26 грудня 1917 року Курултай кримськотатарського народу проголосив створення Кримської Народної Республіки (КНР).
У наш час абревіатуру КНР більшість людей розшифровує як Китайська Народна Республіка. Але сто років тому, задовго до появи комуністичного Китаю, існували дві інші КНР – Кримська і Кубанська Народні Республіки. Мова йтиме про першу з них, яка розташовувалася на тій території сучасної України, яка наразі тимчасово окупована однією сусідньою державою.
Внаслідок Лютневої революції 1917 року серед кримськотатарського народу активізувався рух за політичне самовизначення. 7 квітня у Сімферополі відбувся Загальнокримський мусульманський з’їзд (1500-2000 делегатів). Він обрав Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет із 48 осіб. На чолі комітету став Номан Челебіджіхан – кримськотатарський діяч і поет, автор гімну кримських татар “Ant etkenmen” (“Я присягнувся”). Водночас його обрали першим муфтієм мусульман Криму – вищою духовною особою, яка мала надавати роз’яснення із застосування законів шаріату. Вже з літа 1917 року намітилися контакти між кримськотатарським національним рухом і Українською Центральною Радою у Києві.
Комітет ініціював вибори до Курултаю – вищого представницького повноважного органу кримських татар. Туди обрали 76 делегатів (із них 4 жінки), переважна більшість з яких становила молода татарська інтелігенція. 9 грудня 1917 року в урочистій обстановці Курултай розпочав свою роботу у Ханському палаці Бахчисарая. Свої вітання надіслала Центральна Рада і Український комітет Севастополя.
В останній день засідань, 26 грудня 1917 року, Курултай проголосив створення Кримської Народної Республіки (КНР), прийняв її Конституцію і державну символіку, після чого оголосив себе парламентом КНР. Декларувалася необхідність скликання Кримських Установчих Зборів, однак історичні обставини не дали змоги цього зробити. Головою уряду КНР став Номан Челебіджіхан, згодом – Джафер Сейдамет. Вони вітали проголошення Української Народної Республіки, підтримували відносини з її урядом у Києві і були прихильниками спільної боротьби українців і татар проти більшовиків.
Конституція КНР скасувала звання та суспільні стани, проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри, рівноправність чоловіків і жінок. Власне, останній пункт зафіксував нове і дуже нетипове явище для тогочасного ісламського світу. Крим став одним із перших місць на Землі, де зародився жіночий мусульманський рух. Лідером цього руху була Шефіка Гаспринська – донька легендарного кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського, директор Сімферопольського жіночого педагогічного училища і редактор першого у світі тюрко-мусульманського жіночого журналу “Alem-i Nisvan” (“Жіночий світ”).
В Криму були й татарські військові частини, які почали створюватися ще до більшовицького перевороту. На бік КНР стали кілька сотень солдат-українців, дислокованих у Криму. Загалом кримськотатарський уряд розраховував приблизно на 6 тисяч військових і загони національної міліції. Військовим міністром КНР був Джафер Сейдамет.
Однак паралельно на півострові існували й інші центри влади – Таврійська губернська рада народних представників (проти більшовиків і за скликання Всеросійських Установчих Зборів) і Севастопольський військово-революційний комітет (за більшовиків і проти КНР). Відносини між ними поступово загострювалися.
Вже з грудня 1917 року в Криму розпочалися перші акції “червоного терору”. Зрештою, саме місцеві більшовики й ліві есери за підтримки частини матросів Чорноморського флоту, анархістів і кримінальних елементів знищили Кримську Народну Республіку. 26 січня 1918 року вони захопили Бахчисарай, а наступного дня – Сімферополь. Номана Челебіджіхана схопили і вивезли до Севастополя. В ніч проти 23 лютого, після численних знущань, він був жорстоко убитий “революційними матросами”, а його тіло втопили у морі. Джафер Сейдамет врятувався, виїхавши на материкову Україну. Шефіка Гаспринська змогла дістатися Азербайджану. В Криму проголосили Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди…
Слід констатувати, що кримські татари мали не так вже й багато шансів збудувати на півострові свою державу. Станом на 1917 рік у Криму разом із Севастополем налічувалося майже 809 тисяч мешканців, але кримські татари й турки з них становили лише трохи більше чверті – 26,8 %. Росіян було вже 41 %, українців – 8 %.
КНР не змогла ні стати виразником інтересів усього населення Криму, ні залучити на свій бік переважні сили військових, ні успішно протистояти “червоній загрозі”. Але це була одна з перших у світі мусульманських демократичних республік (лише на кілька тижнів її випередили з появою Держава Башкортостан на Південному Уралі та Республіка Горців Кавказу, проголошена на теренах Дагестану і гірських районів Терської області). Кримська Народна Республіка – це спроба відродження кримськотатарської державності після 134 років російського поневолення.
І в наші дні ім’я першого лідера КНР надзвичайно шановане серед кримських татар.
Фото: Прапор Кримської Народної Республіки (wikimedia.org)
Цього дня постала Українська Народна Республіка (УНР)
Агресія Росії проти України: як це було понад століття тому
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
