Сільськогосподарська авіація – явище не нове. Вона застосовувалася для хімічної обробки полів ще 80 років тому. Пік її діяльності припав на 70-80-ті роки минулого століття. На пострадянському просторі найчастіше використовувався біплан Ан-2, за що й отримав у народі прізвисько “кукурудзник”. Після розвалу Союзу, використовувати великі літаки для обробки полів стало не рентабельно і сільськогосподарську авіацію спробували замінити аматори на мотодельтапланах. Спроба виявилася невдалою. Здавалося, небо для аграріїв закрилося назавжди, аж поки дорослі дядьки не почали бавитися дитячими іграшками.

Взяти радіокеровані вертольотики – іграшку, якою залюбки гралися і малеча, і дорослі. Та дорослим гратися виявилося замало. Вони почали удосконалювати іграшку, збільшуючи кількість гвинтів, додаючи потужності двигунам і удосконалюючи програми керування. У результаті вийшов дрон – мобільний, автономний, безпілотний літальний апарат.

Останнім часом БПЛА застосовують повсюдно: від секретних військових операцій і патрулювання кордонів до рятувальних місій і зйомки репортажів. Однак, виявилося, що розвідники на пшеничному полі потрібні не менше, ніж на полі бою. Отже, одним із найперспективніших напрямків застосування дронів стало сільське господарство.

Сільське господарство – один із найперспективніших напрямків використання дронів. Фото: Олесь Євтєєв
Сільське господарство – один із найперспективніших напрямків використання дронів. Фото: Олесь Євтєєв

Статистика оцінює світовий ринок дронів, які використовуються у виробничій діяльності, у 127 мільярдів доларів, чверть з яких припадає на АПК. Україна у цьому відношенні також не пасе задніх – нині чверть усіх дронів (2,5-3 тисяч пристроїв) у нас працюють в сільському господарстві – ними користуються господарства із сукупним земельним банком понад 3 мільйони гектарів. Оскільки спеціальних аграрних БПЛА у країні не виробляють, їх імпортували минулого року на плюс-мінус 9 мільйонів доларів (проти п’яти мільйонів 2016-го).

Врожай з неба

Що вміють сільськогосподарські коптери? Вони можуть створити тривимірні карти для аналізу землі на вміст азоту та інших речовин, які в подальшому використовуються для розробки схеми посадки. Також дрони можуть і самі висаджувати насіння – коптери зависають над грядками і вистрілюють глибоко в ґрунт капсулами з насінням та поживними речовинами.

БПЛА можуть обприскувати врожай добривами та засобами захисту рослин. За допомогою ультразвукової ехолокації дрони регулюють висоту польоту, сканують місцевість і рівномірно розпилюють необхідну кількість агрохімікатів і пестицидів. А пізніше, ті ж дрони зможуть оцінити стан врожаю чи своєчасно виявлять появу шкідників.

Ще безпілотники можуть позитивно вплинути на демографічну структуру сільської місцевості. Не секрет, що нині молоді кваліфіковані працівники неохоче їдуть працювати на село. Проте новітні технології зроблять роботу в агропромисловому комплексі в очах недавніх випускників коледжів і вузів більш престижною та цікавою.

Чому дрон кращий за трактор

За словами засновника компанії “Агро інноваційні системи” Антона Герелеса, вартість обробки гектару посівів за допомогою сільгоспкоптера коливається у межах 3,5 доларів. Традиційний обприскувач на базі трактора обійдеться у 8-10 доларів за гектар.

Якщо ж на полі є проблемні ділянки – недосів, чи пошкодження шкідниками, їх можна визначити через камеру, задати точні координати, а потім точково обприскати необхідним препаратом саме цю ділянку. Зрозуміло, що задля такої “дрібнички” запускати велику техніку фермерові не рентабельно. Проте саме з таких “дрібничок” складається загальна урожайність поля.

Використовувати дрони для обприскування полів значно дешевше. Фото: Олесь Євтєєв
Використовувати дрони для обприскування полів значно дешевше. Фото: Олесь Євтєєв

Окрім того, при обприскуванні наземними апаратами на один гектар витрачається 300-400 літрів рідини. Пояснення просте: фермер намагається повністю покрити листки рослин засобом захисту, та ще й використовує для цього різні прилипачі. При цьому до 40% рідини все одно скотяться з листя і потраплять у ґрунт, а далі – у ґрунтові води, що збереженню довкілля аж ніяк не сприяє. Завдяки застосуванню на дронах спеціальних форсунок, які розташовані під лопатями двигунів та технології ультрамалообємного обприскування (коли крапля подрібнюється до розміру 50-100 мікрометрів), досягається зменшення витрати робочої рідини до п’яти літрів на гектар – тобто у 60-80 разів. Це суттєва – до 30-40% – економія діючої речовини.

До того ж форсунка спеціальної конструкції додатково електризує ці мікрокраплі, щоб вони не притягувалися одна до одної в повітрі. Завдяки статичному заряду вони чудово прилипають до поверхні рослини навіть зісподу. Дрон іде низько – від до 2 метрів, повністю повторюючи рельєф поля, тому “на вітер” нічого не розпилюється. При обробці саду ці мікрокрапельки за рахунок турбулентності від двигунів “пробивають” до 8 метрів крони дерев, забезпечуючи однакову концентрацію препарату як на верхівках, так і у глибині гілок.

Недоліків у дронів як сільськогосподарського знаряддя практично немає – вони можуть працювати у будь-який час доби, а зупинить їх хіба що сильний вітер чи дощ. При цьому вони дуже автономні – допомога оператора полягає лише в тому, щоб вчасно доливати “хімію” в бак та замінювати акумулятор.

От акумулятор і є тим “вузьким місцем”, яке поки що не дозволяє дронам витіснити іншу сільгосптехніку з полів. Ємності одного вистачає на 15 хвилин польоту – якраз поки спорожніє бак з добривом чи ЗЗР, а потім його потрібно міняти на свіжий. Загалом акумулятор витримує 300 циклів зарядки, а потім його потрібно замінювати на новий. Втім, наука працює над цим питанням – спонукає до цього не лише запит виробників БПЛА, але й електромобілів та навіть смартфонів. У разі прориву на цьому фронті, мікроавіацію вже не спинити.

Зрозуміло, що не кожному фермеру по кишені оснастити своє господарство такими помічниками. Насамперед ними цікавляться великі і середні сільгосппідприємства та компанії, які надають аграріям послуги з внесення добрив та хімікатів. Останні особливо зацікавлені у БПЛА, адже для них також не рентабельно гнати через усю країну велику техніку, щоб обробити фермерський наділ у 100 гектарів.

Аграріям підрізають крила

Отже, використання дронів у сільському господарстві перспективний напрямок, який, здавалося б, потрібно розвивати. Але згадаймо, що 1 червня, чиновники оприлюднили тимчасові “Правила використання повітряного простору України”. Якщо ж із тимчасових вони стануть постійними та запрацюють на повну, то це суттєво обмежить ефективність БПЛА в агробізнесі, бо ці правила – самі заборони. Як мінімум, важко робити моніторинг посівів, коли не можна підніматися вище 50 метрів у повітря. Не зрозуміло, як тримати візуальний контакт із дроном, якщо відстань полів часто сягає кількох кілометрів. Якщо ж вам вкрай треба літати вище і далі, потрібно за 10 діб оформлювати заявку на бронювання повітряного простору.

Є ще одна заковика. Дозволи на польоти можна отримати лише в Украероцентрі, який має один офіс на всю Україну. Запроваджуючи дозвільний принцип, розробники правил не потурбувалися про можливість подачі заявки на їх електронну видачу. Якщо суттєвої лібералізації комерційного використання дронів не відбудеться, агрономи, які щойно пересіли із-за керма джипів за монітори комп’ютерів, змушені будуть знову самотужки об’їжджати поля, оцінюючи стан посівів. Про точне землеробство можна взагалі забувати, бо без оперативного, а головне – детального моніторингу воно просто неможливе.


Олесь Євтєєв, редактор інформаційно-аналітичного відділу в газеті “Агропрофі”, спеціально для “Українського інтересу”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram