Сьогодні наше розслідування розбереться з кількома неологізмами (новими словами), зокрема – тролінг та булінг, мобінг та коворкінг, що позначають важливі явища для сучасного життя. У матеріалі Модні слова. Своє – старе, нове – чуже ми зачіпали тему нових слів. Зараз підійдемо до неї з дещо іншого боку.

А розпочнемо з самого поняття неологізм (гр. neos – “новий” і logos – “слово”) – це: 1) нове слово, що зовсім недавно з’явилося в мові; 2) або вже відоме слово, у якого розвинулося нове значення у зв’язку з потребою називати нове поняття. Перший тип – нові назви нових понять – це лексичні неологізми (виникає і нова форма, і нове значення).

Другий тип – поява нових значень у відомих слів – семантичні неологізми. Через певний час нове слово “приживається” (втрачає “ефект новизни”) і стає загальновживаним, тобто переходить до розряду активної лексики (вживається завжди, всіма і всюди).

Буває й так, що неологізм, не закріпившись у загальновживаній лексиці, стає архаїзмом. Так трапилося свого часу з абревіатурою-неологізмом ЕОМ (“електронно-обчислювальна машина”), скалькованою з російського ЕВМ (“електронно-вычислительная машина”), яку швиденько витіснив тоді неологізм англійського походження комп’ютер. (Щоправда, назву ЕОМ можна побачити на старезних бланках анкет чи інших документів, якими й зараз користуються наші кадровики. Але там і рубрику “стать” ніхто не збирається прибирати, хоч щодо статі “Дмитренка Дмитра Дмитровича” помилитися важко. Але то таке.)

Поява неологізмів – це реакція мови на динаміку реальної дійсності. У зв’язку з постійними змінами, що відбуваються в нашому житті, система понять (відображень відповідних об’єктів), якими оперує людська свідомість, постійно поповнюється новими. Це закономірно запускає процеси неологізації – збагачення мови новими словами.

Водночас трапляється й так, що виникає потреба замінити вже наявне слово на нове у зв’язку з невідповідністю старого сучасному стану мови. Так, калькований з російської мови футбольний термін нападаючий (а, як відомо, активні дієприкметники теперішнього часу не властиві українській мові) у процесі комунікації практично замінено українським нападник. Це слово можна трактувати як семантичний неологізм: воно поряд з відомими вже значеннями розвинула нове. Пор.: у словнику: нападаючий – “1. Дієприкметник до нападати. 2. У знач. ім. нападаючий. Гравець футбольної, хокейної та інших спортивних команд, який атакує противника, щоб забити м’яч, шайбу в його ворота”. Цей дієприкметник, до речі, й зараз можна знайти у ЗМІ: “Нападаючий Пабло Освальдо завершив футбольну кар՚єру заради музичної”. Хоч треба враховувати, що це може бути механічний переклад з російської.

Слово ж нападник словник фіксує з такими значеннями: “1. Той, хто нападає з метою агресії, пограбування, поневолення; загарбник. 2. Той, хто нападає, пристає до кого-небудь, щоб скривдити; кривдник”. Подивимося на використання цього слова в медіа-текстах з традиційним значенням: “Нападник вистрелив у продавця і, забравши кількасот гривень із каси магазину, мовчки вийшов”. А тепер – із новим: “Нападник “Буковини” Юрій Головачук гратиме у збірній України”.

Найбільш поширені неологізми в художньому та публіцистичному стилях.

Далі поглянемо на кілька актуальних для сьогодення неологізмів.

Тролінг (походить від англ. trolling)

Тролінг один з найяскравіших варіантів психологічної маніпуляції в Мережі. Під ним розуміють “написання в інтернет-мережі (на форумах, у групах новин тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, конфлікти між учасниками, беззмістовну розмову, образи тощо” (С. Могилко). Флеймом (англ. flame – “вогонь, полум’я”) називають обмін повідомленнями в Інтернеті, що має форму словесної війни, яка часто втрачає зв՚язок з першопричиною дискусії. Флеймові повідомлення несуть особисті образи і нерідко мають за мету подальше розпалювання суперечки.

Людину ж, яка займається тролінгом, називають тролем. Основна мета тролінгу – привернення уваги. Формуючи відповідний віртуальний образ, “троль” намагається отримати визнання, популярність, хоче створити яскраве враження про себе. І йому неважливо зі знаком “плюс” чи знаком “мінус” воно. На першому місці – самовиразитися, виокремитися з маси.

Як на мене, історія знає ім՚я як мінімум однієї такої людини. Не віртуальної, а реальної. Звати ту людину Герострат. Через його не зовсім здорове бажання 21 липня 356 до н. е людство на кілька десятиліть втратило храм Артеміди Ефеської – головної святині малоазійських греків. Герострат його банально спалив. Щоправда, пізніше почали вважати: храм згорів того дня, коли народився Александр Македонський – майбутній завойовник Азії. Плутарх про це написав: “Богиня була дуже зайнята турботою про народження Александра, щоб урятувати храм”. Під обгорілими рештками храму ефесці знайшли статую Артеміди, яку практично не було пошкоджено. Вони сприйняли це як чудо і зрозуміли як знак, що Артемісіон слід відновити.

Підійшовши через 25 років після пожежі до Ефеса, Александр Македонський захотів відновити храм з усіма його пишнотами. Однак поряд з ім՚ям Артеміди, як побажав приборкувач непокірного й норовистого Буцефала, мало бути увіковіченим також і його ім՚я. Та ефесці відповіли, як дипломати: “Не личить богу будувати храми іншим богам”. На що добрий музикант і пристрасний книголюб, палкий прихильник Гомера та вихованець Аристотеля усміхнувся й мовив: “Як бажаєте…”

“Тролінг, – констатує фахівець із сучасних медіа Джудіт Донат, – це гра в підробку особистості, водночас ніхто, крім гравця, про неї не знає. Троль намагається зарекомендувати себе як типовий користувач, поділяючи спільні інтереси та проблеми групи”.

На теренах Інтернету небайдужі пропонують такі замінники для цього чужого слова – тролінг: глум, збиткування, злецювання (похiдне слово вiд “злець”“троль”), підтрунювання, дратування, провокування, підцьковування, знущання, підбурювання. Я б ще додав “насміхання”, оскільки спектр значень іменника “тролінг” (як і дієслова “тролити”) розширюється, відбувається його становлення як нової лексичної одиниці. І лише час покаже: зашилиться чуже слово чи закріпиться своє.

Бу́лінг (англ. bullying – “залякування, цькування, задирання”, від англ. bully – “хуліган, забіяка”) – також цькування

Це різновид насильства, агресивна поведінка дітей одне щодо одного, метою якої є приниження і залякування; нерідко супроводжується фізичним насиллям. Відповідно до норм ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”, що набрали чинності 2019 року, “типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого”.

Окремою формою підліткового цькування є кібербулінг. Компонент “кібер” походить від грецького κυβερ, що перекладається як “над” (порівняймо: кіберпростір (англ. Cyberspace) – “інтерактивне інформаційне середовище, яке функціонує за допомогою комп՚ютерних систем”). Кібербулінг став можливим через появу мобільних засобів зв՚язку та Інтернету. Діють кібербулери в соціальних мережах, чатах, на форумах тощо. В арсеналі такого правопорушника анонімні погрози, “мовчазні” дзвінки, переслідування, тролінг або й звичайне знімання на відео знущальницьких дій з метою поширення в Мережі. До слова “кібербулінг” є абсолютний синонім – інтернет-мобінг.

Мо́бінг (від англ. mob – “юрба, натовп”)

Якщо булінг відбувається в дитячому середовищі, що мобінг – у дорослому. Причому визначальним для ознак цього явища є належність людини до певного трудового колективу, з одного боку, та наявність психологічного насильства на робочому місці, з іншого.

Юридичну характеристику мобінгу автори законопроєкту № 10118 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії мобінгу” пропонують таку: а) мобінг – “це діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій”; б) мобінг посягає на права “працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності; осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами; інших учасників трудових відносин”; в) мета вчинення мобінгу – “приниження людської гідності жертви цькування; створення стосовно жертви цькування напруженої, ворожої, образливої атмосфери; примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи”. Особливо якщо мобінг має системний характер, у нього можуть бути серйозні наслідки.

“У цьому разі, – зазначає психолог Ірина Данченко, – менш стійкі в емоційному плані люди можуть задуматися навіть про суїцид. Небезпека ще й у тому, що деякі випадки невмотивованої агресії у деяких людей можуть бути викликані саме емоційним насильством з боку колег. Постійний тиск позначається і на стані здоров՚я. Я не кажу про посттравматичний стрес, це очевидно. Але може йтися зокрема й про інфаркти”.

Ково́ркінг (англ. сo-working – “спільно працювати”)

Це слово вживається у широкому та вузькому сенсі: 1) як модель організації трудової діяльності людей (здебільшого фрилансерів), що мають різний тип зайнятості, у єдиному робочому просторі; 2) колективний офіс.

Оксфордський словник тлумачить коворкінг як “офіс, або інше робоче приміщення, яке використовується людьми різного роду зайнятості, частіше за все самозайнятих, метою яких є обмін знаннями та ідеями”. Реально ж коворкінг – це “офіс без начальника”. У цей офіс може прийти будь-хто і виконувати свою роботу. У такому просторі відбувається реалізація різних напрямків, проводять перемовини та майстер-класи, заводять контакти. І, зрозуміло, займаються працею в комфортних умовах за доволі прийнятною ціною.

“Коворкінг, – пише М. Шутак, – це колективний офіс, що включає в себе відкритий простір із закріпленими та незакріпленими місцями, приватні офіси та пропонує всі зручності для комфортної роботи. Однак те, що справді відрізняє послуги коворкінгу від звичайної оренди робочого місця, — це міцна спільнота в межах коворкінгу”.

Ве́ндинг (англ. vending від vend – “торгувати (через автомати)”)

Це один з нових напрямків у розвитку бізнесу: в магазинах чи торцентрах, спорткомплексах або супермаркетах стоять термінали, через які ми можемо зідйснити відповідні платежі, або ж автомати з продажу напоїв чи інших потрібних речей. І багато людей ними охоче користуються.

Словом “вендинг” називають торгівлю товарами та послугами за допомогою автоматизованих систем (торговельних автоматів). Такий варіант продажу товарів і послуг спрямований на людей, які постійно кудись поспішають (таким сьогодні є наше життя) і мають звичку робити все на ходу. “Співпраця” ж із автоматичними продавцями дає змогу придбати потрібну річ або послугу, не витрачаючи часу на очікування в чергах. Як бачимо, вендинг – це один із кроків до заміни людської праці на автоматичну. А там і до зникнення певних професій недалеко. Прогрес…

Тролінг, бу́лінг, мо́бінг, ково́ркінг, ве́ндинг. Гадаю, цей матеріал збагатив словник наш читачів. Для того й працюємо. Поки люди, а не автомати. А що там далі? Побачимо.

Ілюстрація: Trollface – популярний мем

Наступна станція – “Святошин”

Мовний булінг, або як повернутися до рідної мови

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]