У 1936-му художник із Галичини Олександр Климко зобразив на полотні події 1918 року, відомі як бій під Крутами. Тоді кілька сотень українських курсантів і студентів протистояли майже чотирьохтисячній більшовицькій армії та стримали наступ на Київ. Львівський художник яскраво показав бій між молодими українцями, які свідомо приймають смерть, і червоноармійцями.

Для своєї роботи митець обрав олійні фарби. Епізод змалював із книги історика Володимира Яніва “Бій під Крутами”. Розмір полотна – 320×170 сантиметрів. Про картину відомо небагато. За словами історика Ореста Круковського, у 1938-му її передав до Музею історично-воєнних пам’яток у Львові майбутній історик Володимир Трембіцький. В експозиції музею полотно перебувало рік.

Коли радянські війська окупували Галичину, музей закрили як націоналістичний, а частину експонатів, зокрема й картину, передали до фондів Львівського історичного музею. У 1948 році полотно Климка разом із низкою відомих робіт українських художників Івана Іванця, Осипа Куриласа – тих, хто зображував історичну тематику, визвольні змагання українського народу початку ХХ століття, – назвали антирадянськими й перемістили у спецфонд. Про це свідчить сигнатура у лівому нижньому куті на звороті полотна – Л І М. С Ф (Львівський історичний музей. Спецфонд). В описі облікових карток музею ці роботи записані “як речі, що не мають музейної вартості та підлягають вилученню”.

“Роботи Климка репродукували у листівках, твори його популяризували. Чому радянська влада не знищила картини? Ця тема не досліджена. У 1952 році було масове тотальне знищення радянською владою творів живопису”, – зауважила працівниця Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Лариса Купчинська у коментарі Радіо Свобода.

Львівський історик Володимир Бойко, який досліджував спадщину Музею історично-воєнних пам’яток, вважав картину втраченою, хоча й актів на знищення не знайдено. Як вона потрапила до бібліотеки Стефаника – й досі загадка. 80 років полотно лежало в архівах, скручене в сувій. Час залишив свій відбиток – на пересушеному полотні з’явилися тріщини. Лише у 2012 році йому дали інвентарний номер 1494, а в 2018-му взялися за консервацію і реставрацію.

І ось 30 вересня 2019 року, на Всеукраїнський день бібліотек, відреставровану картину Олександра Климка “Бій під Крутами” презентували у Львові. Мистецтвознавці кажуть: полотно унікальне, бо це одна з небагатьох картин 30-х років минулого століття, яку вдалося зберегти.

“У композиції привертає увагу знання батального жанру Олександром Климком. Рів навколо зіткнення молодих українців із червоною навалою має підйомну діагональ, що символізує піднесення національного духу. У смерті художник показує продовження і відродження, віру в державність. На полотні зіткнення холодного спокійного тону з червоним, активнішим, вноситься динаміка. Холодна гама, бо це січень, червоний – це акценти крові, що дозволяють показати розпач. Це дуже добрий твір”, – описує картину Лариса Купчинська.

Олександр Климко – невідомий автор відомої картини

Не лише картина “Бій під Крутами” довгий час була в забутті. Ім’я її творця в Україні теж маловідоме. Олександр (або Олександер – як вказано в низці історичних джерел) Климко – архітектор, графік, живописець, сценографіст і декоратор . У 20-30-х роках був знаним карикатуристом. Ілюстрував сатиричні журнали Галичини, такі як “Зиз”, “Комар”. Захоплювався також церковними розписами – намалював вісім образів для української католицької церкви й один для латинської катедри у Лондоні.

За батальні полотна на українську історичну тематику взявся у другій половині 30-х років. У його доробку картини “Битва під Хотином” (1931 рік), “Бій під Крутами” (1936), “Бій на Маківці у 1915 році” (1937), “Сагайдачний громить турків” (1938 рік).

Після окупації Галичини радянською владою Олександр Климко виїхав в Австрію, потім в Італію, Великобританію, а з 1948 року проживав в Аргентині, де працював театральним декоратором. У 1958-му емігрував до США. Там він творив панорами у Діснейленді, працював для Метрополітен-опера. На світовій виставі в Нью-Йорку виконав декораційне оформлення в павільйоні компанії General Motors.

Олександр Климко – перший українець, який став членом Американської Спілки Митців.

Замітка із газети “Свобода” за 1958 рік (№148), яка видавалася в Нью-Йорку

У 1969 році Климко співпрацював із кіностудією 20th Century Fox, створюючи декорації для музичної комедії Hello Dolly, яка добула три “Оскари”, зокрема в номінації “За найкращі декорації”.

Повернутися на рідну землю не судилося – художник помер 27 листопада 1970 року у США. Похований на цвинтарі Святого Андрія в містечку Саут-Баунд-Брук штату Нью-Джерсі.

Фото: Facebook/Орест Круковський

Олег Чорногуз – той, що лікує сміхом

Петро Прокопович – щоб мед мати, треба мудрувати

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]