Засновник Вікіпедії: як редагують брехню та коли сайт стане платним

Цьогоріч на Olerom Forum One у Києві завітав Джиммі Вейлз – засновник онлайн-енциклопедії “Вікіпедія”, одного з найбільших мережевих проектів. Ця непересічна людина – радник з питань публічної політики та відкритості при уряді Великобританії, і водночас – сором’язливий любитель комп’ютерних ігор та прихильник анархії.

Візит Вейлза в Україну вже третій, на відміну від хедлайнерів форуму Арнольда Шварценеґґера та робота Софії, які тут вперше. У 2012 році він виступав у КНУ імені Шевченка, два роки потому – зустрівся із нашими вікіпедистами. Ми підготували для вас найцікавіше з виступу “великодушного диктатора” Вікіпедії.

Про загрози журналістиці

Джиммі Вейлз розказав, що фінансувати ЗМІ стає все складніше, тому вони вмирають. “Реклама, яку там розміщують – стара проблема, але вона стала навіть гіршою. Я бачу одну і ту саму рекламу на новинних сайтах, у соцмережах. Це дратує”, – пояснює він. Вейлз також поскаржився на клікбейт – явище, коли заголовок повідомлення дуже яскравий, а всередині чекає розчарування – викривлені факти. На його переконання, люди вже не ведуться на такі заголовки, є серйозна перевтома від яскравості.

Він показав фотографію, яка стала основою для багатьох новин та викликала неабиякий резонанс. Фото зображує банер на вулиці Китаю, яким транслюють схід сонця. У країні такий сильний смог, що інакше люди не можуть побачити явища природи.

Але повідомлення виявилося фейковим. Так, Китай дійсно зіштовхнувся із серйозною проблемою з екологією. Але на фото – просто рекламний банер, який немає до екології жодного стосунку.

На думку засновника “Вікіпедії”, найбільша проблема сучасних ЗМІ – фейки: “Читач готовий платити за якісні, перевірені новини. Зараз виник голод на професійну, достовірну журналістику”. Він розказав про свій проект “Викітрибуна” – площину, яка може замінити звичні нам медіа.

“Це осмислення журналістики. Платформа об’єднує оплачуваних журналістів і волонтерів, які пишуть “Вікіпедію”. Кожну новину перевіряють на правдивість. Місця для реклами там немає, тому платформу називають “ще одним моїм неуспішним рішенням”, – розказав Вейлз. Поки що ресурс англо-іспанський.

Про пріоритетність

Десятирічний хлопчик поставив Джиммі Вейлзу питання: “Якщо я напишу погане про Трампа – це швидше виправлять, ніж щось невинне?”. Вейлз дуже здивувався і похвалив його англійську як кращу, яку він чув від українців під час форуму.

“Питання настільки класне і складне, що на нього треба відповідати довго і з різних позицій, – відповів він. – З явно неправдивими статтям у нас немає проблем – їх можна швидко виявити. Наприклад, на одному ресурсі була новина із заголовком “Папа Римський виступив на підтримку Трампа”. Це ширилося ЗМІ та соцмережами як лісова пожежа. Але, звісно, підкованого волонтера Вікіпедії цим не обдурити. Не кажучи про те, що у діючого Папи і Трампа політичні погляди дуже відмінні. Волонтери постійно відстежують і аналізують джерела і засоби масової інформації, слідкують за достовірністю”.

“А щодо пріоритетності статей – тут ми керуємося рівнем зацікавленості, – додав Вейлз. Якщо написати щось дуже погане про Трампа, люди відреагують бурхливо і оперативно. Але якщо ви обмовите поета XIX століття, про якого маси вже забули, зрозуміло, – це не так швидко відслідкують і відреагують. Вікіпедію редагують люди, а на них впливає резонанс. А загалом пріоритетності немає”.

Про співпрацю з YouTube та Google

Вейлз каже, що Вікіпедія немає великого партнерства ні з компанією Google, ні з YouTube. “Але минулоріч YouTube оголосив, що боротиметься з фейковими новинами. Під відео з неправдивою інформацією вирішили залишати посилання на статті Вікіпедії. Було приємно, та сповістити нас забули. Я добре спілкуюсь із директором цього відеохостингу, тому зателефонував йому і сказав: “Ти наступного разу хоча б маякни”, – розповідає творець сайту.

Можливість використання відео на сторінках Вікіпедії – це не пріоритет, але над цим працюють. Є статті чисто пізнавального характеру, про будову людського серця, наприклад. Анімовані відео могли б добре проілюструвати статтю. А в інших статтях особливої ​​мотивації у Вейлза немає. До того ж, статтю редагувати легше, ніж відео. Це додаткові складнощі, каже він.

Про гроші та блокчейн

Вейлз каже, що не хоче робити свій ресурс платним. “Ми закликаємо користувачів зробити внески, і ця модель успішно працює. Здебільшого нам жертвують невеликі суми. Ми завжди намагаємося витрачати менше і заощаджувати, щоб мати резерви на майбутнє. Щороку вдається залучати більшу суму, тому мотивації щось змінювати немає”, – сказав Вейлз та додав, що Вікіпедія також має комерційне, геймерське підприємство.

Засновник ресурсу показав глядачам, який вигляд мав би сайт, якби на ньому була реклама. “Хіба ви хочете, щоб сайт був таким? Це жахливо і недоцільно, – сказав він. – До того ж, Вікіпедія організована як благодійність. Якби там була реклама, все одно прибуток отримував би не я, а люди”.

Вейлз також критично висловився щодо блокчейну. Він вважає, що багато в чому криптовалюта – це спекулятивна бульбашка. А люди, які вклалися у них і піднялися, надто самовпевнені. Їх складно переконати, що вони не геніальні, тому що колись придбали біткоїни. Вони не розуміють, що їм просто пощастило.

“До того ж, проблеми, з якими стикається Вікіпедія, блокчейном не вирішуються, – каже Вейлз. – Нам пропонують платити волонтерам криптовалютою. Але якщо в систему увійде платність, це викличе багато ризиків. Так, потрібно якось компенсувати людям вклад за працю. Але, щоб вони не зловживали цим, потрібно бути дуже обачними. Ніхто не має отримувати владу визначати те, кому що редагувати і про що писати”.

Про студентів, хакерів та редагування

Вейлз каже, що хакерські атаки на сайт є, але небагато: “У нас немає номерів кредитних карток – сенс? До того ж, самим хакерам дуже подобається Вікіпедія”. Він також розказав, що найбільше на порталі редагують статті зі смішними словами. Люди просто не вірять, що це не помилка.

Засновник сайту більше стурбований не хакерами, а тим, що на матеріали Вікіпедії посилаються студенти. “Ми завжди кажемо, що не треба використовувати сайт як джерело, особливо у вищому навчальному закладі. Якщо 13-річний пише свою роботу і в джерелах зазначає Вікіпедію, для нього це досягнення. Але студент… Можливо, йому варто почати дослідження, прочитавши сторінку на Вікіпедії, але потім потрібно копати глибше”, – каже спікер.

Йому також поставили питання “Чи знає Вікіпедія щось, чого не знає Джиммі Вейлз?
Він відповів: “Звісно, так. Але і Вікіпедія ще не знає багато того, що знають люди”.

Чому у Вікіпедії пишуть “на Украине”

Учасниця форуму звернулася до Джиммі із обуренням. Її турбували причини, чому у російськомовній версії сайту допускаються помилки – пишуть не “в Украине”, а “на Украине”, “Київську Русь” називають “Великоруським царством” та є неправдива інформація про Крим.

“У світі точиться багато різних конфліктів, які не пов’язані із Вікіпедією, але впливають на неї. Ми знаємо, що існує інформаційна війна між Росією і Україною. Але спільноти цих країн у Вікіпедії спілкуються і намагаються спільно вирішувати ці конфлікти. Ми намагаємося бути неупередженими. Це не завжди просто”, – відповів Вейлз.

Читайте також: Українська Вікіпедія 16-а у світі

Засновник сайту розповів історію, яка сталася із ним кілька років тому. “Я був у Москві, вечеряв з головредом одного великого ЗМІ. Він закинув мені, що може взяти когось із волонтерів Вікіпедії, і вони за гроші напишуть йому ті статті, які будуть потрібні. Мовляв, достовірність складно контролювати, бо люди працюють безкоштовно і їх можна купити. Я сказав йому: “Ви купите одного, іншого, але всіх купити не зможете, і люди напишуть правду. А от мені простіше купити вас – ви якраз традиційне ЗМІ, і скоріше напишете за гроші неправду”.

“Ми намагаємося відкрити людям очі на правду, чесно виконувати свою роботу, перевіряти факти, – сказав Вейлз. – Вікіпедія намагається у своїх статтях опиратися на надійні джерела, але і на них теж може впливати третя сторона. Зрозуміти, чи був цей вплив, складно”.

Читайте також: Асаф Бартов: Казати правду – вже повстання

Чи будуть роботи редагувати “Вікіпедію”.

Творець онлайн-енциклопедії вважає, що технічний прогрес просувається надзвичайно швидко, але штучний інтелект ще не на достатньо високому рівні. “Складно не побачити технологічного прогресу. Зараз Google запускає машини без водіїв. Я їздив в такій сам. Вражає, хоч і до кінця технологія не готова. Це вплине не лише на таксистів, а й на все людство”, – каже він.

“Але чи може штучний інтелект редагувати Вікіпедію замість волонтерів? Навряд чи, -вважає Джиммі Вейлз. – Глибинне розуміння аспектів теми і аудиторії під час написання статті – це складно. Поки те, що написав штучний інтелект, було дуже базовим. Узяти навіть конфлікт між українцями і росіянами. Люди не можуть розібратися, де правда, – що вже казати про роботів”.

“Вони не замінять нас ще років з десять. Але коли вас прийде вбивати Термінатор, ви матимете безцінні знання про поезію з Вікіпедії”, – додав він.

Засновника Вікіпедії слухала Ганна Пєшкова, “Український інтерес”