, ким буде Христос і який шлях на Нього чекає.
Прийнявши цього дня Немовля Ісуса на руки, старець Симеон сказав Марії: “Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!” (Лк. 2:34-35, переклад І. Огієнка).
Також цікаве питання про іконографію свята. Відома ікона “Мати Божа Семистрільна”. Божа Матір зображена на ній зі схиленою вправо головою, а в її серце, груди проникають сім стріл – три справа і чотири зліва. Є й інший варіант, де мечі розташовуються по три праворуч і ліворуч, а сьомий розташований знизу. Такий образ називається “Пом’якшення злих сердець”.
Зі Стрітенням пов’язані погодні прикмети та ворожіння. Їх так багато, що годі усі перелічити.
Вважають: на Стрітення зима з літом стрілися. У народі казали: “Сонце на літо, зима на мороз”; “Покров не літо, а Стрітення не зима”; зі Стрітення часто починається весняне тепло (незважаючи на стрітенські морози). “Коли на Громницю півень не нап’ється водиці, на Юрія віл не наїсться травиці”.
Вірили: яка погода на Стрітення, така й весна буде. Сніг мете через дорогу – буде пізня весна, коли не мете, то рання. На Стрітення вранці сніг – на врожай ранніх хлібів, опівдні – середніх, під вечір – пізніх. Якщо на Стрітення тихо й красно, то влітку буде гарний льон. Ще господині саме цього дня підсилено годували курей (особливо вівсом), щоб ті краще неслися. Садівники трусили плодові дерева, щоб ті краще родили.
Стрітення раніше називали, а подекуди й досі називають Громницею, бо цього дня іноді чутно перший грім. Інша назва – Зимобор.
Збережені з цього свята свічки теж називають “громницями” і ставлять їх на покуті. Вірили, що вони рятують від вовків, грози, війни, пожежі та інших напастей, а також – од відьом. Щоб відьми не проникли на подвір’я, на воротах прикріплювали саме таку свічку, освячену на Стрітення. Якщо свічка вранці виявлялася покусаною, вважали, що це од відьомських зубів.
Якщо ж людина на Божій дорозі, тобто вмирає, їй давали в руку освячену на Стрітення свічку – щоб після смерті ця людина не стала упирем, а ще – щоб її душа не заблукала в темряві, шукаючи дорогу на той світ. Громнична свічка вважалася допомогою під час пологів. Також завдяки їй можна побачити домовика (який зазвичай невидимка і являється людям тільки на біду).
А якщо хочеться добути папороть купальської ночі, треба взяти з собою саме свічку-громницю. За легендою, Мати Божа Громнична за допомогою такої свічки врятувалась од вовків, і відтепер дикі звірі бояться вогню. Тому цю свічку ставили у вікні як оберіг.
Ще вірили, що набрана на Стрітення вода має чудодійну силу. Наприклад, нею кропили воїнів і чумаків перед походом. А гуцули вірили, що цього дня ведмідь вийде з барлога – отже, це й ведмеже свято. Тому Матір Божу Громничну називають і Ведмежою.
Також це й веселе свято – привід влаштувати близьким сюрприз. Наприклад, напекти млинців – адже млинець означає сонце. Ще наші предки цього дня пекли жайворонків – щоб швидше приходила весна. Авторка цих рядків пам’ятає свого першого виліпленого жайворонка. Сьогодні можна просто спекти булочку, та не просту, а з секретом – сховати в ній монетку чи родзинку, можна й курагу. Кому трапиться монетка – буде багатим на весь рік, курага – на здоров’я. Але, звісно, треба попередити, щоб гості їли обережно.
Отже, Стрітення – прецікавий день, який відзначають по-різному у кожному куточку України і за її межами. Знання фактів про це свято – привід не просто піти до церкви чи перечитати Біблію, а й замислитися над багатьма речами. Помолитися за рідних і близьких – і конкретно їм допомогти. Інакше громнична свічка лишиться просто шматком воску.
Стрітення – це день зустрічі добра і зла – день перемоги добра над злом, тепла над зимою – адже холод може бути й душевним. І хоча на Стрітення, за прикметами, зима може особливо лютувати, слід знати, що так завжди перед переломом, перед поворотом на краще.
Богоявлення, або Водохреща – уміння радіти святу
Євген Гребінка – українець має допомагати українцю
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
