У поправках до закону про ринок землі запропонують змінити максимальну концентрацію на рівні країни з 200 тисяч гектарів до 600 гектарів. До запуску на ринок іноземців хочуть встановити 5-річний граничний термін.

“Слуги” почули народ. Шестеро депутатів мажоритарників фракції “Слуга народу” учора представили пакет підготованих ними правок до другого читання законопроєкту №2178-10, який скасовує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Пропозиції виникли після спілкування з людьми на округах. Як видно, розмова була серйозною, тому правки суттєві, можна сказати навіть, кардинальні. Проте депутати сповнені ентузіазму, запевняють, що присягали на вірність народу, і саме на захист інтересів громадян орієнтуватимуться більше, ніж на поради експертів чи вимоги західних партнерів.

Отже, головний спірний момент – це можливість продажу землі іноземцям. Дозволяти таке, чи ні, за словами президента Володимира Зеленського, українці вирішуватимуть на референдумі. Верховна Рада таку ідею охоче підтримає. Проте депутати кажуть, що сьогодні немає закону про референдум, нема механізму імплементації його результатів в нормативно-правові акти.

“Тому нами сформована така позиція, що процес продажу іноземцям дозволяється в разі позитивного рішення за результатами референдуму і закріплення цих результатів відповідним правовим актом. Мають бути прийняті відповідні закони. Але ми ще такий запобіжник зробили, не знаю, правильний чи ні, нехай суспільство оцінить, що навіть після референдуму, але не раніше ніж через 5 років”, – розповів народний депутат Ігор Фріс.

За його словами, за цю п’ятирічку українські фермери і товаровиробники повною мірою встигнуть реалізувати своє право власності на землю.

Друге нашуміле питання – концентрація землі “в одні руки”. У своїх правках розробники відійшли від відсоткового принципу граничної межі. Її вони пропонують встановити в гектарах і в таких розмірах: 100 гектарів – у межах ОТГ, 300 – в одній області, 600 – у всій країні. Депутат Олександр Дубінський пояснює таке суттєве зменшення концентрації бажанням створити “первинний ринок” орієнтований на те, щоб правом власності на землю змогли скористатися саме малі та середні фермерські господарства.

“Латифундисти й далі можуть здійснювати свою діяльність на основі оренди. Спочатку ми хочемо створити монополію фермерських господарств, а вже з часом переходити до концентрації більших ділянок в одних руках. Якщо ми зараз дозволимо концентрацію 200 тисяч гектарів в одних руках, то фактично створимо умови перерозподілу землі без створення ринку й без створення сильного сільськогосподарського підприємця. Це дуже важливо, тому обмеження 200 тисяч гектарів у кінцевому результаті не має бути точно. Чим дрібніше обмеження концентрації в одних руках, тим більше фермерських господарств ми отримаємо”.

Певні обмеження пропонують ввести і щодо придбання землі українцями – фізичними чи юридичними особами. Щодо фізичних осіб, то придбати ділянку с/г призначення з державної та комунальної власності вони зможуть тільки в тій області, де мають реєстрацію чи доведене тривале місцеперебування. Юридичні особи зможуть купити землю, якщо профіль їхньої діяльності – сільське господарство.

Депутатка Юлія Яцик пропонує ще жорсткіші умови: для фізичних осіб окрім реєстрації та місцеперебування потрібні будуть ще й профільна освіта, або стаж чи досвід ведення сільгоспдіяльності. Для юридичних – ті ж самі реєстрація в регіоні за місцем розташування земельної ділянки плюс 3-річний досвід роботи в аграрному секторі, а загальний обсяг робіт, або обсяг с/г продукції щоб становили щонайменше 50% валового товарообігу підприємства. Юлія Яцик вважає за необхідне відтермінувати відкриття ринку землі для фізичних осіб до 1 січня 2022 року, для юридичних – до 1 січня 2025 року. До того часу, за її словами, уряд повинен здійснити цілий перелік дій: авдит земельних ділянок, інвентаризація, впорядкування інформації державного земельного кадастру (ДЗК), передача державної і комунальної землі у власність територіальних громад, завершення процесу приватизації земельних паїв громадянами тощо.

“Дуже багато власників земельних ділянок, маючи на руках акти про право власності, отримують витяги з ДЗК, про те, що власником є взагалі інша особа. Все це є питанням розгляду правоохоронних органів і судів. Тому дуже багато питань до держателя кадастру. Дуже багато дій, які потрібно вчинити за цей час. До 1 жовтня 2020 року ми точно з усім не впораємось”, – пояснює депутатка.

Її колега Ольга Василевська-Смаглюк звертає увагу на ще один важливий момент щодо фіз/юросіб: “Насамперед у нас немає ефективного механізму контролю кінцевих бенефіціарних власників. У юридичних особах може “ховатися” іноземний власник і держава не зможе його виявити. Так само немає механізму щодо осіб із подвійним громадянством. І це теж є великим ризиком, особливо на прикордонних територіях, де в наших співвітчизників є по два, а то й по три паспорти. Поки ми не врегулюємо всі ці питання, поки не поставимо завдання перед профільними міністерствами та урядом, ми не зможемо взяти на себе відповідальність за голосування по ринку сільськогосподарських земель”.

Поправками пропонується заборона зміни цільового призначення придбаної земельної ділянки на 10 років для юридичних осіб. Фізичні особи зможуть змінювати його лише для будівництва житла, об’єктів господарського призначення. Крім того внормовується питання сервітутів – можливості проїзду до вашої ділянки, якщо поруч землю викупив інший власник. На землю, придбану з державної та комунальної власності, накладається п’ятирічне обмеження передачі її іншим особам. Виписали депутати також чітку процедуру виникнення та реалізації переважного права. Викупити земельну ділянку на рівних правах з орендатором зможе й територіальна громада. Замість “мізерної” нормативної грошової оцінки вартості землі, автори пропонують впровадити експертну оцінку.

Не забули і про систему “Прозоро”, через яку нібито має торгуватися земля державної та комунальної власності. Робитимуть це не безкоштовно, а за 3% комісії.

“Якщо порахувати 10 мільйонів гектарів землі по ціні 3 тисячі доларів за один, то комісія складе 300 тисяч гектарів, або мільярд доларів. Це відвертий грабунок держави”, – вважає Олександр Дубінський.

Він також каже, що перш ніж запускати ринок землі, необхідно вичистити тотальну корупцію в цій сфері: “Ми можемо дуже багато говорити про правильні підходи у формуванні законодавчої бази щодо зняття мораторію на продаж землі, але ми жодного кроку не зробили для того, щоб очистити систему від “сматрящих”, керуючих і хабарів. Сьогодні кожен фермер, кожен землекористувач змушений платити їм гроші. Ми відкриваємо ринок землі і накладаємо на хабарну систему, призначення якої – обкрадати селянина, фермера, будь кого, хто хоче працювати в сільському господарстві”.

Чимало питань і серйозні правки. Чи вдасться авторам відстояти свою позицію? Вони кажуть, що розраховують насамперед на 150 мажоритарників, які спілкуються з людьми та не відірвані від реальності, а ще на всіх “зі здоровим глуздом”. Дехто налаштований на те, щоб даний законопроєкт взагалі був відхилений.

“Ми зараз розглядаємо питання, поправки, складні якісь моменти, до яких можна було не доводити цю ситуацію. Як депутат-мажоритарник аграрного округу за більш ніж місяць я провела кілька зустрічей з аграріями, фермерами, пайщиками, власниками ділянок, які надали слушні пропозиції. Однак, на жаль, у зв’язку з вимогами статті 116 регламенту Верховної Ради, ми не можемо всі ці доречні зауваження імплементувати в цей законопроєкт. Мене особисто взагалі дивує такий підхід, коли ми не чуємо аграріїв, ми не чуємо тих, хто працює на цій землі, і розробляємо документ, який піднімає їх на акції протесту, на висловлювання спротиву. Тому я категоричніше налаштована щодо цього законопроєкту. Не на часі він ще. Я вважаю, що його взагалі потрібно не доопрацьовувати, а відкликати та робити новий ґрунтовний виважений закон. Щоб не соромно з таким законопроєктом було виходити до людей”, – резюмувала депутатка Юлія Яцик.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram