ЗНО-лайфхаки: історичне лото, шпаргалка між пальцями та 7 повторень

ЗНО-лайфхаки: історичне лото, шпаргалка між пальцями та 7 повторів. Ілюстрація: "Український інтерес"/Анастасія Туловська

Зовнішнє незалежне оцінювання. У багатьох школярів, а ще більше у їхніх батьків, серце завмирає від цих слів. Насправді ж, це звичайний екзамен. І головне – правильно підготуватися до нього.

Ті, хто вже пройшов ЗНО, переконують – нічого складного немає, і при правильному підході цілком реально здобути високі бали. Коли варто починати підготовку, на чому акцентувати увагу і які шпаргалки краще робити – своїм досвідом з “Українським інтересом” поділилися студенти (колишні учні), яким у попередні роки вдалося скласти тестування успішно, а декому й отримати найвищий бал – 200.

Скласти без репетитора на 200 – реально

Випускники минулих років розвіюють міф, що досконало підготуватися до ЗНО без репетитора – неможливо. Головне, за їхніми словами, це мотивація і розуміння того, навіщо тобі це потрібно. Якщо цього немає, то заняття з репетитором не принесуть ніякої користі.

Катерина, випускниця 2015 року, яка склала ЗНО з української мови на 200 балів:

– Цілком реально скласти на 200 балів, навіть не займаючись із репетитором. Я, наприклад, не завчала особливо правил, але напрацьовувала руку на тестах минулих років. До того ж, у мене була гарна база – з 7 класу брала участь в олімпіадах.

Треба покладатися на свою інтуїцію, і якщо навіть не впевнений, що якесь правило підходить до питання, пам’ятайте про винятки – їх багато. Вибирай ту відповідь, яка звучить у твоїй голові. Не треба боятися помилок. Якщо розв’язав завдання, то залишай відповідь і не переробляй, коли не впевнений у правильності іншого варіанту на 100%.

Щодо термінів підготовки, знаю таких, які починають вчити ще з 9 класу, перечитують усі твори літератури. Це неправильно. Воно все одно забувається. На мою думку, треба починати десь у жовтні-листопаді 11 класу, і працювати регулярно. Наприклад, одну тему кожні 3 дні. І так ти вивчиш до березня всі теми. А твори з літератури взагалі не варто перечитувати. Раджу більше зосередитися на критиці, ніж на текстах. Я, наприклад, взагалі їх не читала відсотків 80%, але багато читала критики.

Сергій, випускник 2015 року, який склав ЗНО з математики на 200 балів:

– Готувався без репетитора. У мене була більше начитка теорії, бо практичну частину проходив добре у школі – для мене цього було досить. Читав книги, наприклад, “Все про ЗНО з математики”. Якоїсь конкретної підготовки у мене не було. Самі тести, як на мене, дуже легкі. Навіть коли не знаєш формули, можна логічно дійти до правильної відповіді.

Щодо шпаргалок, я думав про них, але не робив. Бо на математиці дуже великий масив інформації, і точно вгадати, що тобі попадеться – важко. Чи потрібен репетитор – залежить від людини. У мене логічне мислення, тому до математики було не важко готуватися. А от до української мови я б без репетитора не підготувався.

Моя порада – бути уважними і все перевіряти. Я зробив усі завдання за половину часу, який виділявся, а потім почав знаходити помилки. Перший раз передивився і знайшов 7, другий – 2, третій – ще 1.

Катерина, випускниця 2015, яка склала ЗНО з біології на 200 балів:

– До репетитора я не ходила, бо його основне завдання – це не навчити чогось, а забезпечити регулярність занять. Тому, якщо дитина не в змозі себе змусити займатися раз на тиждень, то репетитор потрібен. А так достатньо сил, бажання і натхнення. Я зараз займаюся репетиторством і можу сказати, що декілька годин занять за ціною дорівнюють книзі. І читати книгу більш ефективно.

Щодо термінів підготовки, то це дуже сильно залежить від предмету. До біології, якщо наполегливо готуватися, можна і за 2 місяці. До ЗНО з хімії так само не довго готувалася і здала успішно – на 194 бали.

Коли читаєш питання, треба чіплятися до слів. Дуже часто у самих питаннях є відповідь. Треба шукати якісь “зачіпки”. ЗНО доволі легке, тому що там лише одна правильна відповідь. І методом виключення можна обрати правильну. Найкраща мотивація – це зацікавити дитину, поставити правильну ціль. ЗНО – це змога вступити до омріяного вишу.

Вероніка, випускниця 2014, ЗНО з української мови на 200:

– Головне – цілком зануритись у процес підготовки. Я весь дім обклеювала цитатами з творів, афоризмами. Коли вчила правила з мови, то добирала до кожного багато прикладів і все записувала рукою, так краще запам’ятовується. За півроку до ЗНО визначила для себе, які теми знаю гірше, та сконцентрувалася на них. І проходила багато-пребагато тестів.

Ліза і Данило, випускники 2014, (Данило склав ЗНО з історії на 200):

– Коли готувалися до ЗНО з історії, ми вирізали картки з датами, іменами, подіями. А далі – гра: діставали картку з мішка і розповідали одне одному все про дату або подію. Або в такий спосіб: праворуч кладемо портрети, ліворуч – імена до них, і слід швидко знайти відповідники. Ще, коли писали конспект, виділяли історичні дати одним кольором, події іншим, важливих людей третім, місця подій – четвертим.

Головний секрет успіху – вчитися, вчитися і ще раз вчитися

Катерина, випускниця 2013 року:

– Ніколи не забуду підготовку в останні два тижні. Сидиш із програмою ЗНО і просто вчиш усе, що можеш запам’ятати. Щодо лайфхаків – у мене аналітичний склад розуму та зорова пам’ять, тому запам’ятати інформацію було легше, коли я бачила усе необхідне перед собою, а саме таблиці, схеми, малюнки, фільми, “причина – наслідок”, винятки, ключові слова. Усе має бути подано не текстом, а схематично. І улюблене правило – щоб щось запам’ятати, повтори це вголос 7 разів.

Юлія, випускниця 2014 року:

– Українську вчила все життя, писала олімпіади. Англійську з 8-го класу зубрила. Історію – 2 роки з репетитором. Немає секретів. Нехай вчаться.

Валерія, випускниця 2014 року:

– З історії я писала 4 стрічки часу від Київської Русі і до Незалежності. Стрічки мали 20 сантиметрів ширини і зо півтора метри довжини. Поки пишеш, запам’ятовуєш дати. І таку стрічку можна вкласти у взуття (хоча я так і не скористалася шпаргалкою). А щодо української мови, то слід пройти всі тести ЗНО, починаючи з 2006 року – тоді, вважай, ЗНО ти вже склав. Запитання не змінюються, їх просто тасують із тестів різних років.

Теона, випускниця 2015 року:

– Які там лайфхаки! Купа викинутих грошей – і все одно 170 балів. Врятувала тільки шпаргалка з історичними датами в черевичку. Я йшла в туалет і запам’ятовувала всі дати, які мені були потрібні. І трішки це мене врятувало. Хоча, якщо чесно, навіть не запам’ятовувала. У мене був стержень від ручки, і я записувала дати між пальцями.

Аня, випускниця 2014 року:

– Моя порада: вчити і не напружуватися, не перейматися. ЗНО – найлегший тест, який можна придумати, принаймні для гуманітарія. Ваше життя він ніяк не зіпсує.

Богдана, випускниця 2014 року:

– Я почала готуватися до ЗНО з жовтня, який передував моєму випуску. Розпланувала графік навчання та весь 11 клас присвятила цьому. Головне – це зрозуміти, як тобі краще готуватися: самій, з репетитором, індивідуально чи на курсах. У мене є друзі, які готувалися самі, але я не змогла б себе контролювати, тому знайшла хороших репетиторів, і мені це дуже допомогло.

Кирило, випускник 2016 року:

– Я займався з репетитором, мені так було зручніше. Бо самому важче себе змусити вчитись, а у школі вчитель не кожному може приділити достатньо уваги. До ЗНО можна підготуватися, якщо проходив тести попередніх років, бо питання схожі. Я почав готуватися у кінці 10 класу, щоб без поспіху в усьому розібратися. Я не розумію людей, які за 2 місяці готуються – це мало часу. Треба зібратися з думками. Я більше помилявся у легких питаннях. Тому, треба просто думати.

Підготувала Ірина Савчук, “Український інтерес”