Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроект №5670-Д, який визначає статус української мови як офіційної державної, і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону. За проголосували 261 народних обранців, проти – 26, утримались – 4, не голосували – 67.

Усього у Раді зареєстрували чотири законопроекти про державну мову – №5556, №5669, №5670 та №5670-Д. Останній напередодні голосування парламентський комітет з питань культури і духовності визнав як головний.

За словами одного з авторів законопроекту Миколи Княжицького, комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів, зокрема “Про освіту” та “Про телебачення і радіомовлення”.

Із законопроекту вилучені всі згадки про Центр української мови та Термінологічний центр. Таким чином із регуляторних органів залишиться уповноважений і Національна комісія. Також  прибрали статтю 51 щодо створення Служби мовних інспекторів.

Окрім того, за рекомендацією Комітету з питань свободи слова та інформації стаття законопроекту про державну мову у телебаченні і радіомовленні викладена у редакції чинної статті 10 закону “Про телебачення і радіомовлення”. Так само пропонується викласти статтю 17 про державну мову в освіті.

Народний депутат Микола Княжицький. Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

“Те, чого не має у законі про освіту, що ми вводимо, – обов’язкове складання зовнішнього незалежного оцінювання виключно українською мовою. Але розуміючи, що не запрацював повністю цей закон, ми відтермінуємо цю норму до 2025 року, як рекомендувала Венеційська комісія”, – зазначив Княжицький.

Також із законопроекту депутати виключили положення стосовно того, що статус української мови як єдиної державної не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин.

“Це якраз той пункт, на якому багато хто спекулював, говорячи, що цей закон, нібито, більше інші мови захищає, ніж українську. Цю статтю ми з закону вилучаємо” – наголосив нардеп.

Він додав, що підготовка до другого читання законопроекту буде важкою:

“Думаю, опір буде ще більшим, але думаю, що і Україна, як і кожна європейська країна, матиме класний закон про українську мову як державну”.

Що передбачає законопроект

Згідно проекту, українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.

Українською мовою повинні розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов’язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вузів та медпрацівників.

Українською мовою мають проводитись усі засідання та зустрічі у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних. Державною мовою має бути і вся документація цих органів, а також у судах і правоохоронних органах.

Передвиборна агітація за рахунок коштів Держбюджету, а також матеріали передвиборної агітації, які транслюють на ТБ, радіо і розміщують на носіях зовнішньої реклами, повинні бути також державною мовою.

Фільми мають бути україномовними. Якщо їх створили “суб’єкти кінематографії України”, таке кіно мають поширювати і показувати в Україні “з мовною частиною звукового ряду, виконаною українською”. Якщо у такому фільмі будуть іншомовні репліки, їх мають озвучити або бути субтитрувати українською. Сумарна тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15% загальної тривалості всіх реплік у фільмі.

Детальніше читайте тут: Рада проголосувала за новий мовний закон

Що думають парламентарі

Думка парламентарів про проголосований законопроект розділилася. Хтось повністю його підтримує, хтось називає передвиборчою спекуляцією. Представники опозиції виступили категорично проти.

За словами віце-спікера Оксани Сироїд, закон про державну мову Україні дуже потрібен:

Віце-спікер ВР Оксана Сироїд. Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

“Ми 27 років є державою Україна, яка перебуває в унікальному становищі, бо немає жодного регулювання державної мови. Хоча ми повинні мати стандарти для підготовки наших громадян, для набуття громадянства громадянами інших держав, адже вони повинні складати іспити”, – зазначила Сироїд.

Вона розповіла, що у США існує стандарт англійської мови, який визначають за допомогою тестів Teufel, у Великій Британії він називається Alst. І в інших країнах теж є свої стандарти. В Україні ж цього досі не впровадили.

Позитивно оцінює ухвалений законопроект і народний депутат фракції “Самопоміч” Роман Семенуха, який є його співавтором:

“Чим цей закон принципово відрізняється від решти альтернатив? Він регулює лише українську державну мову. Він не береться регулювати мови національних меншин й інших корінних народів. Це принципова річ. У будь-якій розвинутій країні державна мова – це не просто запис у статті Конституції. А це конкретний інструментарій, який забезпечує розвиток, інтеграцію, і, найголовніше, захист прав громадян. Законопроект має і низку дискусійних питань – це питання уповноваженого, інструментарію контролю, штрафних санкцій. Але це буде парламент обговорювати, і це вирішиться”.

Народний депутат Роман Семенуха. Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

Також нардеп розвіяв міф про те, що закон заборонятиме спілкування російською мовою або мовами нацменшин:

“Це брехня і маніпуляція. Закон жодним чином не втручається у приватне життя громадян України”, – наголосив Семенуха.

Своєю чергою народний депутат Олексій Гончаренко з фракції БПП переконаний у тому, що в Україні сьогодні немає мовної проблеми, а це голосування більше схоже на передвиборчу спекуляцію:

“Мене не радує сьогодні розгляд всіх цих мовних питань, особливо під час виборів. Насправді, ця Верховна Рада, під час нормальної сесійної роботи, і також президент України зробили дуже багато, щоб підтримати державну мову. Ми радикально розширили її присутність у ЗМІ, в освіті. Це вже відбулося. Навіщо зараз ще голосувати за окремі закони – мені не дуже зрозуміло.

Народний депутат Олексій Гончаренко. Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

Ми вже побачили рішення Львівської облради про заборону російськомовного культурного контенту на території Львівської області, тому що це мова агресора. Хочу нагадати всім, що Путін не власник російської мови. Так як і Гітлер не був власником німецької мови. І російськомовний культурний контент – це ж книжки Олега Сенцова, які він пише російською мовою, частина творів Шевченка, пісні наших бійців на передовій. У мене питання: це треба заборонити? Нехай тоді заборонять східний вітер, щоб він не приносив повітря з країни-агресора.
Не чиніть те, що не зламалося. Бо коли руки наших політиків тягнуться до того, що й так нормально існує, то виходить тільки погано. У нас у державі немає чим займатися: все добре з економікою, побороли агресора, подолали корупцію? Тільки з мовою проблема. Я не бачу цих проблем. Тому не хочу щоб цим спекулювали на виборах”.

Нагадаємо, що усі законопроекти про мову були покликані унормувати законодавство України після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон “Колесніченка-Ківалова”. Він передбачав можливість офіційної двомовності у регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Відтоді в Україні не було чинного закону про державну мову.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram