Житель волинського містечка Камінь-Каширський Богдан Ліпич захотів відвідати Францію. У подорож хлопець вирушив не літаком, не автобусом чи автомобілем, а велосипедом. Дві тисячі кілометрів він подолав за місяць, пише видання Високий замок.

Хлопець зізнається: коли стартував 11 липня, багато хто, навіть з друзів, думав, що він жартує. Відмовляли від задумки й батьки. Аргументи наводили найрізноманітніші:

“Мені казали: не їдь, бо не буде, що їсти, де спати, можеш заблукати, розрядиться телефон, хтось зловить і наб’є. Просили їхати не великом, а потягом. Але я нікого не слухав”.

Читайте також: П’ять тисяч кілометрів на саморобних електровелосипедах: як закохані мандрували Європою

Але Богдана зупинити було важко – це була мрія. Він вибудував маршрут: Камінь-Каширський-Варшава-Берлін-Амстердам-Брюссель-Париж. Із собою взяв лише найнеобхідніше, зокрема, кілька футболок, шорти, набір інструментів, маленький насос, килимок та намет. За кордон виїжджав через Устилуг.

“На нашому боці стражі перетрясли всі мої речі. Навіть блокнот розкривали. Думали, везу якісь старовинні цінності, контрабанду. До ліків приглядалися, чи не наркотики. А от поляки перевіряли лише документи”, – розповідає мандрівник.

У дорозі довелося пережити і спеку, і холод, і дощ. Ночував у наметі, харчувався невибагливо – магазинними перекусами та гарячою їжею, приготованою у казанку. Допомагали хлопцю і люди. З ними, зізнається, спілкувався з допомогою Гугл-перекладача. І все, що бачив, з ким зустрічався, викладав на своїй сторінці у соціальній мережі.

У подорож взяв 300 доларів. Їх вистачило, а половину з них витратив на ремонт велосипеда, бо зламався за якихось 150 кілометрів від Парижа. А ще вийшов з ладу телефон – треба було купувати новий.

Мандрівник розповів, як у Брюсселі потрапив у лікарню для душевнохворих. У нього на світанку розрядився телефон, а мав наступного дня зустріч з румунами, які напередодні пообіцяли дати павербанк. Адресу, куди заїхати за ним, на папірець не записав, а телефон до ранку не “дожив”. Отак, мандруючи порожніми вулицями Брюсселя, хлопець шукав, де б підзарядити свій ґаджет. І побачив одну відчинену установу, біля якої ходили дивні люди, наче обкурені.

“Я на мигах пояснив одному, що мені потрібно. Мене запросили всередину, заварили кави. Коли телефон підзарядився, я включив гугл-перекладач і запитав, хто мені допоміг. Виявилося, це була психлікарня, їдальня”, – згадує хлопець.

Найбільші враження у Богдана залишилися від величі Ейфелової вежі, а також від Голландії:

“Нідерланди – справжній рай для велосипедистів! Мене здивувало, що від самісінького німецького кордону до Амстердама я проїхав по велодоріжці. Такого поки більше ніде не бачив”.

Мандрівкою Богдан задоволений, шкодує лише, що не витримав навантаження рідний велосипед. Зізнається, мусив у батьків позичити гроші й повертатися додому автобусами. Зараз ровер у ремонті. Але хлопець уже планує нову подорож і запрошує таких же ентузіастів, як і сам:

“Така мандрівка дозволила випробувати свої сили, це був виклик самому собі. Бо кожен може більше, ніж думає”.

Читайте також: Як молода сім’я з малюком об’їздила півсвіту на велосипедах