Таке іноді трапляється з кожним. Буває, що замість виконання важливих справ ми безцільно переписуємося у вайбері, замість запланованого прибирання житла базікаємо телефоном, замість оплати комунальних послуг дивимося серіали тощо. “Зроблю потім”, – кажемо ми. Сюди ж можна додати “почну бігати з понеділка”, “з наступного місяця перестану їсти тістечка” та інші схожі висловлювання. У цьому разі йдеться про прокрастинацію. Прокрастинація – це психологічний термін, що означає постійне відкладання важливих справ. Варто додати, що людина не сумнівається, що зробить заплановане, але не наважується розпочати процес, займається іншими справами, які мають другорядне значення.

Коли прокрастинація носить тимчасовий характер, то нічого страшного в цьому немає. Відкладання справ може свідчити про банальну втому та бажання перепочити. Проте дуже часто цей стан набуває хронічності. Варто зазначити, що прокрастинацію можна вважати символом нашого часу – це надзвичайно актуальна й болюча тема.

Сімейна психологиня Наталія Гаєвська розповідає, що коли людина має достатньо сил та ресурсів для виконання поставленого завдання, але однаково відкладає його на потім, знаходить для себе нові відмовки, то в подальшому це може спричинити неабиякі проблеми. Такий самосаботаж гальмує не лише вчасне виконання справ, а й успішне досягнення поставлених цілей. А це породжує невпевненість у собі та своїх силах. За словами Наталії Гаєвської, будь-який наш стан ніколи не виникає на порожньому місці та своєю появою ніби намагається “сказати” про щось важливе.

Психологиня пояснила причини виникнення прокрастинації: “Насправді вона наштовхує нас на дуже важливі роздуми про самих себе, про обраний шлях для досягнення цілей та зрештою і про самі цілі. Якщо ми твердо переконані в правильності своїх дій та намірів, то, як правило, не зволікаємо з їхньою реалізацією, навіть якщо йдеться про написання нудного звіту чи наукової статті, бо чітко бачимо взаємозв’язок між проміжною дією й кінцевою метою”.

Наталія Гаєвська виділила основні причини прокрастинації:

Прямуємо не за своїми цілями

Наприклад, відповідно до очікувань батьків, людина обирає фах юриста, до якого в неї абсолютно не лежить душа. Оскільки це престижно та фінансово вигідно, то вона сама себе переконує, що це її власне рішення. Проте внутрішнє невдоволення нікуди не зникає, а з часом лише наростає, змушуючи підсвідомо (нерідко й свідомо) саботувати та відкладати на потім знавіснілу справу.

Прокрастинація. Перевантаження

У сучасному суспільстві найперше цінуються високоефективні люди, коли швидке й ефективне виконання того чи іншого поставленого завдання часто йде в збиток відпочинку й наповненню необхідними ресурсами. А це рано чи пізно призводить до вигорання. Власне, прокрастинація в цьому разі виступає таким собі “запобіжником”, який покликаний захистити від зайвого виснаження в гонитві за успіхом.

Прокрастинація. Авторитарне виховання

Для дорослих, які виховувалися в авторитарних сім’ях (там, де авторитет обох батьків або когось одного з них не піддавався жодному сумніву, де не враховували думки та ініціативи дитини), характерними проявами вже в дорослому житті є невпевненість у своїх силах, складність у визначенні власних цілей, намірів і постійне відкладання їхньої реалізації. Таким людям складно долати перешкоди та знаходити найоптимальніші шляхи для самореалізації. З боку складається враження, ніби така людина прокрастинує, хоча насправді причина значно глибше. Якщо самотужки складно розібратися з цим станом, то необхідно звернутися по допомогу до спеціаліста.

Брак вольових зусиль для досягнення цілей

Іншими словами – інфантильний спосіб сприйняття навколишнього світу та своєї ролі в ньому. У цьому випадку культивується думка, що робити потрібно лише те, до чого лежить душа, максимально оточуючи себе комфортом. Такі люди часто працюють хаотично, без плану або лише залежно від натхненням чи дочікуючися чергових дедлайнів.

Самі ці причини найчастіше призводять до того, що людина опиняється в пастці постійного відкладання. І тут варто зазначити, що коли вона розуміє та усвідомлює причини постійного відкладання, то, як правило, уже пів шляху до виходу з цього стану.

Наталія Гаєвська докладно розповіла, як можна нейтралізувати перші прояви прокрастинації:

“Чітко визначіть, що ви хочете робити замість справи, до якої ніяк не доходять руки. Наприклад, замість того, щоби писати нудний звіт – випити горнятко кави або поспілкуватися з другом і т. д.

Поставте собі таке запитання: “Що ви насправді хочете отримати, виконуючи цю дію”? Наприклад, коли ви п’єте каву, то відчуваєте себе в спокої і внутрішній рівновазі, наповнюючись енергією, або коли спілкуєтесь із другом, то з’являється відчуття, що ви в центрі найсвіжіших подій тощо.

Коли ви це визначили, то найбільш яскраво уявіть, що ви вже це зробили. Тобто, ви не здійснюєте це фактично (не йдете заварювати каву чи набирати номер друга), але подумки проживаєте весь цей процес. Виділіть собі для цього кілька хвилин. Відчуйте, як у тілі з’являються очікувані відчуття. Наприклад, тіло розслабляється й наповнюється енергією, як після випитої кави, або в тілі з’являється приємна втома чи навпаки легке емоційне збудження, як після розмови з другом і т. ін.

Доповнивши свій стан бажаними відчуттями, які ви неусвідомлено прагнете отримати, “проживши” їх у своїй голові, поверніться назад до виконання необхідного завдання. Тепер у вас з’явився ресурс і розуміння того, що для виконання поставленого завдання (наприклад, написання звіту) вам бракувало саме цих внутрішніх відчуттів. Як правило, якщо ви все зробили за цим алгоритмом, справи просуватимуться значно швидше та з меншим спротивом. До того ж, володіючи цим внутрішнім ресурсом, поставлені цілі бачимо набагато чіткіше та конкретніше.

Чому цей метод, незважаючи на всю його простоту, дієвий? Річ у тім, що для нашої психіки немає принципової різниці, чи ми фактично щось проживаємо в реальному житті, чи лише уявляємо собі, що з нами це відбулося – усе сприймається, як реальна подія. Спробуйте на мить у всіх барвах уявити собі часточку лимона на язиці. Багато хто після цього дійсно відчує характерний кислий смак і слиновиділення, так, ніби реальна цитрина лежить на язиці”.

Про користь байдикування

Гадаю, такий метод дійсно допоможе прокрастинаторам-початківцям. Хочу сказати, що я його вже успішно випробувала. Я постійно відволікалася від важливих справ на чаювання та кавування (ви, навіть, не уявляєте, скільки горняток цих напоїв можна випити протягом робочого дня), що сприяло накопиченню важливих справ. Нині на столі замість вічної чашки чогось гарячого стоїть карафа з водою, а коли на мене накочується хвиля втоми, то просто сиджу кілька хвилин із заплющеними очима, уявляю щось хороше. Звісно, без кави та чаю неможливо обійтися, проте й міру знати потрібно.

За що я так люблю дистанційну роботу

Від себе додам, що у боротьбі з прокрастинацією надзвичайно дієвий такий метод: вимкнути звук усіх месенджерів або на певний час взагалі вийти із соціальних мереж. Прокрастинацію, як рукою зніме.

Наостанок хочу додати, що прокрастинатори часто стають героями анекдотів, буває, що над ними жартують їхні родичі та знайомі. Жарти жартами, однак хронічна прокрастинація може призвести до великої кількості проблем, що стосуються не лише професійної сфери, а й міжособистісної. А ще – сфери здоров’я. Наприклад, людина постійно відкладає медичний огляд. Тут часто йдеться про питання життя і смерті. Отож не жартуйте з прокрастинацією. Не забувайте, що виконання не дуже неприємних справ позбавляє негативних наслідків.

Фото: Pixabay

Як змусити чоловіка заробляти більше та бути відповідальним – поради сімейної психологині

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]