Цьогоріч українські науковці провели десяту ребальзамацію тіла видатного хірурга Миколи Пирогова, яке 137 років зберігається в склепі у Вінниці. За часів незалежної України процедуру вперше здійснили без участі російських науковців.
Як це відбувалося, у чому складність процесу та хронологію усіх ребальзамувань тіла розповів Олег Мельник – єдиний в Україні спеціаліст з полімерного бальзамування (пластинації), завідувач кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, член комісії, яка займається збереженням тіла видатного вченого.
Хто такий Микола Пирогов
Для початку варто згадати, чим видатна постать Миколи Пирогова і чому його тіло вирішили зберегти. Адже раніше в історії були відомі факти бальзамування лише відомих політичних діячів, і більшість з них – тирани.
Пирогов же відомий усьому світові через справжню революцію, яку він здійснив у медицині. Видатний учений, геніальний хірург та анатом. Творець військово-польової хірургії, педагог і суспільний діяч.
За своє життя хірург провів близько 10 тисяч операцій. Саме він запровадив білі халати для лікарського персоналу, створив перший атлас топографічної анатомії людини, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, а також гіпсової пов’язки при переломах.
Микола Іванович – перший хірург, який займався лікуванням гнійних ран шляхом їх розкриття. Також він досліджував роль кров’яного згустку у процесі відновлення порушень цілісності тканин організму, наполягав на застосуванні у лікуванні антисептиків. Пирогов одним із перших виступив з ідеєю пластичних операцій і перший у світі висунув ідею кісткової пластики.
Він спростував поставлений Дмитру Менделєєву діагноз “сухоти” та швидко повернув його до повноцінного життя.
У 1859 році до Пирогова за консультативним оглядом звернувся німецький канцлер Отто Бісмарк. А в 1862 хірург врятував ногу від ампутації національному герою Італії Джузеппе Гарібальді, у кістці якої застрягла куля. За це російський цар позбавив Пирогова пенсії.
Згодом він переїхав до Вінниці, побудував будинок, аптеку, лікарню та висадив сад екзотичних рослин. До кінця життя приймав хворих, а бідних людей лікував безкоштовно. Після операції завжди ховав руки у кишені, щоб йому не надумали платити.
Помер Пирогов 23 листопада 1881 року від раку верхньої щелепи. Про свій діагноз і швидку смерть знав, але всіляко уникав цієї теми, не скаржився на біль і продовжував спокійно працювати.
Нині нащадки вченого проживають у Греції, Австралії та Франції. У 1970-х роках нащадок із Греції навіть приїздив до Вінниці, а пізніше написав книгу про свого пращура.
Як відбувалося бальзамування Пирогова
Видатний хірург не заповідав бальзамувати його тіло після смерті. Це вирішила його дружина Олександра Антонівна. Вона звернулася до учня чоловіка Виводцева. Він прибув до Вінниці на четвертий день після смерті Пирогова. Тоді тіло уже покрилося трупними плямами та мало запах. Але з дозволу Синоду Виводцев почав бальзамування. Процес тривав близько 4 годин. Після введення розчину тіло набуло вигляду, як у живої людини, запах зник.
Даних про спосіб бальзамування Миколи Пирогова не збереглося. Відомо, що воно відрізнялося від того, як бальзамували Леніна. Пирогову вилучили лише органи черевної порожнини, а у вождя – усі органи, навіть мозок. Під час процедури було зроблено всього кілька надрізів.
Чи доречним був взагалі цей процес, і чи не краще було б поховати вченого, Олег Мельник відповідає, що це потрібно було робити одразу після смерті Пирогова у 1881 році.
“Сьогодні це наукова святиня. Так, він росіянин за походженням, але він далеко вийшов за межі свого походження, він людина світового значення. Це фактично наукова реліквія. Він – найстаріше забальзамоване тіло. Єгипетські мумії ми не беремо до рахунку, оскільки вони висушені. Це різні речі”, – сказав професор.
За 137 років – 10 ребальмазувань
Першу ребальзамацію тіла Пирогова провели через 65 років після його смерті. Це сталося у 1944 році, коли Сталіну доповіли про тіло вченого, і він дав наказ зберегти його. До речі, Сталін теж був забальзамований, але потім його поховали. На думку науковців, якщо виникне ідея повернути його до Мавзолею, це цілком реально.
Команда вчених працювала майже 5 місяців, аби повернути тіло Пирогова до первинного вигляду й сповільнити процеси розпаду. Його ребальзамували, але жодних записів як це робилося не залишилося.
Аналогічні роботи проводилися у 1956 і 1973 роках. У 1979 році тіло вченого забрали під опіку Мавзолею. Для ребальзамації його возили до Москви. Так само у 1988 році група московських вчених з Науково-дослідної лабораторії Міністерства охорони здоров’я СРСР займалася цим процесом. Їм вдалося досягти максимальної подібності вигляду тіла Пирогова до його прижиттєвого вигляду.
Останні дві ребальзамації тіла видатного хірурга відбулися вже у часи незалежності України. У музеї Пирогова навіть обладнали спеціальну лабораторію під будинком. Вчені Вінницького медичного університету і співробітники музею готували усе необхідне для процедури, але під час самого процесу не були присутні. Ребальзамацію проводили у 1994, 2000, 2005 і 2011 роках фахівці науково-дослідного і навчально-методичного центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин. Саме вони володіють сучасними технологіями ребальзамації і підтримують у належному стані тіла комуністичних лідерів – Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Хо Ши Міна і Володимира Леніна.
Перша ребальзамація без участі російських науковців
Процедуру ребальзамації необхідно проводити кожні 5-6 років. Тому наступну після 2011 року запланували на 2016. Але через війну із Росією цього не сталося. Щоб зберегти тіло видатного хірурга, керівництво музею довго шукало медиків, які б взялися за цей процес. За словами Олега Мельника, це величезна відповідальність, адже раніше в Україні проводили лише короткочасні бальзамування. З листопада 2017 року вінницькі науковці, спільно із колегами з Сум, Києва та Львова шукали варіанти проведення процедури.
У XX столітті існувало три системи бальзамування: радянська (російська), китайська та іспанська. Зараз, після роботи української команди, з’явилася суто українська система ребальзамування, зазначив професор Мельник.
На процедуру витратили близько 200 тисяч гривень, а самі науковці погодились працювати безкоштовно. До речі, через цю суму напередодні ребальзамування виник скандал. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун написала у Facebook, що за ці кошти можна було б купити багато важливих ліків, а процедура ребальзамування Пирогова вже не допоможе нікому. Та все ж уряд виділив гроші.
Ребальзамація розпочалась 14 березня цього року. Провели комп’ютерну томографію. Тіло Пирогова на місяць занурили у прозорий бальзамічний розчин. У ньому воно зберігалось до 19 квітня, а вже 20 Миколу Пирогова повернули до склепу, що на території музею-садиби. На вченому і досі його мундир, який він носив ще за життя. Замінили лише кальсони та сорочку, також дещо оновили вигляд самої труни.
За словами Олега Мельника, під час ребальзамування науковці запровадили близько 30 різних новацій, розробили свій комбінезон, тому що тіло Пирогова і зараз знаходиться у розчині.
“Коли ми закінчили, я подзвонив російському колезі і сказав: “Ми це зробили”. І почув відповідь, яка мене вразила: “Ви не розумієте, що ви зробили. Ви розбили монополію Мавзолею, а це світовий рівень”, – розповів науковець.
Він додав, що з тілом Пирогова до наступного ребальзамування нічого не станеться. Зараз шкіра посвітлішала і виглядає дуже добре. Переконатися у цьому кожен може особисто, відвідавши музей-садибу Пирогова у Вінниці.
