Наголос. Сьогодні розслідуємо проблеми з наголошенням. У цій сфері деякі наші одноплемінники теж, на жаль, роблять помилки. Про важливість наголосу щодо розмежування значень омографів є мій матеріал Розрізняймо підступних близнюків! Тепер надійшла черга звернути увагу на поширені акцентологічні недоліки іншого характеру.

І для початку – трошки теорії (зовсім трошки). Акцентоло́гія – таку назву має розділ науки про мову, що “вивчає систему словесних наголосів та історичні зміни їх в окремій мові або в групі споріднених мов” (Словник). Отже, наголошення слів перебуває у певній системі, яка, як і відповідні системи інших східнослов’янських мов, “сформувалася внаслідок історичного розвитку праслов’янської і староукраїнської систем” (С. Караман).

А що таке на́голос? Оскільки сьогодні ми говоримо про наголос у слові (“словесний наголос” – адже є ще як мінімум “фразовий”, “логічний” і “емфатичний”), то пропоную таке визначення цього терміна: це – “виділення (вимова) одного із складів слова (такту) більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя повітря” (М. Кочерган). Тобто: кожне слово (якщо воно просте – має один корінь, бо у складних, крім основного, є ще й побічний наголос) є склад (голосний звук чи голосний + приголосний(-і), що вимовляється з більшою силою: судно́ 1 (“інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді”) // судно́ 2 (“посудина для калу й сечі, яку подають лежачим хворим”).

Також “наголосом” називають графічний значок, що ставиться над літерою, щоб показати, який звук вимовляється з посиленням голосу чи підвищенням тону. До речі, до слова “наголос” теж є омограф (щоправда, діалектний). Це – прислівник наго́лос (“голосно, гучно; уголос”).

…Здається, минулого року багато випускників на ЗНО зробили помилку в наголошуванні іменника “фольга”. Виявляється: слово, що називає “дуже тонкі блискучі листи або стрічки металів і сплавів (алюмінію, міді, латуні, олова, свинцю і т. ін.), які використовують для прикраси виробів, пакування харчових продуктів, тютюну, а також для виготовлення конденсаторів, електродів” та “матеріал (паперова калька або прозора плівка з шаром порошку бронзи або сухої фарби), який використовують в поліграфії для нанесення зображень на оправи книг”, відповідно до словника наголошується не так, як багато хто звик вимовляти: фо́льга. При відмінюванні наголос у ньому місця не міняє: фо́льги, фо́льзі, фо́льгу, фо́льгою, на/у фо́льзі, фо́льго.

Робітник, який займається виготовленням фо́льги, називається фольгівни́к, а жіночий рід до цього іменника – фольгівни́ця. Прикметники від слова “фо́льга” – фо́льго́вий (“зроблений з фо́льги або вкритий фо́льгою” та фольгопрока́тний (“пов՚язаний з виготовленням фо́льги”). Є ще спільнокореневий дієприкметник фольго́ваний та іменник фольгува́ння (або “тиснення фольгою” – “процес, за допомогою якого на зображення, віддруковане лазерним принтером, наноситься фо́льга”). Цікаво, що слово “фо́льга” запозичене через польське посередництво (folga) з німецької (Folie – “фольга”, “плівка”). Там воно утворилося з використанням латинського follium (“листок”). Кінцевий фрагмент -ga розвинувся в польській як результат впливу омоніма folga (“полегшення”), що так само походить з німецької.

“Явища відхилення від літературного зразка в наголошуванні дієслівних форм, – зазначає професор С. Єрмоленко, – можна пояснювати, по-перше, впливом діалектної системи наголошування дієслів, по-друге, російськомовними стереотипами наголошування співвідносних дієслівних форм, по-третє, свідомим намаганням мовців індивідуалізувати, демократизувати свою мову, наблизити її до нестандартної розмовної практики, в якій поєднуються і вплив діалекту, і вплив сусідньої мови. Щоб уникнути таких впливів, мовці мають довести володіння літературною мовою до автоматизму. Тільки тоді можна говорити про існування стійкої літературної норми наголошування слів і словоформ. Випадки неправильного наголошування слів і граматичних форм фіксуємо в мові дикторів радіо, телебачення”. Додам: напевне, це одна з найбільших ахіллесових п՚ят у нашому мовленні.

Гадаю, кожному з нас випадало почути “кáжу” (замість кажу́), “рóблю” (замість роблю́), “нóшу” (замість ношу́), “говóрю” (замість говорю́), “розпові́ла” (замість розповіла́), “внéсти” (пропозицію) (замість внести́), “вéсти” (дискусію) (замість вести́).

Також можна згадати низку помилок, спричинених впливом мови наших північних сусідів (багато хто думає, що російська – це зразок для української, хоча незрозуміло, чому так відбувається). Скажімо, практично “хрестоматійними” стали випадки на кшталт “решето́” (замість ре́шето), “ста́рий” (замість стари́й), “гра́блі” (замість граблі́), “спина́” (замість спи́на) тощо.

Детальніше пропоную розглянути іменник ко́лія (а не “колія́”), який має кілька значень: “1. Наїжджене заглиблення від коліс на дорозі. 2. Лінія з двох паралельно прокладених рейок, призначених для руху поїздів, трамваїв і т. ін. 3. перен. Узвичаєний, природний хід життя, звичайний перебіг справ”. У діалектах цим словом називають поїзд. При відмінюванні у ньому наголос теж не змінює місця. Правильно слід наголошувати це слово-компонент і у фразеологізмах: вибивати (вибити, викидати, викинути, виривати, вирвати) з [своєї, тієї, звичайної і т. ін.] ко́лії (“порушувати узвичаєний хід життя, перебіг справ, ставити в незвичайні умови”); вибиватися (вибитися) з ко́лії (“втрачати звичайний стан”); входити (увійти) в [свою, звичайну і т. ін.] колію / ставати (стати) на ко́лію яку, чию (“повертатися до звичайного нормального стану, ходу життя, перебігу справ”).

Щоб допомогти не плутатися у згаданих проблемах, пропоную невеликий словничок найбільш поширених проблемних випадків. Певен, він обов՚язково стане в пригоді (а не “в нагоді” – як дехто неправильно каже).

Неправильно Правильно Неправильно Правильно
а́дже адже́ бю́летень бюлете́нь
взя́ли взяли́ ви́мова вимо́ва
випа́док ви́падок ви́черпний виче́рпний
ві́дтінок відті́нок вірша́ ві́рша
висе́лок ви́селок громадяни́н громадя́нин
гуртожи́ток гурто́житок деци́метр дециме́тр
доку́мент докуме́нт доте́п до́теп
до́чка дочка́ дрова́ дро́ва
жи́вопис живо́пис жи́ттєпис життє́пис
е́ксперт експе́рт запи́тання запита́ння
за́стій засті́й (на) зібранні́ (на) зібра́нні
зве́сти (зведе́мо, зведе́те) звести́ (зведемо́, зведете́) зве́зти (звезе́мо, звезе́те) звезти́ (звеземо́, звезете́)
захво́ріти захворі́ти зді́йснити здійсни́ти
знаряддя́ знаря́ддя зобра́зити зобрази́ти
зовсі́м зо́всім і́м’я ім’я́
іно́ді і́ноді капе́люх капелю́х
ква́ртал кварта́л кида́ти ки́дати
кіло́метр кіломе́тр кі́нчити кінчи́ти
кни́жок книжо́к коза́ки козаки́
колесо́ ко́лесо компро́міс компромі́с
коне́й ко́ней кропи́ва кропива́
лі́топис літо́пис маши́нопис машино́пис
мілі́метр міліме́тр навчання́ навча́ння
надбання́ надба́ння ненави́діти нена́видіти
не́нависть нена́висть но́вий нови́й
не́сти (несе́мо, несе́те) нести́ (несемо́, несете́) поча́ти (почне́мо, почне́те) поча́ти (почнемо́, почнете́)
о́б’єм об’є́м оди́надцять одина́дцять
обка́ляти обкаля́ти óзнака озна́ка
(у) парку́ (у) па́рку па́ртер парте́р
переко́нання перекона́ння псевдо́нім псевдоні́м
повстання́ повста́ння подру́га по́друга
показни́к пока́зник поки́ по́ки
поняття́ поня́ття порі́вняння порівня́ння
поча́ло почало́ пре́дмет предме́т
при́ладдя прила́ддя разо́м ра́зом
різнови́д різно́вид росіяни́н росія́нин
ру́копис руко́пис са́ней сане́й
сво́го свого́ середи́на сере́дина
сма́ки смаки́ (в) соро́чках (в) сорочка́х
ста́рий стари́й сторі́нок сторіно́к
ущі́льнити ущільни́ти фа́ртух фарту́х
феноме́н фено́мен чорнозе́м чорно́зем
Харківщи́на Ха́рківщина центне́р це́нтнер
часо́м ча́сом ча́сопис часо́пис
чи́тання чита́ння чоти́рнадцять чотирна́дцять

Звісно, це далеко не всі проблемні в акцентологічному сенсі слова́, однак перший крок зроблено. Далі бу́де (а не буде́).

Фото: Pixabay

Тролимо булінг – булимо тролінг

Побажання, привітання, прощання – мова

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]