Грецькою вони так і звуться: “зоряні рани” (астроблеми). Вони свідчать про страшні удари з Космосу по нашій планеті, нагадують про те, що ми не владні над природою, що наша рідна планета – піщинка у Світобудові, що люди – комашинки проти космічних сил. Імовірно вони знищили динозаврів, можливо, під їхніми потужними ударами пішла на дно Атлантида, і щороку два-три рази виникає небезпека зіткнення із Землею, що загрожує катастрофою. Великі метеорити падали на території України багато разів. У 1866 році на село Княгиня на Закарпатті падав метеорит вагою пів тонни, але на великій висоті він розсипався на тисячу уламків, і ніхто не постраждав.

Ще один загадковий метеорит впав просто на Київ, його було знайдено, і він зберігається в музеї. Начебто все нормально, чому ж він такий загадковий? Дата падіння – 30 червня 1908 року – збігається з відомим і загадковим падінням Тунгуського метеориту. Нагадаю, що в околицях річки Тунгуски, попри потужний вибух, великий обшир поваленого лісу, дивні природні аномалії, самого метеориту на місці падіння виявлено не було. Але відомо, що рикошет метеориту від атмосфери – явище звичне. Якщо Тунгуський метеорит зрикошетив у повітрі від Сибіру його рештки цілком могли долетіти до Києва. Існує легенда, що впав він на міський зоопарк і вбив єдиного в Києві слона. Та підтвердження цьому факту автор поки що не знайшов. Очевидно це справді лише міська легенда.

Це щодо зафіксованих падінь невеликих (відносно) метеоритів. Мільйони років тому нашу планету бомбардували з Космосу дуже інтенсивно. Зарубки лишилися й на українській землі: Ротмістрівський кратер, Білилівська астроблема, Тернівський і Зеленогайський кратери. Вони мають від двох до дванадцяти кілометрів в діаметрі й утворилися від 120 мільйонів до 280 мільйонів років тому.

Українська марка 1998 року, присвячена Іллінецькій астроблемі
Українська марка 1998 року, присвячена Іллінецькій астроблемі

На Вінничині є Іллінецький кратер. Його діаметр відносно невеликий – лише 7 кілометрів. Проте саме він вважається найдавнішим з метеоритних кратерів країни.

Великих кратерів два. Насамперед, Оболонський кратер, але розташований він не в Оболонському районі Києва, а на Полтавщині. Діаметр кратеру – 20 кілометрів, розташований він між райцентром Іллінці та селом Слобідка Іллінецького району. Утворився він після падіння великого метеориту 400 мільйонів років тому.

Але найбільшим донедавна вважали (офіційно вважають досі) Бовтиський кратер, розташований майже в географічному центрі країни – в Кіровоградській області. Його діаметр – 26 кілометрів, і він досить добре вивчений, бо там розташоване друге за величиною родовище горючих сланців в Україні, геологи обійшли його вздовж і поперек, і неодноразово здійснювали бурові роботи. Власне, родовище і розташоване під кратером, що наштовхує на припущення про походження сланців від метеоритного удару.

Видобуток сланців, на який так і не наважилися за часів УРСР, є актуальним для енергозалежної України, особливо враховуючи тимчасову втрату частини Донбасу і російську загрозу перекрити постачання газу через транзитний газопровід. Якщо так, то Бовтиш може дати півмільярда тонн штучної нафти. Після чого кратера не стане, він перетвориться на яму. Але у нас ще одне, на порядок більше, сланцеве родовище в Карпатах. Чи причетні до його виникнення метеоритні удари – вельми сумнівно, тому про нього – іншим разом.

Але близько десяти років тому, вивчаючи супутникові знімки, науковці помітили дивну структуру на території Волинської та Рівненської областей з виразно окресленим круглим контуром – є всі підстави вважати, що це кратер, щоправда, вчені ще вивчають його походження. Річ у тому, що ця рана вже “загоїлася” на рівнинному ландшафті Поліського краю. Її обережно називають Маневицькою кільцевою структурою, а не кратером, проте є всі підстави вважати це утворення продовженням “ланцюжка” з Болтиського, Ротмістровського і Зеленогайського кратерів – тобто вони утворилися внаслідок падіння одного небесного тіла що розпалося на кілька внаслідок входу в атмосферу. Утім, це ще треба довести.

Але діаметр цього давнього кратеру 45 кілометрів, і якби підтвердилося його метеоритне походження – він міг би бути найбільшим в Україні. На жаль, не в європейських масштабах, адже найбільшим кратером на території ЄС є шведська Даларна (52 кілометра), а в межах географічної Європи найбільшим є Пучеж-Катунський кратер у Росії (цілих сімдесят кілометрів).

Наскільки дрібними виглядають наші чвари і конфлікти в порівнянні з тим, що здатна вчинити з нами випадковість небесної механіки, якщо траєкторії Землі і великого астероїда зійдуться в один прикрий момент в якійсь точці простору… Від цього виникає крамольна впевненість, що весь час існування людини розумної такого не сталося, а отже на кожну природну силу є надприродна Сила, яка нас оберігає. Можете вважати мене наївним, але я в це вірю.

Фото: Іллінецький кратер. Вінниччина

Країна (без) мрій

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram