Батурин. Заплющіть очі та прислухайтесь: чуєте тупіт копит? То крізь 300 років лунає, як вулицями Батурина їдуть козаки. Може, вони повернулись з бою, а може, від’їжджають на службу.

Протягом 1669-1708 та 1750-1764 років Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України – Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Кирила Розумовського. Свого часу місто майже зрівняли із землею, а пізніше ще й занедбали.

Сьогодні Батурин відродився, до його легень вдихнули нове життя. Протягом 2003-2009 років низка меценатів вкладали кошти у відновлення історичних пам’яток міста. А у листопаді 2007 року Указом Президента України державному історико-культурному заповіднику “Гетьманська столиця” надали статус національного. До заповідника ввійшли Будинок генерального судді Василя Кочубея, Цитадель Батуринської Фортеці, музей археології Батурина та Палац Кирила Розумовського.

Туристи

До Гетьманської столиці щодня приїздять відвідувачі, які не втомлюються цікавитися історією своєї країни. Однак доїхати до міста не так вже і легко, адже залізниці там так і не проклали, а до найближчих міст – Бахмача та Конотопа – близько 30 кілометрів. Тому найзручніше їхати своєю автівкою, або ж до Бахмача і Конотопа, а звідти – автобусом.

Розповідають, що залізницю не збудували у Батурині, бо свого часу у прилеглому селі Митченки жив та працював видатний український бджоляр Петро Прокопович. Коли він дізнався, що шлях Москва-Київ має пройти через його землі, він попросив імператора змінити проект, щоб зберегти чистоту меду. Тож і донині залізниця замість Глухова і Батурина лежить через Конотоп і Бахмач.

Популярність історико-культурного заповіднику “Гетьманська столиця” припадає на літній період. Влітку щодня приїжджають по 200-300 відвідувачів, а рекордом є 1000 туристів. Взимку погода та короткий день не спонукають до поїздок, навіть теплий плед не дуже зігріває, екскурсоводи відпочивають. Всього ж за рік до Батурина навідуються близько 100 тисяч туристів.

“Український інтерес” розповідає, куди саме треба заглянути, приїхавши до Батурина.

Будинок генерального судді Василя Кочубея

У 1708 році московські війська під командуванням Олександра Меншикова спалили Батурин, усіх жителів міста жорстоко вбили. Однак будинок Кочубея чудом вцілів та зберігся до наших днів, а дехто з істориків стверджує, що це взагалі єдина будівля, яка вистояла при пожежі.

Наприкінці ХVІІ століття у будинку діяв найвищий судовий орган лівобережжя України – Генеральний військовий суд. А після того, як у 1700 році генеральним суддею обрали Василя Кочубея, будинок став його особистою власністю.

Після смерті генерального судді будинок утримували його нащадки, хоч і не жили там. Вони наймали людей, які опікувалися будівлею. Так тривало до 1917 року, поки  Кочубеї не виїхали за кордон.

У 1921 році на території прилеглій до будинку свою роботу розгронуло товариство бджолярів імені Прокоповича. А зараз на подвір’ї організовано виставку просто  неба – пасіку імені Прокоповича, де відтворено розвиток бджільництва від примітивного вулика-дуплянки до втулкового вулика, вдосконаленого самим Прокоповичем.

Під час Другої Світової війни будинок все ж пошкодили – вціліли лише стіни та підвальні кімнати. Нині тут музей. Побачити в ньому можна різноманітні прикраси, люстри, замки і ключі з будинку, чудові зразки кахлів, яким була обкладена піч в будинку.

У музеї глибоко розкривається історія родини Кочубеїв. Працівники заповідника склали родове дерево Кочубеїв, також представлені родинні портрети. Розповідає музей і про кохання доньки Кочубея Мотрі та Івана Мазепи. У 65 років гетьман закохався у 16-річну доньку генерального судді. Кажуть, що Мотря стала останнім коханням Мазепи. Закохані протягом недовгого часу листувалися через слуг Мотрі. Однак згодом ці листи перехопив Василь Кочубей, який не надто шляхетно використав інтимне листування доньки у своєму доносі на Мазепу. Листи теж можна побачити у заповіднику “Гетьманської столиці”.

Батурин
Будинок Кочубея Фото: “Український інтерес” / Інна Собора

Цитадель Батуринської фортеці

Спорудили цитадель у 1625 році на пагорбах річки Сейм. Із трьох боків фортеця була оточена ровом, а четвертий виходив на крутий берег Сейму. Фортецю оточував земляний вал з дубовим частоколом, який переривався шістьма кутовими баштами. Всередині на високому пагорбі стояв “панський двір”, який і називають “цитадель”.

З Батуринською фортецею пов’язують діяльність перших батуринських гетьманів – Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Тут можна побачити і гетьманський будинок, і скарбницю.

Також у цитаделі є замкова дерев’яна церква Воскресіння Господнього, яку вважають усипальницею героїв Батуринської оборони 1708 року. Там щорічно вшановують пам’ять тисяч загиблих батуринців.

Цитадель Батуринської фортеці повністю відновили у 2008 році. З того часу її брама гостинно відчинена для усіх небайдужих до історії Батурина і України.

Музей археології Батурина

Музей розгорнули у приміщенні колишньої Воскресенської церковнопарафіяльної школи, яку побудовали в 1904 році. Експозиція музею висвітлює історію міста від найдавніших часів до листопада 1708 року.

Відвідувачів чекають три тематичні напрямки: “Батурин стародавній”, “Батурин козацької доби”, “Батурин – гетьманська резиденція”.

Серед експонатів – пам’ятки доби палеоліту, мезоліту, неоліту, давньоруські прикраси з різних матеріалів, різноманітні предмети  побуту. Також у музеї можна побачити козацькі похідні та ужиткові речі, копії документів та мап того часу, лицарський пояс з посрібленням, срібний талер 1622 року, козацькі  чоботи та повстанську зброю. Представлені там пам’ятки часів Многогрішного, Самойловича, Мазепи та деякі речі, знайдені після повного знищення Батурина та всіх жителів восени 1708 року.

Музей археології Батурина. Фото: Український інтерес / Інна Собора

Палац Кирила Розумовського

Палац, мальовничий і захопливий, не знищила ні війна, ні стихійне лихо. Його занедбали. До 2009 року про будівлю можна було читати лише в книжках та уявляти, якою вона могла б бути. Однак у 2009 році, з сьомої спроби, у Палаці Кирила Розумовського завершилась рестарація і він відкрився для відвідувачів.

Кирило Розумовський, ставши гетьманом, повернув столицю козацької держави з Глухова до Батурина. Він запланував створити там грандіозний палацово-парковий ансамбль. Для цього гетьман запросив одного з провідних архітекторів тієї доби Чарльза Камерона, який працював у Батурині протягом 1799-1803 років. Результатом його роботи став величний триповерховий палац у стилі класицизму.

Кажуть, що Палац зводив Кирило Розумовський для своєї матері. Однак більшість істориків запевняють, що ніхто там не жив жодного дня. Після смерті гетьмана в січні 1803 року всі роботи припинилися, а через 20 років пожежа знищила майже всі його інтер’єри.

Зараз там відкриті перший та другий поверхи, де можна побачити родинні портрети Розумовських (копії з оригіналів), оригінальний палаш (меч) Кирила Розумовського,  який нащадок гетьманського роду Григір Розумовський передав до палацу у день його  відкриття, облаштовану Каплицю з іконами XVIII століття. Другий поверх відновлений за аналогами  збережених  робіт Чарльза Камерона. Там облаштовані житлова кімната для гостей, кабінет, бібліотека з книжковою шафою 1732 року.

Прикрасою Палацу є “Антична” зала,  яка розкішно  декорована  сюжетами  давньогрецької міфології. Зала мала б слугувати великою їдальнею, а тому домінуючим експонатом тут є бенкетний стіл та двадцять  стільців до нього, які виготовили сучасні майстри у стилі ХVІІІ-ХІХ століття.

Нині у Палацу є ще одне гарне призначення – там щороку об’єднують своє життя сотні пар, оскільки проведення весільних церемоній у Палаці Кирила Розумовського стало красивою традицією.

Не дивлячись на те, що за вікном може йти дощ, а може і сніжити, не варто замерзати серцем. Беріть найтепліший пуховик, закидайте на плечі рюкзак з найнеобхіднішими речами і мандруйте Україною. А мандруючи, обов’язково зазирніть до Батурина – міста, пронизаного духом козаччини та гордістю за свою землю.

Фото: Український інтерес / Інна Собора

Україна – туристичний путівник. Львів
Україна – туристичний путівник. Чернівці
Україна – туристичний путівник. Тернопіль
Україна – туристичний путівник. Вінниця, Вервольф
Україна – туристичний путівник. Місце сили: Карпати
Україна – туристичний путівник. Кам’янець-Подільський
Україна – туристичний путівник. Дубно й Тараканівський форт
Містична правда столиці: світлі та темні сторони
Містична правда столиці: те, що ви не знали про Київ
Невідома Полтавщина: п’ять місць, які варто відвідати
Трипільська магія у селі Легедзиному (фоторепортаж)

Столиці України та в Україні (список)

Оборона Бахмача напередодні бою під Крутами: як це було

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]