За майже п’ять років війни на Донбасі та анексії Криму окуповані території покинуло 1,5 мільйона українців. Про це йдеться у звіті* Міжнародної організації з міграції (агентство ООН).

“Україна переживає найбільшу кризу, пов’язану з переміщенням осіб у Європі, із часів подій на Балканах у 1990-х. Понад 3,4 мільйона людей, що постраждали від конфлікту в Україні, потребують гуманітарної допомоги. З 2014 року МОМ надала допомогу майже 280 тисячам переселенців та людей, які постраждали від війни [в Україні]”, – розповів голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Томас Лотар Вайс.

Робота

За даними МОМ, станом на червень 2018-го 42% усіх внутрішньо переміщених осіб мають роботу. Однак ще у березні цей показник сягав 48%. При пошуку роботи переселенці зіштовхуються з низкою труднощів: низька заробітна плата; брак вакансій, які б відповідали їх кваліфікації; дискримінація з боку роботодавців через статус переселенця.

Зображення: МОМ

Ті переселенці, кому вдалося знайти роботу, у середньому мають місячну зарплатню близько 2 100 гривень (77 доларів США), наголошують у МОМ. Це при тому, що мінімальна заробітна плата з січня 2018 року становить 3723 гривні, а прожитковий мінімум, який розрахували у Мінсоцполітики, у червні зріс до 3300 гривень.

Середній місячний дохід у гривні на одну особу, за географічними зонами. Зображення: МОМ

Житло

Вимушені переселенці також мають проблему житла. Більшість з них мешкають в орендованих оселях:

  • Орендують квартири – 48%;
  • Мають власне житло – 12%;
  • Живуть у родичів – 13%;
  • Орендують приватні будинки – 10%;
  • Мешкають у гуртожитках – 5%;
  • Знімають кімнату – 4%;
  • Живуть у Центрах колективного проживання ВПО – 4%;
  • Інше – 4%.

Понад третині біженців принаймні один раз змінювали житло після переїзду із зони конфлікту. Основна причина такої ситуації – висока орендна плата. Окрім того, переселенці скаржаться на погані умовами проживання та маленьку площу житла. І ці скарги не залежать від того, чи орендують вони помешкання, чи в’їжджають до родичів. Питання покращення умов проживання знову ж таки впирається у гроші. Головні проблеми на, які скаржаться люди – теплоізоляція та опалення. З іншого боку задоволеність теплоізоляцією зросла на 6%. Експерти вважають, що це пов’язано з настанням літнього періоду.

Зображення: МОМ

Електропостачання залишається категорією з найвищим рівнем задоволеності – 91%. Найбільш комфортно себе почувають біженці, що нині проживають у Києві.

Повернення додому

Біженці, які осіли у західних областях найменше хочуть повернутися на свою малу батьківщину. Цікаво, що чим ближче переселенці проживають до окупованих територій, тим більше серед них охочих повернутись у свої домівки після завершення конфлікту.

Наміри біженців повернутися/не повертатися в місце проживання до переміщення, за географічними зонами. Дані у відсотках. Зображення: МОМ

Варто зазначити, що лише близько 1% вимушено переміщених осіб мають намір повернутися на окуповані території найближчим часом. Люди, – пояснюють експерти, – бажають провідати своїх родичів, які не мають змоги покинути контрольовані бойовиками та окупаційною владою РФ території.

Представництво МОМ в Україні з березня 2016 року регулярно проводить опитування щодо ситуації з внутрішньо переміщеними особами.

Артем Голуб, “Український інтерес”

*Під час свого дослідження експерти Міжнародної організації з міграції записали інтерв’ю з 2400 внутрішньо переміщеними особами.

У МінТОТ розповіли, що робити з Донбасом

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram