Закон про освіту: Жорстка відповідь Міносвіти країнам Євросоюзу

Закон про освіту: Жорстка відповідь Міносвіти країнам Євросоюзу. Український інтерес/Владислав Недашківський

Сьогодні міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зустрілась з представниками країн, які висловили своє занепокоєння щодо нового Закону України “Про освіту”. Зокрема, йдеться про статтю 7, в якій наголошується, що навчання в школі всі мають отримувати державною українською мовою. Але деякі держави, переважно країни-сусіди, заявили про нібито обмеження прав нацменшин отримувати освіту рідною мовою.

На зустрічі були присутні представники посольств Румунії, Болгарії, Угорщини, Польщі, Німеччини, Білорусі, Греції, Ізраїлю, Молдови, а також представники ЄС, ОБСЄ та Ради Європи.

Було вирішено відправити закон про освіту до Ради Європи на спеціальну експертизу, яка має остаточно вирішити питання щодо обмеження чи необмеження прав дітей національних меншин.

Також проводитимуться двосторонні консультації щодо впровадження цього закону в Україні.

Проте міністр Гриневич чітко роз’яснила позицію України в цьому питанні, заявивши, що права школярів жодним чином не обмежуються. Додавши, що, на її думку, весь галас піднявся через політичні мотиви.

“Було доволі конструктивне обговорення. Звичайно, деякі посли були більш емоційними, деякі менш емоційними. Але ми сподіваємось, що у будь-якому випадку посли почули нашу аргументацію, і мої враження, що нагнітання цього питання також пов’язане з певною політичною боротьбою, яка відбувається на політичних аренах всередині цих країн”, – зазначила вона.

Також вона додала, що для України діти, які навчаються в школах нацменшин – це ті самі українські громадяни, які навчаються в звичайних українських школах. А країна працює на забезпечення їхнього права доступу до освіти, яке гарантується Конституцією.

“Не можна допустити, щоб в них через навчання в школі нацменшини звужувався доступ до наступних ланок освіти. І не можемо допустити, щоб на певних територіях компактного проживання відбувалась ситуація, коли ці діти мають тільки дві дороги – залишитись із загальною середньою освітою і не виїжджати за межі свого району через незнання державної мови; або їхати одразу в сусідню країну та вчитись тільки там. Виходить відтік наших громадян закордон замість того, щоб вони могли самореалізовувати себе тут, в Україні”, – зазначила міністр.

Так, вона підкреслила, що таким чином Україна розширює права представників нацменшин як українських громадян, а не звужує їх, як випливає з позицій країн-опонентів.

“Ми будемо наполягати на цій редакції закону. Ми готові створити механізм підтримки для тих, кому важко дається вивчення української мови (носії мов неслов’янської групи), ми обговорювали додаткові оплати за кошти бюджету індивідуальних консультацій для того, щоб дітей більше підтягувати щодо української мови, щоб вони були готові вчити інші предмети українською”, – пояснила Гриневич.

Також вона зауважила, що українська сторона готова підготувати кількість предметів, де буде проводитись двомовне навчання і будуть надані термінологічні словники мови нацменшини. За словами міністра, це допоможе не позбавляти дітей права в майбутньому обрати ВНЗ все ж таки країни їхнього походження.

По-третє, Міносвіти готове надати підтримку вчителям шкіл нацменшин.

“Ці вчителі все одно є громадянами України, які володіють українською мовою. Їм просто потрібно надати певне підвищення кваліфікації, щоб вони могли здійснювати навчання українською мовою також з використанням цих термінологічних словників. Ми в бюджет наступного року заклали кошти на підвищення кваліфікації цих вчителів. Ми не закриваємо ці школи, але наполягаємо, що основною мовою навчання в державі Україні є державна українська мова. І ми будемо робити все для розширення вживання української мови в системі державної освіти”, – підкреслила міністр.

Гриневич додала, що Рада Європи пообіцяла, що процес перевірки закону буде надзвичайно відкритим, що експерти вислухають всі сторони та лише після цього зроблять висновки.

Юлія Далецька, “Український інтерес”