Омофони. Сьогодні наше розслідування спрямує свою лу́пу, а разом – і прискіпливе око, на слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному та мають різні значення. Лу́па – “оптичний прилад, який являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей”. Не плутати з омонімом лупа́ – “маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові”).
У лінгвістиці такі слова називаються омофони (грецьке ὁμός “однаковий” + φωνή “звук”). Отже, помилитися, використовуючи їх (одне вжити замість іншого), можна тільки на письмі, бо для усного мовлення вони абсолютно тотожні. Водночас слід пам՚ятати, що варіант написання залежить від значення. Погляньмо.
Омофони. Зрештою // з рештою
Як прислівник зрештою має значення “після всього; нарешті, врешті-решт”. Коли вживається у значенні протиставного сполучника (разом з “а”: а зрештою), відповідає словам “втім (утім)” і “проте”. У значенні вставного слова “вказує на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше. Або вживається при останньому слові якогось переліку” та “вживається на означення крайнього ступеня незадоволення”. Також рекомендуємо використовувати кращий варіант зрештою (як і його синоніми врешті-решт і кінець кінцем). Замість кальки з російської “в кінці кінців”.
Коли ж уживаємо з рештою, ідеться про сполучення прийменника з та іменника решта. “Те, що залишилось невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін.”. “Частина чого-небудь, яка ще є в наявності, крім названого, даного”. “Остання, кінцева частина чого-небудь, яка залишилась ще не пройденою, не прожитою і т. ін.”
Комунікативний практикум: “Тікає від самого себе, але зрештою [“після всього”] виходить переможцем” / “Чоловік спочатку почав битися та стріляти в сусідів, потім – по копах, а зрештою [“після всього”] сів у машину і втік” / “Володимир Зеленський обіцяв українцям “нові обличчя” у владі, а зрештою [“втім” / “проте”] зробив керівником свого Офісу Андрія Богдана, який до цього працював на державній службі за трьох різних президентів” / “Зрештою [“вказує на підсумок, завершення висловленого раніше”], людина завжди чекає чогось виняткового” // “Акція у Вінниці розпочнеться синхронно з рештою [“частина чого-небудь, яка ще є в наявності, крім названого”] міст по всій країні, а також з головним Вічем у Києві”.
Спочатку // з початку
Перше слово – прислівник, воно має значення “перед чимсь іншим; спершу, раніше” та “з самого початку; знову, наново”. Співзвучною йому є сполука іменника з прийменником, де початок – це “вихідний пункт протяжності предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту”, “перший момент (перші моменти) вияву якої-небудь дії, явища, процесу; протилежне кінець”.
Комунікативний практикум: “Він наголошує, що спочатку [“перед чимсь іншим”] Росія повинна вивести війська і передати кордон під контроль України, а вже потім відбудуться вибори” // “З початку [“перший момент вияву якої-небудь дії, явища, процесу”] року в Україні вчинено понад 4 тисяч кіберзлочинів”.
Омофони. Насторо́жі // на сторо́жі
Прислівник насторо́жі функціонує у сталій конструкції бути насторо́жі (“бути у настороженому стані”). На сторожі – це прийменник з іменником, де іменник має значення “загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта”. Омонімія простежується і на рівні фразеології. На сторо́жі бути (стояти, стати і т. ін.): “а) охороняти кого-, що-небудь” (тут воно синонімічне до на варті бути (стояти і т. ін.); “б) здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось”; “в) пильнувати, захищати, відстоювати що-небудь, боротися за щось”.
“Випадки неправильного наголошування слів і граматичних форм, – пише професорка Світлана Єрмоленко, – фіксуємо в мові дикторів радіо, телебачення. Скажімо, коли диктор каже на сторожі́ закону замість правильного на сторо́жі закону, можемо уявити, що він сплутав різні поняття. Сто́рож і сторо́жа – перше слово у формі називного відмінка множини змінює наголос, переносячи його на закінчення, – сторожі́, а наголошування спільнокореневого слова сторо́жа в усіх відмінках залишається сталим”.
Гадаю, пані професор не врахувала також той факт, що в російському прислівнику “настороже́” наголос падає саме на останній склад. Найімовірніше, саме цей фактор спричинив помилку (наші ж третьомовці послідовно орієнтуються на мову сусідів, розглядаючи її як еталон). Ну а коли говорити про “сторожа”, то наголошеним тут буде другий склад “на сто́рожі”. До речі, у Личаківському районі Львова є вулиця, що має назву “На Сторожі”.
Комунікативний практикум: “Ми не бачимо причин, щоби Росія напала на Швецію, та маємо бути насторо́жі [“у настороженому стані]” // “Народний Рух на сторо́жі [“охороняє; на варті”] національних цінностей і національних інтересів!” / “Рятувальники на сторо́жі [“пильнують, захищають”]! Цьогорічне літо додало роботи рятувальникам”.
Омофони. Тимчасом // тим часом
Сполучник тимчасом (переважно вживається з як) має часове значення (“вказує на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень”) і протиставне (“виражає протиставний зв՚язок між сурядними реченнями; а, але, проте, однак”). Коли він поєднується зі сполучником а, відбувається підсилення протиставлення. Конструкція тим часом, утворена із займенника з іменником, “вказує на одночасність якоїсь дії з іншою, про яку йшлося, повідомлялося раніше або повідомляється”. Синонімом до неї є у (на, під) той [самий, саме, же] час. Саме сполукою тим часом (або її синонімами а втім і а проте та навіть діалектним прецінь) як кращим варіантом рекомендують замінювати скальковану конструкцію між тим, яка вказує на час дії або протиставлення. Однак у реченні “Між тим, що ви кажете, і вашими вчинками є велика різниця” така заміна, зрозуміло, неможлива.
“Словосполучення тим часом, – зазначає Г. Яценко, – виконуючи в реченні функції обставини часу, поповнило список прислівникових словосполучень, набуло нового лексичного і граматичного значення, стало означати поняття часу, яке не збігається з сумою значень займенника той і іменника час в орудному відмінку. Семантика його збагатилася, розширилася. Прислівникове сполучення тим часом може виражати поняття: у цей час, за цей час, поки, поки що, тимчасово. Відтінками значень виступають ще: тоді, водночас, разом з тим, у той же [самий] час і т. ін”.
Комунікативний практикум: “В оперативному відео йдеться про п՚ять тисяч доларів, тимчасом як [“одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень”] НАБУ витратило на спецоперацію мільйони” / “А тимчасом [“протиставний зв՚язок: але, проте, однак”] механізми, які породжують політичні поділи, збереглися навіть після того, як змінився політичний зміст” // “Тим часом [“одночасність дії з іншою, про яку йшлося”] у Києві завершується чемпіонат України з вейкбордингу” / “Тим часом [“одночасність дії”] Румунія має покращити своє використання фондів ЄС”.
Омофони. Всере́дині // в сере́дині
Прислівник всере́дині (усере́дині) має значення “у межах, у внутрішній частині, протилежне зовні”. Використовується також у значенні прийменника з родовим відмінком. У такому разі здійснюється вказівка на перебування кого-, чого-небудь у внутрішній частині чогось. Співзвучна йому – прислівникова сполука в середині / у середині, що складається з прийменника та іменника, де іменник має значення “місце, однаково віддалене від кінців, країв чого-небудь”.
Словник наводить сталу конструкцію у середині зі значенням “між двома особами або предметами”. Але, гадаю, навіть прочитавши наведене вище, усе ж наші слова розмежовувати непросто. Звернемося по допомогу до знаного практика Є. Чак.
“Значно важче, – пише вона, – відрізнити складний прийменник всередині від прийменника з іменником (в середині), бо кожен з них вживається з іменником у родовому відмінку, а розрізняти їх необхідно, тому що від цього залежить написання – разом чи окремо. Очевидно, в такому разі ключем для розрізнення є смислове значення.
Коли ми говоримо: “Один хлопець стояв на дверях, а другий був усередині хати”, то ми не маємо на увазі конкретного місця, конкретної точки в хаті; нам важливо підкреслити, що хлопець був у межах хати, а не поза нею. В такому разі ми вживаємо складний прийменник, і пишеться він одним словом.
Коли ж нам треба підкреслити, що те, про що йдеться, перебуває не на початку, не в кінці, а в середній частині чогось (“Це правило шукай в середині (тобто в середній частині) розділу”), то слово середина зберігає в реченні свої функції іменника і пишеться, звичайно, окремо від прийменника в. Отже, коли йдеться про те, що якийсь предмет перебуває в межах, а не за межами чогось, то пишемо всередині (одним словом); коли ж підкреслюється, що предмет перебуває саме в центральній, середній частині (а не на початку і не в кінці) чогось, то в середині пишемо як два слова”.
Комунікативний практикум: “Я зопалу підняла щось тяжке – аж заболіло всередині [“у межах, у внутрішній частині”]” / “Комунікації всередині [“прийменник + родовий відмінок; вказівка на перебування у внутрішній частині чогось”] компанії: що це, як працює і як поліпшити комунікації в організації” / “Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі спостерігають за суперечностями всередині [“перебування у внутрішній частині”] НАТО” / “Глава партії Слуга народу Дмитро Разумков повідомив, що чутки про розкол всередині [“перебування у внутрішній частині”] партії не відповідають дійсності” // “Синоптики прогнозують житомирянам “весняну” погоду в середині [“рівновіддаленість від крайніх точок, у центральній частині”] грудня” / “Запуск російського морського трубопроводу “Північний потік-2” очікується у середині [“рівновіддаленість, у центральній частині”] 2020 року” / “Потепління в середині [“рівновіддаленість, у центральній частині”] листопада сприяло відновленню активної вегетації озимих культур”.
Неаби́як // не аби́як
Коли пишемо разом, тоді йдеться про прислівник, що означає “надто, дуже; непогано, добре”. Співзвучна конструкція складається з частки не та прислівника аби́як. Він має значення “як-небудь, сяк-так; недбало, неуважно”.
Комунікативний практикум: “Стрічка про реалії голодомору в Україні неабияк [“надто, дуже”] зворушила тернополян” / “На Тернопільщині неабияк [“непогано”] вродили опеньки” // “Певна річ, волосся сучасного чоловіка необхідно приборкати, але не абияк [“не як-небудь”]” / “І надалі влада дуритиме нас професійно, а не абияк [“не сяк-так”], як дотепер” / “Залишати компанію потрібно не абияк [“не недбало”], а за чітким планом – чим більшими будуть витрати часу на узгодження деталей і дрібниць, тим менше його залишиться для пошуку нового місця роботи або створення бізнесу”.
Ху-у-у-ух, згоден, непросто це все. Але – нам таки під силу омофони. Не будемо ж ми пасувати перед такими перешкодами? Хоча – і перед будь-якими іншими теж.
Фото: Омофони/Pixabay
Наголос, наголошення, акцентологія
Чи варта варта вартісного вартування?
Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]
