На Київщині поблизу села Підгірці на повну тривають зйомки батальних сцен фільму “Крути 1918”. Актори по декілька годин без перерви відпрацьовують епізоди на засніженому полі. “Український інтерес” побував пліч о пліч з знімальною групою, та покаже, що відбувається за кадром.
Літературний сценарій до фільму написали ще 2008 року. Однак через брак коштів текст майже десять років пролежав на полиці. Взялися за знімання тільки торік. На великих екранах стрічку глядач зможе побачити вже цьогоріч у жовтні. За кордон із готовим фільмом їхати планують, але поки цей процес на етапі переговорів.
Сценарій фільму оповідатиме події, які стались 1918 року, що ввійшли в історію як бій під Крутами. Тоді 300 київських курсантів і козаків протистояли чотиритисячному підрозділу російської Червоної гвардії.
Фільм постане у двох так званих іпостасях. Документальна базуватиметься на спогадах командира бою під Крутами Оверко Гончаренко (роль виконує 36-річний актор Олексій Тритенко). Художня ж розкаже історію сім’ї Савицьких, зокрема голови генерала контррозвідки Павла Савицького. Він має двох синів Олексу та Андрія, які за іронією долі опиняються по два боки барикад.
Брат проти брата. Мати проти доньки. Держава проти народу. Сила, кохання та звичайно ж свобода – це найголовніші ідеї фільму.
Сценарист картини Костянтин Коновалов вважає, що драма українського народу полягає саме в ситуації, коли найрідніші опиняються по різні сторони. “Стрічка буде вкрай актуальною для людей, які саме свободу вважають найціннішою ідеєю життя, та для тих, хто знає їй ціну”, – доповнює він.
Одну з головних ролей виконує 21-річний Євген Ламах. Він грає Андрія Савицького – повну протилежність своєму батьку, який звісно бажає, щоб син обрав шлях військового. Однак Андрій вирішує стати картографом.
“Усі сцени були важкими, тому що тема болісна. Герой, якого я граю, має низку конфліктів: зовнішні та внутрішні. Наприклад, Андрій не наважується зізнатися у коханні Софії. Він йде у бій, хоча розуміє, що з такою кількістю людей (біля 300 молодиків) перемогти неможливо”, – каже Євген.
Софія – збірний образ усіх жінок, які бажають негайних змін. Вона єдине справжнє коханням Андрія Савицького, але, незважаючи на це, має свій фронт боротьби.
“Софія бориться з тими, хто думає: “Моя хата з краю”. Режисер одразу дав настанову, що не потрібно грати, потрібно відчувати роль так, неначе це я тільки багато років тому. Робити так, як зробила б я сама. Власне я спробувала саме так зробити, адже Софія мені близька за духом”, – каже виконувачка ролі Надія Коверська.
Глядачам часто доведеться бачити різні трюки на конях. Їх виконують каскадери.
Масові сцени ж віддали солдатам Національної гвардії України. “Ми прокинулись о четвертій годині ранку, а вже о сьомій були на знімальному майданчику. Не очікували, що нас запросять узяти участь. Ми уважно слухали, що потрібно зробити, але й імпровізували”, – коментують хлопці.
Також у фільмі глядачі зможуть побачити Євгена Нищука та Дмитра Ступку.
“Я взявся за цю тему, тому що події, які відбувались 100 років тому, дуже схожі на ситуацію сучасної України. Тема важлива і довічна. Я йду від пропаганди, у фільмі не буде гасел. Будуть лише емоції та якісний екшн”, – коментує режисер Олексій Шапарєв.
Після зйомок фільму “Крути 1918” він планує взятись за зйомки коміксу про Другу світову війну. У якій головними героями будуть вчений, відьма та інженер, які будуть боротись одночасно проти комуністів та нацистів. Головними злодіями стануть маршал Жуков та декілька нацистських персонажів.
Продюсер фільму Артем Колюбаєв уже працював над фільмом “Правила бою”, телевізійним серіалом “Гвардія 2”, “Київський торт” і над низкою документальних та короткометражних стрічок. Після зйомок фільму “Крути 1918” планує завершити монтування документалки про українських мотогонщиків, які встановили світовий рекорд швидкості на озері Бонневіль у США.
Цікаві факти про фільм “Крути 1918”:
– сцени баталій довелося знімати не в Крутах, а під Києвом. З’ясувалося, що меморіал, встановлений на згадку про ті події, завжди потрапляв до кадру. Тому режисер шукав поле, яке було б дуже схоже на місце, де відбувались реальні бої;
– більшість акторів – молоде покоління. Знімальна команда поставила собі за мету, відкрити нові обличчя в українському кінематографі;
– у стрічці є сцена зі справжнім паровозом – знімали її у Черкаській області;
– костюми для фільму шукали де тільки можна, насамперед брали у прокат на реквізиторському складі кіностудії імені Довженка та продакшені FILM.UA Group. Але чималу кількість докуповували окремо.
