Через зростання ціни на природний газ, більшість країн Євросоюзу переходить на альтернативні, відновлювані джерела енергії. Одним із них є деревне паливо. Ба більше, все частіше деревину розглядають як цілком реальну альтернативу природному газу.

У Литві такий шлях енергозбереження обрали ще у 2012 році. Тоді у невеликому містечку Шяуляй з населенням трохи більше ста тисяч побудували біоенергоблок, який за допомогою біопалива задовольняє потреби міста у теплі та електриці.

Шяуляй – місто із найдешевшим теплом

Підприємство “Шяулю енергія”- монополіст й належить міському самоуправлінню. Завдяки окремій політиці міста у сфері енергетики, шяулійці платять за опалення менше, ніж жителі усіх інших міст Литви.

За словами генерального директора підприємства Чесловаса Каспутіса, Шяуляй показує на скільки переплачує за тепло вся країна. “Був у нас прем’єр-міністр Саулюс Скверняліс. Ми показали йому свій приклад. Він нас почув. І ми думаємо, що скоро політика Литви у цій сфері має змінитися. У Сеймі зрозуміли, що грати з цим не можна, тому що зарплати у людей невисокі, а вони ще й платять за комуналку занадто багато”, – сказав він.

Чесловас Каспутіс. Фото: Український інтерес/Аліна Коломієць

Спеціальний тариф для споживачів в Шауляї встановив уряд. На сьогодні це 8,6 євроцентів за кіловат-годину. В інших регіонах жителі платять понад 11 євроцентів.

А як було раніше…

Історія підприємства починається у 1923-му році. Саме тоді у селищі Бачюнай, що під Шяуляєм, з’явилася перша міська електростанція. Пізніше створили Ракіївську державну електростанцію, яка працювала лише на торфі. У 1965-му побудували першу теплотрасу. Потім звели Південну котельню – найбільшу, яка зараз обігріває майже 90 відсотків міста.

На сьогодні усі ці маленькі електростанції об’єднує “Шяулю енергія”. Усього підприємство обслуговує 15 котельних. Найпрогресивнішу з них – біоенергоблок – побудували у 2012-му. Тоді ж підприємство перейшло на місцеве паливо – деревину.

Наразі ж потужність нового енергоблоку – 70 мегаватів: 70 відсотків палива виробляється завдяки деревині, інші 30 – газ (за рік спалюється майже 10 мільйонів кубометрів газу). Узимку підприємству потрібно до 150 мегават-годин, улітку – до 20-ти.

Біоенергоблок. Фото: Український інтерес/Аліна Коломієць

У віддалених районах області стоять маленькі автоматичні котельні, які працюють без персоналу. Водночас, оскільки в них немає місця на деревину, усі вони на газу.

“Ми обслуговуємо по місту 540 кілометрів теплотрас різного діаметру. Одну третину з них ми вже замінили новими трубами – вони розраховані на 20 років. Зараз усі інвестиції, які ми отримуємо, витрачаємо на заміну трас, адже половина тепла “губиться” дорогою до споживача”, – розповідає гендиректор.

Хто встановлює ціни. Прибуток

Шяуляй – місто не промислове, тому головними споживачами енергії є звичайні жителі. Усі вони, включаючи приватний бізнес, платять за енергію одну ціну – 8,6 євроцентів за кіловат-годину. Це спеціальний тариф для ТЕЦ, які працюють на місцевих енергетичних ресурсах, – дотація від держави на 12 років.

“Це спеціальна ціна до 2024-го року – для того, щоб окупилися інвестиції. Потім ми вже перейдемо на ринкові тарифи”, – наголошують у керівництві “Шяулю енергія”.

Окрім того, тариф також залежить й від якості деревини: від її вологості та зольності. А от скільки потрібно спалювати цього біопалива уже встановлює держава.

Якщо говорити про вартість проекту, то на біоенергоблок пішло понад 30 мільйонів євро. З них 73 відсотки виділило міське самоуправління, 17 – європейські гроші, ще 10 дала держава. Окупність була лише сім років. Наразі ж кожного року підприємство отримує 3,5 мільйона євро прибутку.

Усього на станції працюють 270 людей. Їхній середній заробіток – 950 євро на місяць. Водночас вони отримують зарплатню лише від виробництва тепла. Електроенергія – це лише бізнес, який дозволяє отримувати нові інвестиції.

Технології й секрети виробництва

Багато хто думає, що переходити на дерево – винищування лісу. Проте, як запевняють у “Шяулю енергія”, довкілля вони не псують. На спалювання відправляють вторинну деревину – гілки, кору. ЇЇ завозять по 700 тон в день з місцевих лісів. Зазвичай, приватних. Так, щодня на територію ТЕЦ заїжджають по 40 фур з біопаливом.

Процес спалення деревини. Фото: Український інтерес/Аліна Коломієць

У підприємстві зізнаються: “Поки деревини нам вистачає. Але скоро у Литві планують будувати ще більші ТЕЦ, зокрема у Вільнюсі та Каунасі…”

Попіл, який утворюється унаслідок спалювання деревини, відправляють на добрива у сільські господарства.

“На деревину йдуть дуже великі інвестиції. В принципі, ми можемо працювати лише на ній… Але взимку, коли на вулиці менше нуля градусів, потужностей все ж не вистачає. Тож, ми включаємо газ. А влітку працюємо лише на біопаливі. Якщо ж буде економічна криза, то будемо до 30 відсотків топити торфом”, – наголошують керівники.

Енергонезалежність від Росії

Литва – це приклад того, як можна позбутися залежності від російського газу. Тут, завдяки переходу на альтернативні джерела енергії, повністю попрощалися з “Газпромом”. Частка газу там становить лише 36% від різних, але не російських поставників. А до 2020-го року вона взагалі повинна зменшитися до 19. Окрім деревини, місцеві ТЕЦ також використовують й сміття. Так, у третьому за величиною місті Клайпеді за цим принципом уже діє одна станція. Там з побутових відходів отримують і електрику, і тепло.

У Шяуляї ж поки про використання сміття ще не думають – тут уже налагоджена своя “дерев’яна” технологія. Гендиректор підприємства Чесловас Каспутіс хвалиться: “Гроші, які б ми платили за газпромівський газ – пішли б в Росію. Але у нас, на щастя, все залишається тут, в Литві”.

У міністерстві енергетики країни говорять, що до 2030-го року із відновлюваних джерел енергії Литва планує виробляти 45% енергії. Також у найближчі п’ять років тут планують об’єднати свої електромережі з системою Євросоюзу. Для цього необхідно успішно закінчити два проекти: побудувати газопровід з Польщею та синхронізувати електромережі із ЄС.

Аліна Коломієць, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram