Вже наступного тижня стартує новий політичний сезон. Народні обранці відпочили, попрацювали з виборцями, налаштувались на роботу і вже 4 вересня зберуться під куполом Верховної Ради. До переобрання парламенту лишилось дві сесії: 9-та і 10-та. Які ж обіцянки має встигнути реалізувати VІІІ скликання? На що так довго чекають-не дочекаються виборці?

“Український інтерес” зібрав топ обіцянок-цяцянок та законопроектів, які нардепи мають почати розглядати вже восени.

Розмитнення євроблях

Початок вирішенню цієї горезвісної проблеми покладено. Ще на початку липня перед канікулами депутати ухвалили два законопроекти: №8487, яким встановлюються акцизи та №8488, відповідно до якого побільшають штрафи. Проекти законів пройшли перше читання з боєм, бо не всіх парламентарів влаштовувала методологія, яку пропонує авторка цих законопроектів Ніна Южаніна. Фракція “Самопоміч” взагалі пропонувала кардинально інший проект рішення цієї проблеми, але її позицію не підтримали. Вірогідно, що власники євроблях не даватимуть спуску народним обранцям, і другого читання законопроекти точно дочекаються. Детальніше про це читайте тут.

Центральна виборча комісія

Оновленню складу ЦВК дав початок президент України ще у лютому цього року. Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання з 14 кандидатур на посади нових членів Центрвиборчкому. Проте більшість фракцій не задовольнила така ситуація: місць 13, а кандидатів – 14. Окрім цього, депутати запропонували збільшити кількість членів ЦВК. Епопея продовжилась тим, що “Опоблок” не отримав можливості мати свого кандидата у новому складі комісії. І попри те, що фракція БПП відкликала кандидатуру Ольги Лотюк, тим самим звільнивши місце для людини опозиціонерів, питання до канікул так і не розглянули.

Тож сподіваємось, у вересні народні обранці дійдуть згоди, і вже під час президентської передвиборчої кампанії у складі ЦВК ми побачимо нові обличчя.

Виборче законодавство

Ще одна історія довжиною у майже рік. Все починалось із мітингів під Радою. Однією з вимог була зміна виборчого законодавства. Йшлось, зокрема, про скасування мажоритарної системи та запровадження відкритих списків. Що це означає? Голосуючи, виборець ставить галочку у двох бюлетенях: у першому обирає партію, а в іншому прізвище її представника. Відкриті списки мають вирішити проблему з потраплянням до парламенту “незрозумілих” людей: олігархів, 20-річних “депутатів і депутаток” та просто некомпетентних осіб.

Під тиском громадськості Рада таки ухвалила новий виборчий кодекс у першому читанні. За підтримку законопроекту №3112-1 проголосували 226 нардепів. Проте до другого читання ще можна вносити правки, тож яким буде остаточний закон, говорити зарано.

Побачимо, скільки народні обранці збиратимуться з думками, щоб остаточно переформатувати “гречану” систему. Проте нові митинги із гаслом “Ні виборам, за законом Януковича!” чекають не депутатів з початком 9-ї сесії. Зокрема про такі заходи повідомляють представники громадського руху “Чесно”. Хто знає, може осінь щаслива пора для важливих рішень?

“Невидимі виборці”

Окрім самого виборчого законодавства, досі лишається невирішеним питання “невидимих виборців”, тобто вимушено переміщених осіб. Їх в Україні майже 2 мільйони, і вони досі не можуть брати участь у місцевих виборах. Оскільки переселенці мають право обирати президента та парламент, якісь там місцеві вибори не цікава народним депутатам тема. Проте давайте не забувати, що триває децентралізація, місцеві громади отримали більше влади і можливостей впливати на власне життя. Виходить, що вимушено переміщені особи позбавлені права вибору, а отже й впливу у власній країні. І на практиці це стосується не лише переселенців з Донбасу та Криму, а ще кількох мільйонів українців, які мешкають не за місцем проживання.

Світлина із зимового мітингу під ВР. Фото: Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

Проте ближче до президентських виборів ситуація може змінитись. На думку координатора напряму документування порушень прав людини ГО “Восток-SOS” В’ячеслава Ліхачова, є значні шанси, що народні обранці підтримають законопроекти, які дадуть можливість голосувати переселенцям на місцевих виборах. А той, хто лобіюватиме це питання, має шанс здобути підтримку серед ВПО на виборах. Такий крок, зі слів Ліхачова, може зробити як Порошенко, так і опозиція.

Депутатська недоторканність

Це ще одна велика обіцянка-цяцянка, якою годують електорат без перебільшень на кожних парламентських та президентських виборах. Наслідком минулорічного осіннього мітингу, де народ вимагав виконати обіцяне, стало внесення Президентом законопроекту №7203 про зняття депутатської недоторканності, щоправда з відстрочкою до 2020 року. Проте голосувати за нього так і не почали. Комітет ВР з питань правової політики і правосуддя порекомендував направити проект закону на перевірку до Конституційного суду. Що депутати охоче зробили.

Наприкінці червня цього року Конституційний суд розглянув законопроект і дав висновок: голосувати можна. До канікул парламентарі не квапились із голосуванням, та власне ніхто й не нагадував (все євробляхи та євробляхи). Утім вже протягом нової сесії є усі можливості для цього, було б бажання.

Мораторій

Ще у 2002 році в Україні вперше запровадили мораторій на продаж землі. Тоді це було необхідно. Український земельний ринок тільки починав формуватись, і з продажем землі за відсутності законодавства і відповідної практики, міг початися хаос. Проте не варто забувати, що це робили тимчасово, на п’ять років. Проте, по завершенню “п’ятирічки” мораторій продовжували ще кілька разів. Востаннє це зробили у грудні 2017-го. Відповідно до нового закону, подовження триватиме допоки не врегулюють процедуру обороту земель сільгосппризначення і не розберуться із законодавчою базою. А це відбудеться не раніше 2019 року.

Варто нагадати, що земельна реформа є важливою умовою співпраці України та МВФ, який постійно наголошує, що треба дозволити продаж сільгоспземель. Проте для того, щоб це зробити має бути відповідне законодавство. Побачимо, що встигнуть зробити депутати до Нового року.

Читайте також: Світлана Писаренко. Земля – товар, або мораторій на мораторій

Що ще обіцяли народні обранці?

Окрім закону про вибори, мораторію на продаж земель та оновлення складу ЦВК є безліч інших питань. Зокрема, “геніальне” нововведення, проти якого протестували громадські активісти, але так нічого й не домоглись. Ідеться про подання електронних декларацій представниками недержавних ГО. Депутат ВР Олег Медуниця обіцяв, що докладе зусиль, аби, зокрема, фракція “Народний фронт” підтримала скасування е-декларування для активістів.

А Віктор Бондар з партії “Відродження” заявляв, що треба забезпечити соціальний захист військових пенсіонерів. Бо вони досі не відчули на собі позитивних наслідків пенсійної реформи.

Борис Розенблат говорив, що народним обранцям варто підтримати ініціативу про мову. Тобто законопроект, який зобов’яже держпосадовців спілкуватись винятково солов’їною. Водночас інший депутат Антон Кіссе геть проти таких нововведень.

Проте говорити можуть всі, а вчинки побачимо вже 4 вересня.

Ганна Веретенник, “Український інтерес”