Все велике часто в основі має якусь дрібницю. Християнство стало однією зі світових релігій теж по суті через дрібницю — боязнь імператором Костянтином помсти богів. Ясно, що існують історичні передумови такого шляху розвитку, не Костянтин Великий — так інший. А все-таки?
Костянтин Великий шанується багатьма християнськими церквами як святий і рівноапостольний. Особливо це стосується церков Східного обряду. Але чи був він навіть не святим, а хоча б християнином? Монети, а особливо зображення на них, чудово відображають політику і ідеї часу, коли вони карбувалися. Саме на прикладі кількох монет із моєї колекції і “препаруємо” Костянтина-християнина.
Костянтин-язичник
На початку свого правління Костянтин, як і всі попередні імператори, був язичником. У 310 році — після відвідування священного гаю Аполлона — йому було видіння бога сонця Сола.
Шанував Костянтин і головного бога римського пантеону Юпітера. Монети з легендою IOVI CONSERVATORI (тобто “Юпітер Хранитель”) карбувалися часто. Саме таку монету пропоную Вашій увазі. На реверсі Юпітер, що тримає Вікторію, та ворон — його незмінний супутник — біля ніг.
Поки що бачимо Костянтина-язичника. А щодо питання причин прийняття християнства існують різні версії.
Чудесні видіння
За версією Євсевія Кесарійського, під час війни з Максенцієм Костянтину уві сні з’явився Христос, який повелів накреслити на щитах і прапорах його війська грецькі літери “ΧΡ”. Наступного дня Костянтин побачив у небі видіння хреста і почув голос, що говорив: “Цим переможеш!”. Цей прапор привів Костянтина до перемоги в битві біля Мільвійського моста, що навернуло його до нової віри. Зображення хоругви з монограмою “ХР” є в наступників імператора, але не в нього. Монет із християнськими символами — наскільки мені відомо — у Костянтина немає взагалі.
А от язичництво міцно “сиділо” в імператорі. Часта монета з Генієм — власним божеством на кшталт християнського ангела-хранителя, втіленням особистих якостей, натхнення та таланту до визначних досягнень.
Саме звідти пішло і поняття геніальності, яка тоді була (судячи по монетах) лише у імператорів. А тепер — в багатьох, принаймні багато хто так вважає. Сарказм…
А тепер переходимо до версії, яка мені найбільше подобається.
Боязнь помсти богів
За версією візантійського хроніста Зосима, перехід у християнство був викликаний бажанням Костянтина уникнути помсти богів за вбивство дружини і сина. Уже будучи імператором, Костянтин вбив свою молоду дружину Фаусту і сина від попереднього шлюбу Криспа, запідозривши їх у любовному зв’язку. Замучений совістю, Костянтин побоювався помсти богів Олімпу — подібної до тієї, яка за подібний злочин спіткала міфічного царя Тантала. Скликані на раду язичницькі жерці прийшли до одностайного висновку, що такий злочин не можна спокутувати… Виняток склав послідовник християнства, який запевнив імператора, що християнський Бог прощає навіть найтяжчі гріхи. На думку Зосима, саме ця обставина стала причиною скасування політики Діоклетіана (що поклало край гонінням на християн). І наступного прийняття християнства як державної релігії Римської імперії.
На завершення потрібно сказати, що християнином Костянтин став на смертному одрі. Але і це не кінець інтриги.
На фото Ви бачите так звану посмертну монету. Такі монети часто карбували по смерті імператора — для вшанування його пам’яті та посмертного обожнення. Тобто знову язичництво!
Отаким християнином був римський імператор, що зробив християнство державною релігією. І з “легкої руки” якого вона увійшла до когорти світових.
Ілюстрація: Костянтин Великий у битві біля Мільвійського моста. Картина невідомого фламандського (?) художника 16 століття
Гривня, Володимир Великий та Костянтин
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
