Згадати Джона Маккейна в цьому тексті – наш святий обов’язок. У щосуботній рубриці “Цитати тижня” ми розповідаємо, як сенатор став героєм для американців, у чому допоміг українцям та якими бачив Путіна й Росію.
До того ж згадуємо, як Франсуа Олланд описував мінську зустріч у розпал російсько-української війни та що в 1996 році говорив Єльцин про Крим.
Ваша доля бути в об’єднаній Європі – Маккейн
Чи не головний лобіст України, герой війни, критик президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна. Саме так називали сенатора-республіканця Джона Маккейна, який у 2018 пішов в кращий світ.
Політику був 81 рік, до свого чергового дня народження він не дожив чотири дні. Торік у нього знайшли пухлину мозку, яку тоді видалили. Щоправда рак сенатора так і не полишив. Напередодні, 24 серпня, пан Маккейн вирішив припинити лікування.
Перед тим, як піти в політику, Джон Маккейн закінчив Військово-морську академію США в Аннаполісі (штат Меріленд). Воював льотчиком у В’єтнамі. У 1967 році його літак збив радянський зенітник – пораненим Маккейн потрапив у полон.
Згадати Джона Маккейна в цьому тексті – наш святий обов’язок. У щосуботній рубриці “Цитати тижня” ми розповідаємо, як сенатор став героєм для американців, у чому допоміг українцям та якими бачив Путіна й Росію.
До того ж згадуємо, як Франсуа Олланд описував мінську зустріч у розпал російсько-української війни та що в 1996 році говорив Єльцин про Крим.
“Росія – це бензоколонка, замаскована під країну”
Оскільки сер Маккейн був сином адмірала ВМС США та командувача Тихоокеанським флотом, в’єтнамці запропонували йому звільнення. Той відмовився йти раніше інших хлопців. У полоні він пробув п’ять років, два із яких в одиночній камері.
Через тортури Маккейн довго пересувався на милицях, а до кінця життя так і не міг піднімати руки вище голови. Саме в полоні волосся Маккейна посивіло.
Політичну кар’єру Маккейн розпочав 1982 року в Аризоні. Тоді він став конгресменом від Республіканської партії, а в 1986 році – сенатором. На цю посаду політика переобирали п’ять разів поспіль.
Сенатор двічі йшов у президенти США: у 2000 році він програв праймеріз (внутрішньопартійне голосування) Джорджові Бушу-молодшому. У 2008 році Маккейн все ж таки став кандидатом у президенти від Республіканської партії. Однак на виборах програв 7% голосів молодому демократу Обамі.
“Ваша доля бути в об’єднаній Європі. Україна зробить Європу кращою, а Європа зробить кращою Україну”
Маккейн відвідував Київ зокрема під час Євромайдану, лобіював надання Україні “Джавелінів” і військової допомоги. “Закон Маккейна” заклав у бюджеті США на 2019 рік 250 мільйонів доларів допомоги для України.
Політик був жорстким прихильником посилення антиросійських санкцій, часто критикував президента Путіна, називаючи його “другом тиранів”, “головною і найбільшою загрозою” для світу.
“Володимир Путін – убивця, бандит і продукт КДБ.
Ми всі бачили, як він руйнував Україну, забрав Крим, як російські літаки бомбили лікарні в Алеппо”
У новорічну ніч 31 грудня 2016 року пан Маккейн разом із президентом Петром Порошенком приїхав до прифронтового Маріуполя.
Маккейн був уособленням тих політиків, яких в Америці називають “яструбами” (hawk). Поховають сенатора в неділю на території Військово-морської академії США. Жителі ж української столиці просять назвати одну з вулиць Києва іменем Джона Маккейна.
“Я розчавлю вас!” – кричав Путін на Порошенка
Колишній президент Франції Франсуа Олланд видав мемуари. У книзі під назвою “Уроки влади” для українців найбільш цікаві декілька сторінок. Там ідеться про “довгу ніч із 11 на 12 лютого 2015 року, що минула у великій бездушній залі Палацу Незалежності в Мінську”.
Тоді Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін зібралися в білоруській столиці в розпал російсько-української війни. Зустріч закінчилася підписанням угод, які назвали Мінськими домовленостями.
“Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент так рознервувався, що навіть погрожував остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на сході України є”, цитує “Тиждень” мемуари французького президента.
“Я швидко зрозумів: Путін хоче виграти час і відтерміновувати припинення вогню якомога довше, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції, – пише пан Олланд.
Він зазначає, що канцлерка Німеччини не боялася Путіна: “Вона його добре й дуже давно знає та вміє з ним говорити. (…) Вона неймовірно терпляча, звична до тривалих переговорів, а також, – це здається неймовірним, – майже не потребує сну”.
Першу чернетку Мінських угод писала сама фрау Меркель, не довірила навіть радникам. “Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна”.
За словами Олланда, Порошенко захищав суверенітет України, коли Путін вимагав автономію для частин східних українських регіонів. Російський президент хотів максимально послабити проєвропейську владу в Києві.
Перемовини тривали дуже повільно. “О сьомій ранку після безсонної ночі Путін і надалі вимагав відтермінувати припинення вогню на пізніше. Щоб домогтися результату, – згадує Олланд, – ми аргументували антиросійськими санкціями, які вже запровадили. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Нарешті узгодили: вогонь припинять за чотири дні, далі – відведення важкого озброєння та обмін полоненими. Автономію регіонів відхилили.
Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили”.
“Путін воліє бачити довкола своєї держави крижану смугу підкорених земель. Він зіштовхує своїх друзів із ворогами, щоб потім заморозити ці конфлікти”
Очільник Кремля пішов, а Меркель, Олланд та Порошенко трохи задрімали в кріслах. О дев’ятій ранку стає відомо, що сепаратистів угода не влаштовує. “Цього разу нам терпець урвався, – зізнається французький лідер. – На поразку не розраховували! Ми дізнаємося, що, поки ми намагалися поспати в переговорній залі, Путін влаштувався у великому кабінеті з ліжком. Він відпочив за ці дві години й мав свіжіший вигляд, ніж ми”.
“Ангела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію, – цитує Олланда видання “Тиждень”. – Той завагався та все шукав, як виграти час. (…) Згодом Путін виходить зателефонувати. За кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти – ті самі, яких він, мовляв, не знає, – згодні”.
Вони заберуть Крим – Єльцин до Клінтона
Цього тижня президентська бібліотека імені Білла Клінтона оприлюднила до тисячі архівних документів. У них ідеться про американсько-російські відносини 90-их років. У паперах знайшлося місце також для стенограм бесід Бориса Єльцина та Білла Клінтона.
Перший президент Росії попереджав американського колегу: якщо до влади повернуться комуністи, вони можуть розв’язати громадянську війну, скасувати кордони між республіками та захопити Крим.
“Більше половини з них фанатики, вони знищують усе. Це означатиме громадянську війну. Вони скасують кордони між республіками, вони хочуть повернути Крим, навіть висувають претензії щодо Аляски”, казав Єльцин президенту Клінтону, коли той у квітні 1996 року відвідував Москву.
Лідер російських комуністів і Борис Єльцин були головними опонентами на президентських виборах. У другому турі Єльцин набирає понад 50% голосів і знову очолює Росію.
Наприкінці 1999 року він оголошує про свою відставку. Виконувачем обов’язків стає Володимир Путін як голова уряду, а в березні 2000 року офіційно обіймає президентський пост.
У розсекречених архівах Єльцин також згадує про свого наступника. Щоправда зовсім інакше, ніж президент Олланд у мемуарах. “Він дуже товариський, легко може налагодити хороші стосунки та контакти з людьми, які є його партнерами. Він демократ і знає Захід”.
Зараз така характеристика Путіна, особливо після анексії Криму та конфлікту на Донбасі, здається просто смішною.
CNN – це ворог народу, заявив Трамп
Дональд Трамп знову побуцався зі ЗМІ. Цього разу американський президент назвав журналістів CNN ворогами народу. Звичайно ж, не обійшлося і без традиційного “Fake news!”.
“Переважно анонімні джерела зовсім не існують – це факт. Це вигадка, створена журналістами Fake News. Подивіться на брехню CNN. Ворог народу!”. Так відреагував Трамп на чергові випади медійників.
За день до цього глава Білого дому розкритикував Google: мовляв, пошуковик за запитом “Трамп новини” демонструє тільки “погані” статті про нього.
“Сутички” Трампа зі ЗМІ розпочалися ще з передвиборчої кампанії. Низка американських медіа відкрито підтримувала демократку Гіларі Клінтон і відверто нападала на її опонента.
У грудні 2017-го Трамп назвав The New York Times невдахами, бо ті повідомили, що президент дивиться телебачення від чотирьох до восьми годин на день. Після цього Трамп заявив, що ЗМІ стали некерованими, і коректно висвітлювати події для них неважливо.
Його характеристика “fake news” (“фальшиві новини”) стали інтернет-мемом в англомовному секторі мережі. Минулого року онлайн-словник Collins навіть назвав вираз “fake news” словом року.
Французів важко змінювати – Макрон
У четвер французький президент побував у Данії. Еммануель Макрон на підсумковій прес-конференції в Копенгагені поскаржився на опір його реформам у Франції.
“Галлів неможливо змінити”. Після цих слів опозиціонери звинуватили політика в “зневазі” до свого народу.
Галли, які відомі українцям за фільмами про Астерікса та Обелікса, жили на території сучасної Франції дві тисячі років тому.
Макрон очолив французів у травні 2017 року. Основна обіцянка його передвиборчої кампанії – скоротити безробіття з 9,5% до 7% протягом п’яти років. Трудова реформа зустріла опір профсоюзів і масові протести, однак Макрон її все ж таки розпочав. Головне завдання реформи простими словами – зробити процедури винайму та звільнення працівників більш простими та прозорими.
Через брак грошей до 2020 року у Франції звільнять 15 тисяч держслужбовців, це 4,5% від усіх французьких “бюджетників”.
Сподобався матеріал? Підтримай Український інтерес. І на оновленій землі врага не буде! Слава Україні! Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]
