Єврокомісія не збирається закривати доступ іноземним і, зокрема, сезонним, працівникам на свою територію, попри карантин, введений усіма країнами. Про це йдеться у заяві, яку я процитую (перепрошую за власний, а не офіційний переклад): “Щодо сезонних працівників, особливо в сільськогосподарському секторі, державам-членам пропонується обмінюватися інформацією про свої потреби на технічному рівні й встановлювати конкретні процедури для забезпечення безперешкодного прибуття таких працівників, з тим щоб реагувати на нестачу робочої сили внаслідок кризи. Сезонні працівники в сільському господарстві виконують при певних обставинах критичні функції збирання, посадки та догляду. У такій ситуації держави-члени повинні ставитися до цих осіб як до критично важливих працівників і повідомляти роботодавцям про необхідність забезпечення належного захисту здоров’я і безпеки”.

Тим часом далі всіх просунулась Фінляндія. Вона просто зараз займається організацією чартерних рейсів для доставки до країни сезонних працівників сільського господарства з України. Через обмеження, введені у зв’язку з епідемією коронавірусу, фінські фермери зіткнулися з гострим дефіцитом робочої сили. Весняні польові роботи на межі зриву. Залучити на ферми місцевих жителів з числа безробітних, відправлених в примусову відпустку, студентів, школярів і біженців не вдалося. На фінських фермах традиційно працюють сезонні працівники з України. Передбачається, що вони проходитимуть двотижневий карантин.

Схожа ситуація по всій Європі: під загрозою може опинитися збір врожаю овочів, ягід і винограду.

Отже, не виправдалися прогнози, що заробітчани, які масово повернулися додому, тут і залишаться, примножуючи соціальні проблеми. Так у недавньому інтерв’ю запевняв і радник президента Олег Устенко: “Заробітчани за межі країни більше не поїдуть”. Мовляв, у Європі свій ринок, своє безробіття – робочих рук і так вистачатиме.

Хочу зазначити, що термін “заробітчанство” втратив принизливий – такий, яким він був у перший час після його появи – відтінок і навіть потрапив до словників, позначаючи трудову міграцію із сучасної України.

Заробітчанином бути не соромно. Їх ще минулого року було близько двох мільйонів в одній лише Польщі, про що заявила тамтешня міністр з питань гуманітарної допомоги Беата Кемпа: “За нашими оцінками, українців у Польщі вже може бути більше двох мільйонів. У Польщі немає проблем з нелегальним напливом українських іммігрантів, а українці мали позитивний вплив на ринок праці. Вони працюють відповідально”.

Крім того, переконаний, що від трудової міграції більше користі не лише тому, що заробітчани перетворились на головних інвесторів у нашій країні та лише торік переказали, за даними Мінфіну, майже 13 мільярдів доларів. Враховуючи, що близько 70% заробітчан ввозять кошти готівкою (згідно з дослідженням Держстату), їхній внесок у вітчизняну економіку набагато більший. Трудова міграція ще й сприяє розвитку особистостей самих мігрантів, розширенню кругозору, обміну навичками й досвідом.

Працівники, які опинилися в економічно благополучніших регіонах, отримують можливість працювати з більшою ефективністю й отримувати за це відповідно більшу винагороду. А якщо вони лишають в Україні відносно престижні робочі місця, які потребують певного кваліфікаційного рівня, то це є стимулом для підвищення кваліфікації тих, хто тут залишається.

Єдина проблема, пов’язана з виїздом на роботу за кордон, для української економіки ще минулого року полягала в тому, що вітчизняні підприємства почали відчувати дефіцит кадрів. Але ж люди їдуть за кордон не тому, що тут немає роботи, а тому що тут мало платять. У тій самій Польщі рівень зарплат для наших медиків, інженерів і будівельників в три-чотири рази вищий, ніж у нас. В умовах, коли Україна є частиною глобальної економіки, трудова міграція – це цілком природний процес.

Українці, тяжкою працею заробивши пристойні за нашими мірками гроші, хочуть повертатися додому. Тобто туди, де вони за будь-яку, важку або легку працю у принципі не можуть отримати гідних зарплат.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram