Днями в Україні презентували відкриття онлайнової бібліотеки авдіокнижок, записаної українською мовою. Йдеться про освітній проєкт “Слухай”, реалізований за допомоги програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом “Східна Європа” й Innovabridge. Це добірка з 60 авдіокнижок за творами української літератури, що були озвучені іменитими виконавцями, на кшталт Нати Жижченко, Лілії Ребрик, Даши Астаф’євої, Гаріка Корогодського та учасниками “Квартал 95”. Корисний ресурс, за задумом його ініціаторів, має допомогти школярам в умовах карантину успішніше освоїти шкільну програму та підготуватися до іспитів ЗНО.

Ця чудова новина з’явилася слідом за подібною, про громадську ініціативу “Книги, що говорять”, в межах якої Олена Зеленська озвучила дві японські казки для дітлахів “Момотаро” та “Дві жабки”. До першої леді в проєкті, що працює 4 роки, класичні літературні твори та казки для дітей озвучували Ольга Сумська, Анастасія Зюркалова, Катерина Кістень, Анна Кошмал, телеведучі Наталя Мосейчук, Анна Безулик, співак Валерій Харчишин та актор Владислав Никитюк.

Новини стали підтвердженням тому, що Україна активно долучається до сучасного світового тренду – авдіокнижкового виробництва. Хоча, зазначені проєкти лише доповнили та частково продублювали вже існуючі, що представляють у вільний доступ авдіокнижки, створені за класичними творами та народними казками. За останніх 10 років у країні ентузіастами, волонтерами та професіоналами були відкриті десятки авдіобібліотек із виданнями, розрахованими на різні авдиторії та доступними для безкоштовного прослуховування. Найрясніше в авдіоформаті записані книжки для юних читачів. Найпопулярнішими серед користувачів авдіобібліотеками є:

  • Авдіокнига.UA – інформаційний ресурс авдіокниг українського контенту.
  • Рідна. UA aвдіовидання з унікальними записами українських літературних творів у виконанні авторів та провідних культурних діячів, добірки казок народів світу, українських дитячих народних пісень, ігор тощо.
  • “Книги, що говорять” – добірка класичних літературних творів та твори сучасних українських письменників для дошкільнят та учнів загальноосвітньої школи.
  • Казочка на добраніч – авдіопроєкт Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, що представляє популярні казки.
  • Почитайко – ресурс пропонує ознайомитися із улюбленими творами для дітей минулих років у текстовому та авдіоформаті.
  • Медіаполичка – добірка авдіозаписів казок, оповідань, пісень та віршів від журналу “Пізнайко”.
  • Українські народні казки – авдіоверсії популярних українських народних казок.
  • Плаформа “АудіоКниги українською” – класичні та сучасні твори для дорослих та дітей. Усі матеріали взято з публічно доступних джерел та надаються безкоштовно, виключно з метою ознайомлення та розширення читацької авдиторії.
  • Портал “Пустунчик” – інформаційно-розважальний портал для дітей, батьків, вихователів та вчителів, для допитливих, творчих та винахідливих.
  • Сайт з авдіокнигами 4read.ORG – пропонує користувачам слухати фантастику, навчальні бізнес курси, детективи.
  • Світ казок – добірка казок різних народів світу для дитячої аудиторії.
  • KidStory – анімовані казки-книжки для дітей від дошкільного до середнього шкільного віку.
  • UA:казки – радіохвиля казок українською мовою для дітей.
  • Авдіобібліотечка – добірка класичних літературних творів у авторському виконанні від порталу “КЛЮЧ”.
  • Ліхтар – перша в Україні онлайн бібліотека для людей з вадами зору, що представляє для вільного читання твори українською та російською мовою.
  • AV3715 – перша інтернаціональна онлайн-бібліотека для осіб з інвалідністю по зору видавничо-поліграфічного тифлоінформаційоного комплексу “Логосвос”.
  • Audio-knigki.com – сайт надає безкоштовний доступ без реєстрації до величезної кількості авдіокниг найрізноманітніших жанрів. Тут можна знайти літературу на будь-який смак: детективи, нон-фікшн, фантастика, казки, любовні романи, авдіспектаклі й інше.
  • Au-books – бібліотека для незрячих людей. Сьогодні на сайті є безліч книг: фантастика, науково-популярна, ділова література, дитяча, езотерика, пригода, містика, біографії, детективи, навчання і багато іншого.
  • books-audio.in – портал авдіокниг надає доступ до прослуховування літератури онлайн. Для цього не треба проходити реєстрацію, досить вибрати потрібний файл в категоріях: бізнес, детективи, наукова література, психологія, релігія, фентезі, історія та інше.
  • 50 нових аудіоказок online – добірка казок для дітей, озвучених улюбленим автором маленьких українців – Сашком Лірником. Створена радіостанцією “Країна ФМ” та Українським культурним фондом.

Натомість, кількість авдіокнигарень із літературними новинками та творами сучасних літераторів, зокрема для дітей, можна порахувати на пальцях однієї руки. Тут слід згадати про книгарні AudioBooks.ua, Yakaboo та онлайн-ресурси поодиноких українських видавництв, які пропонують авдиторії власні друковані видання, доповнені їхніми авдіоверсіями. Йдеться про: видавництво “Віват”, “Ранок”, “Методика”, “Наш формат” та інші.

Чому ж на фоні інвестування розвиненими країнами світу мільйонів доларів в озвучування книжок та розмаїття цікавих сучасних літературних творів, українські видавці продовжують відмовляти собі у можливості їхнього озвучування та, відповідно, комерціалізації авдіокнижкового напрямку?

Слід згадати, що у 2020-му світовий ринок авдіокнижкової продукції був оцінений в 4,5 мільярда, динаміка його росту значно перевищила попередній період. Відповідно, видавцями провідних країн світу були видані десятки тисяч кваліфіковано озвучених, оформлених яскравими музичними композиціями авдіотворів. Навіть зірковий літератор Ден Браун випустив у Penguin Random House свою першу дитячу книгу “Wild Symphony”, створену у форматі казкового мюзиклу.

Найголовнішою проблемою, що перешкоджає розвитку комерційної складової у вітчизняному книжковому авдіовиробництві, є відсутність жорсткого механізму захисту авторського права та не захищеність авдіопродукту від піратського скачування. Українські видавці роками намагаються, переважно власними силами, боротися з піратами на книжкових теренах, розчищаючи простір від дешевих копій створених ними друкованих видань. Авдіовидання, що поширюються завдяки мережі Інтернет, захистити взагалі не можливо.

А ще, авдіокниги значно дорожчі за їхні паперові аналоги.

“На запис авдіокнижки витрати значно більші, ніж на друковані видання, особливо якщо її якісно начитати”, – вважає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль та додає: “Згідно з останніми опитуваннями, частка електронних книжок із загального обсягу книжок в Україні складає 2%, аудіо – 1%”.

“Витрати на виготовлення електронної книжки дуже незначні, якщо вже є паперова книжка, її макет, придбані права, тоді треба 2-3 тисячі гривень, щоб зробити електронний варіант. А ось на авдіокнижки витрати значно більші, якщо їх якісно начитати, а не якимось автоматичним комп’ютерним голосом. Не маючи розуміння потреб ринку в авдіокнижках, не маючи ніяких гарантій, що це теж не буде викладено піратами на піратські сайти, видавці не ризикують вкладати у цей напрямок кошти”, – пояснює директорка УІК.

Як відомо, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2019 року, електронні та авдіокнижки книжки в Україні щодня читали (слухали) лише 4% опитаних, а ніколи не читали (не слухали) – 65%. А це вже результат відсутності державної політики щодо популяризації читання, читання авдіокнижок, зокрема, та інвестування з боку держави в зазначений напрямок.

“Реклама авдіокниг і навіть просто книг у нас, якщо не брати до уваги Інтернет, за рідкісними винятками, просто відсутня. Для України дуже нетипово рекламувати книги на білбордах, а тим паче – на телебаченні. А реклами авдіокниг взагалі немає, тому що нічого рекламувати. У країнах, де є постійний потік створення нових авдіокниг, вони ж і активно рекламуються. Це природний процес: з’являється реклама не тільки в Інтернеті, але і на вулиці. Зараз досить популярне явище – коли пишеться книга, то вона одразу передається в різні країни на переклад, хтось купує на неї права, і до моменту виходу книга готова і в друкованому, і в авдіоформаті. Тобто авдіо записується ще до релізу книги. Це поширена практика в багатьох країнах”, – зазначає засновник аудіо бібліотеки “Слухай” Макс Фрай.

“У Росії, де авдіокнижковий сегмент почав стрімко розвиватися буквально декілька років тому, створення авдіокниг поставлено на потік. Це роблять в основному видавці. Там є три основних гравця ринку, які раніше займалися друкованими виданнями, вони володіють авторськими правами та безперервно записують авдіокниги за допомогою професійних акторів. У сферу регулярно вливають гроші, а у дикторів є постійна робота. Поки ж в Україні це роблять тільки точково, і заробити на цьому сьогодні практично неможливо”, – коментує ситуацію директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов.

“Ранок” вже певний час займається виданням дитячих книжок для дітлахів, що містять QR-коди з музичними, ігровими та мультиплікаційними додатками. Видавництво переконалося у необхідності створювати та поширювати їхні авдіоверсії.

“На жаль, в умовах відсутності чіткого та жорсткого механізму захисту авторського права в Україні, та відповідно можливості захистити літературні твори в авдіоформаті розміщені в Інтернет від піратських скачувань, створювати книжки, що говорять з комерційним підґрунтям, майже не реально”, – вважає Віктор Круглов. Він додає, що цей продукт має бути присутнім на ринку:

“Саме тому ми готові ділитися авторськими правами та надавати можливість дітям розвиватися в оточенні сучасних трендів” – каже видавець.

Наприкінці року “Ранок” став партнером проєкту “Слухати серцем” та передав для озвучування авторські права на 11 дитячих видань, написаних сучасними українськими авторами. Проєкт за підтримки УКФ реалізовує видавчиня Мар’яна Гончарова-Горянська, яка до 1 березня планує викласти у вільний доступ на сайті “Ранку” та в онлайн-бібліотеці для людей з проблемами зору “Ліхтар” авдіокниги для дітей трьох вікових груп від 3 до 17 років. У найкращих світових традиціях нові друковані видання вийдуть в світ одночасно з їхніми авдіоверсіями.

“Ми маємо донести історію до споживача, і вона повинна бути доступна споживачеві в тому вигляді, в якому він хоче, будь то авдіо або відео”, – говорить Мар’яна Гончарова-Горянська.

Видавчиня авдіокнижок також спростовує думку про те, що в наші дні діти не люблять читати: Це помилка, що в наші дні діти не читають. Фактично, завдяки тому, що переваги читання виходять на перший план, згідно із науковими дослідженнями, батьки все більше і більше заохочують читацькі звички у своїх дітей”. Вона додає, що сьогодні сім’ї набагато більш освічені і економічно розвинені, щоб заохочувати читання і придбання якісною дитячої літератури. В останні роки спостерігається зростання продажів дитячих книг.

Мар’яну приємно тішить той факт, що створена нею бібліотека “Слухати серцем” буде доступна абсолютно для всіх маленьких читачів, навіть для тих, хто розвивається та виховується в спеціалізованих навчальних закладах. Для вихованців 10 шкіл-інтернатів для дітей з проблемами зору видавчиня відправить записану на CD-диски авдіобібліотеку. А ще, кожен малюк, у відповідності до його віку отримає персональну добірку авдіокнижок.

Повертаючись до проблем авдіокнижкової справи, згадаю про нестачу якісних та зручних сервісів та додатків, завдяки якими читання авдіокнижок стає комфортним. Більшість з вітчизняних ресурсів не досконалі, підгальмовують та видають помилки. Натомість, піратські сайти працюють швидше та без проблем. Це ні до чого доброго не приведе. А ще, для розвитку ринку потрібно поліпшення покриття Інтернету в країні. Авдіокниги частіше слухають у дорозі, тому якісне покриття Інтернетом добре впливатиме на споживання. 

Отже, питань, які гальмують розвиток потужного світового тренду в Україні, які слід одночасно та паралельно вирішувати вже сьогодні доволі багато. Ентузіазму волонтерів, благодійників та видавців-новаторів на довго не вистачить. Потрібна потужна державна політика. Із цим в нас завжди не легко. Хоча, може наступного разу, перша леді підбурить чоловіка долучитися до озвучування нової дитячої книжки і процес швидко піде в гору.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram