Даний, дана, дати… Сьогодні розслідуємо далі вади мовлення у сфері законодавства (початок: див. наш матеріал Кумедні доглядальники, або Трохи юриспруденції. “От, здавалось би, – констатували ми в тому матеріалі, – де не має бути цієї проблеми, так це у сфері закону та його представників”. Але, на жаль, – тут ще неоране поле.

Даний

Є у словнику одне цікаве слово – “даний”. Його дуже люблять наші правоохоронці (старі-колишні-реформовані та й нові), яких часто (і, на жаль, справедливо) називають “лівоохоронцями”. Вони “смачно” розповідають перед телекамерою: “Дана особа підозрюється в тому, що вона за допомогою даного предмета, схожого на пістолет, здійснила даний злочин”. Смачно для себе. А збоку – “сумний сум” та “печальна печаль”. А чому б не сказати без цих тавтологічних “даностей”: “Установлена/невстановлена особа підозрюється в тому, що вона за допомогою виявленого (знайденого) на місці злочину (у неї) предмета, схожого на пістолет, вчинила злочин”?

Слово даний, як каже нам словник, має два значення: 1. Дієприкметник до дати (“передавати від однієї особи до іншої // надавати в чиєсь користування // платити, виплачувати // повідомляти, передавати (адресу, телефон) // пропонувати, звільняти (місце)”; 2. Прикметник у значенні “цей, наявний”. І підтверджується цитатою з М. Коцюбинського: “Мені здається, що віньєта [віньєтка] може бути зв’язана не тільки з даною книжкою”. Але ж це зразок мови більш ніж столітньої давнини! Та і “зв’язана” у такому контексті давно вже замінено на “пов’язана”. Це те ж саме, що й коли пишуть на посібнику чи підручнику “Сучасна українська мова”, а приклади наводять із текстів ХІХ ст.

У даному разі

Входить слово “даний” у сталий вислів у даному разі – “у цьому випадку, тепер, за цих (за таких) умов (обставин)”. Синонімічним до нього є в (у) такому разі. Можна тут згадати й близькі до згаданих двох в (у) кожному (кожнім) разі // в усякому разі (“за будь-яких обставин, умов”).

Особливо недоречно звучить слово “даний”, відганяючи канцеляритом, поза межами офіційно-ділового спілкування (до речі, розмовне канцелярит має значення “невиразний, незграбний стиль мовлення, властивий офіційним діловим документам”). Гадаю, тепер як би не зійшлися планети, ми розумітимемо різницю між “канцеляритом” і “канцеляристом” (“1. Дрібний службовець канцелярії; писар. 2. перен., зневажл. Працівник апарату, що формально, по-бюрократичному ставиться до виконання своїх обов’язків // Той, хто за канцелярською роботою не бачить живої справи”).

Пожиттєве ув’язнення

Ще один калікуватий “шидевр” – “пожиттєве ув’язнення”. Слухаєш новини – він там. У Фейсбук заходиш – теж. Хочеш сторінки електронного ЗМІ “погортати” – знову він, як чортик з табакерки. Тим часом у Кримінальному кодексі України стаття 64 має назву “Довічне позбавлення волі”: “1. Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом”. І ніякої скалькованої з “пожизненного” “пожиттєвості”.

Дача хабаря

Добре, що “дачу хабара” таки офіційно замінили на “давання хабара”, бо мене постійно цікавило, де у хабара дача? Підозрював, що біля моря. Хоча в сучасній Україні дачу біля моря часто собі й дозволяють саме бюрократи-канцеляристи (і де тільки беруть???).

Насправді ж у статті 369 ККУ читаємо: “1. Давання хабара – Карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років”. А де ж там про “дачу”? Гм… Нема…

Тоді чому ж ви про це не сказали головному військовому прокурору, що на всю країну демонструє накачані біцепси і безграмотність 80-го “левела” (рівень студента-сачка, що прогуляв не тільки тему “юридична термінологія”, а й усі решту, що в програмі), заявляючи про “дачу показів”.

Зараз у багатьох державно-монументальних бонз є модні “навухошептуни”, яких офіційно йменують “радниками”. Нехай би хоч вони підказали б, що дача – це “літній будинок для відпочинку за містом, а також зручна для відпочинку садиба за містом, на околиці міста”. Всього лиш.

Даний дільничий

Сумно чути й безграмотне “дільничий”. Нема такого слова, як нема й інших подібних калік: “калідор”, “антобус”, “транвай”, “нонсунс”, “індифікаційний”. Зате є дільничний (прикм. до дільниця – “адміністративно-територіальна або виробнича одиниця” – утворений додаванням до цього слова суфікса -н-). До 7 листопада 2015 року в органах внутрішніх справ України (міліція громадської безпеки) існувала посада дільничний інспектор міліції. Чуєте, ДІЛЬНИЧНИЙ!!! Так називали й особу, що працювала на цій посаді. Тепер же ця посада має назву дільничний офіцер поліції.

Поліція нравів

Ну, і сьогоднішня род3иночка – “поліція нравів”. Слова “нрав” у лексиконі нашої мови немає. Російською сполукою “полиция нравов” позначають підрозділи поліції, що займаються злочинами у сфері суспільної моралі. Оскільки кримінальні кодекси низки країн деякі діяння кваліфікують як аморальні, вони переслідуються та караються в кримінальному порядку. Такі поліційні відділи протидіють проституції, статевим злочинам, здійснюють нагляд за розважальними закладами тощо.

А що ж Україна? Як же перекласти цю російську сполуку? Якщо вести мову в цілому, то можна її передавати конструкціями “поліція моралі” чи “поліція у сфері моралі”. Коли ж говорити юридичною мовою, то у структурі Національної поліції України є департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, “який функціонує у складі кримінальної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, запобігання вчиненню, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, пов’язаних з нелегальною міграцією, а також правопорушень у сфері суспільної моралі”.

А, скажімо, в структурі управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУПН у м. Києві, є відділ боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі. Відповідно у тексті, не обтяженому юридичною точністю, можна також уживати сполуку “поліція у сфері суспільної моралі” чи “поліція суспільної моралі”.

А на десерт – кілька іронічних спостережень за деякими героями нашого допису, зроблених розумним народним оком.

* * *
Міліціонер зупиняє студента і просить пред’явити документи.

– Та-а-ак, не працюємо значить…
– Так, не працюємо.
– Та-а-ак, грошенята державні проїдаємо значить…
– Угу, проїдаємо…
– Та-а-ак, студенти ми значить…
– Ні, вибачте, але студент лише я.

* * *
Професора запросили в міліцію прочитати лекцію про дроби… Оскільки міліціонери нічого не могли зрозуміти, то коли справа дійшла до практичної частини і професор запитав, що більше, – “3/5” чи “6/7”, – ніхто не відповів.
Але професор знайшов вихід: він сформулював питання інакше:
– Що більше: 3 пляшки горілки на 5-тьох чи 6 пляшок на 7-ох?
Слухачі відразу відповіли, що “6/7” – більше.

* * *
Міліція затримала групу шахраїв, що продавали дипломи в підземному переході.
– Нам довелося їх відпустити через відсутність складу злочину, – заявив доктор економічних наук сержант Петренко.

* * *
Інспектор зупинив священика.
– Отче, ви порушили… але я не буду вас штрафувати, якщо ви чесно мені скажете…
– Що?
– Чи є Бог?
– Звичайно, є.
– А pай?
– І рай є.
– А пекло?
– А от пекла немає.
– Чому?
– Всю смолу взяли на асфальт, а вас – чоpтів – на дороги поставили…

* * *
Водій заперечує інспектору:
– Та які 100 км за годину, ви що – знущаєтесь??? Я їхав зі швидкістю максимум 50 км за годину!
Інспектор, шаленіючи:
– Може, ви ще скажете, що взагалі стояли на місці?
– Ну, практично стояв…
– От і чудово, з вас 200 грн. штpафу.
– За що???
– За стоянку в недозволеному місці…

Фото: porokhivnytsya.com.ua

Потвори кандебрянської мови

Будь ласка: Не-добро не-пожалувати!

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]