15 жовтня 1959 року в Мюнхені прямо в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 о 13:05 знайшли ще живого, залитого кров’ю Степана Бандеру, який невдовзі помер. Медична експертиза визначила причину смерті – отрута. Слідчі німецькі органи встановили – вбивця 27-літній агент КДБ СРСР Богдан Сташинський, який за наказом Шелепіна і Хрущова поцілив в обличчя Бандері зі спеціальної зброї.

Хто такий Богдан Сташинський

Богдан Сташинський народився на Львівщині. У мололоді роки він активно співпрацював із ОУН, поширював антирадянські листівки. Але в один день життя чоловіка перевернулося догори дриґом. У 1950-му він потрапив під ковпак радянських спецслужб. У таких випадках вибір завжди невеликий – або життя й відносний спокій, або смерть та небезпека близьким. Тож, щоб урятувати сім’ю, Сташинський співпрацював зі спецслужбами. Батьки відвернулися від сина, не розуміючи, що своїм вчинком він урятував їх від заслання до Сибіру. Завербований Богдан надалі в документах значився під псевдонімом “Олег”, пізніше “Тарас”.

Втративши близьких і друзів, розриваються й його зв’язки з підпіллям. “Олег” став ідеальним агентом – повністю залежним від МДБ. Згодом у його справі було зазначено: ”Агент Олег, який чесно виконав своє завдання, просить, щоби членів його сім’ї не репресували”. За рік фігура підпільника стає надто помітною у Львові, тому його переводять до Києва, де готують до відправки до Західної Німеччини.

Знаряддя вбивства Степана Бандери та Лева Ребета

МДБ платило Сташинському не мало – 400 рублів, половину з яких він пересилав рідним, намагаючись матеріяльним коштом повернути батьківську довіру. Зрештою стосунки потеплішали, а батько, зневірившись у боротьбі ОУН, зазначив: “Що ж може зробити купка людей проти цілої держави!”.

Наприкінці 1954-го “Тарас” опинився в Східній Німеччині під новим ім’ям – Йозеф Леман. Декілька років Сташинський займався рутинною справою. І лише за три роки отримав серйозне завдання. Його з новим псевдонімом засилали до Західної Німеччини. Там його першою жертвою став Лев Ребет – голова Організації українських націоналістів за кордоном. Наступним, у 1959-му, – Степан Бандера.

Для обох убивств Сташинському з Москви передали спеціальні пристрої – алюмінієві циліндри, що стріляють струменем ціаніду. Щоб переконатися в ефективності зброї, “Тарас” протестуав її на собаках у лісі – постріл беззвучний, смерть – миттєва. Жертва, в яку поцілив “Тарас”, вдихала отруйні випари і вмирала дуже швидко внаслідок закупорки судин мозку. При цьому отрута швидко розкладається, не залишає слідів, і виглядає як серцевий напад.

Богдан Сташинський
Весілля Сташинського та Інґе Поль. Східний Берлін, березень 1960 року. Фото: istpravda.com.ua
Богдан Сташинський
Богдан Сташинський відтворює обставини вбивства Ребета для слідчого експерименту. У згорнутій газеті була прихована таємна зброя (з архіву Мюнхенської кримінальної поліції, вересень 1962 року)

Тож, зустрівшись зі своїм вбивцею, у Степана Бандери шансів не було. Очільника Організації українських націоналістів поховали на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені, де його могила неодноразово ставала об’єктом вандалізму з боку окремих українофобів.

Сташинський повернувся до Москви й був нагороджений орденом Червоного Прапора. Але – “шерше ля фам”. Він закохався в німкеню Інґе Поль й одружився із нею. Але жінці не сподобалася Москва й вона вмовляла чоловіка покинути СРСР. Але кадебісти наприкінці 1960-х забороняють Богдану виїзди за кордон. Чоловік почав всерйоз побоюватися за життя. Інґе, долаючи труднощі, зрештою отримала дозвіл і виїхала до Східного Берліну, де збирається народити первістка. Але новонароджене немовля майже одразу помирає. У Сташинського з’явився шанс. Він просить спецслужби відпустити його на похорони сина.

Уже в Німеччині напередодні похорону й за день до початку встановлення Берлінського муру, уникаючи приставлених до нього кадебістів, разом із Інґе тікає до Західного Берліну.

Степан Бандера зі своїми дітьми Андрієм та Лесею, Західна Німеччина. Фото: Архів Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР)

Там він заявив, що вбив Льва Ребета і Степана Бандеру. За це його засудили до 8 років ув’язнення. У КДБ, через зраду такого важливого агента, звільнили 17 посадовців. Родичі Сташинського втекли зі свого села, побоюючись помсти ОУН.

Усього через 4 роки Сташинського звільнили з тюрми, змінили зовнішність за допомогою пластичної операції та відправили до Південної Африки – так заявив начальник поліції ПАР генерал Гельденхейс. Подальша доля Сташинського досі є величезною загадкою. Він 1931 року народження й теоретично він ще може бути живий.

Євген Коновалець. Убивство Полковника
1941-й: спроба відновлення Української Держави
Ярослав Стецько: Кожна поразка Росії – наш інтерес

Андрій Бандера – патріот, якого вбили за любов до України

Симон Петлюра. Сім пострілів на вулиці Расіна

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]