Нова Національна поліція України від початку реформи орієнтувалася на світовий приклад роботи правоохоронців – “community policing”. Якщо простіше – це взаємодія поліції та громади. Наскільки це ефективно у наших реаліях, чи доцільна така співпраця і як її вдалося реалізувати на Харківщині, та чи взагалі довіряє суспільство реформованому органу? На ці та інші запитання намагалися знайти відповіді учасники круглого столу “Чому гальмується реформа поліції? Досвід співпраці місцевих громад та Національної поліції на Харківщині”.

Довіру до поліції потрібно не відновлювати, а здобувати

Залучення громади до взаємодії з поліцією базується на побудові довіри з місцевою громадою. Але люди не довіряють правоохоронним органам. Як зазначив політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина, баланс довіри до Національної поліції сьогодні становить мінус 45%. Патрульна поліція, яка ще у 2016 році мала баланс довіри на рівні 20%, втратила свої позиції та опустилась до мінус 19%.

“З одного боку, така тенденція традиційна для України, коли громадяни мають завищені очікування щодо розпочатих реформ, а, отже, дуже швидко розчаровуються, коли не бачать швидких результатів. З іншого боку, це свідчить про певні проблеми недореформованої Національної поліції”, – каже Андрій Сухарина.

Він додав, важливо аби люди, які працюють у системі, вірили у неї. Навіть, якщо знають про її проблеми.

Люди системи не до кінця вірять у саму систему. Цю довіру потрібно не відновлювати, а здобувати. Фото: Дмитро Овсянкін

“Ми здійснювали опитування серед поліціянтів. Ми запитували, до кого б вони у першу чергу звернулися, якби їхні права, чи права їхніх близьких були порушені. І більшість сказала, що найкращий спосіб відновити свої права – це звернутися до ЗМІ. Звернення до поліції було лише на другому місці. І це говорить, що люди системи не до кінця вірять у саму систему. Цю довіру потрібно не відновлювати, а здобувати”, – наголосив політичний аналітик.

Експерти у громаді – це її мешканці

На Харківщині у громаді Нової Водолаги за рік вдалось якісно змінити комунікацію між поліцією та громадою, а також збільшити рівень довіри мешканців до правоохоронців. Це й було метою проекту “Діалог поліції та громади”.

“Проект тривав з грудня 2016 року по січень 2018. Нам вдалося сформувати діалогову групу з громадських активістів, місцевих депутатів і поліцейських, які обговорювали як вони бачать безпечну громаду, роль та відповідальність кожного у підтриманні цієї безпеки. Також працювали над формою публічної звітності поліції. Ми вважаємо, що експерти у громаді – це її мешканці, які найкраще знають проблеми своєї громади і готові шукати шляхи вирішення”, – розповіла керівниця проекту Олена Копіна.

Вона додала, проект показав, що поліція може співпрацювати з населенням. Та й населення відкрите до співпраці. Просто його потрібно більше активізувати. За підсумками проекту сформували соціальну технологію, яка може бути масштабована у будь-якій іншій громаді.

Фото: Дмитро Овсянкін

На думку бізнесмена Вадима Мохова, поліція у громаді – це лише один з елементів безпеки. Безпека є кримінальна, щодо надзвичайних ситуацій та екології. Тому ці три фактори треба розглядати комплексно.

Важливо не розкривати злочини, а не допускати їх вчинення

“Законодавче поле є, потрібні лише невеликі доопрацювання. Для цього треба лише наказ МВС, який детально пропише повноваження помічника дільничного”, – зазначає Вадим Мохов.

Він переконаний, що для успішної боротьби з криміногенною ситуацією у громадах треба займатись профілактикою, зокрема давши повноваження помічникам дільничого, які знатимуть реальну ситуацію у регіоні і матимуть реальні повноваження. Адже дільничний може бути на декілька сіл один, та ще й незабезпечений транспортом. І він не контактує з громадою. Важливо не розкривати злочини, а не допускати їх вчинення.

“У кожному селі помічник повинен тримати на контролі, зокрема, діяльність асоціальних елементів. Повинен мати статус і, можливо, зарплату, яку йому оплатить громада. З часом він зможе займатись не лише профілактикою і “вимірюванням температури по палаті”, але й буде забезпечувати інші елементи безпеки громади. Наприклад, якщо впіймає мешканця, який вивіз сміття просто в ліс, то матиме право скласти на нього адмінпротокол і вимагати ліквідувати це стихійне звалище”.

Поліція – це частина суспільства

Голова Громадського формування з охорони громадського порядку Володимир Степаненко зазначив, що люди звикли сприймати поліцію, як щось окреме від суспільства. І у самих поліціянтів формується думка, що вони знаходяться над суспільством, а не є його частиною. Тут не вистачає ідеологічного виховання.

Він, як колишній начальник райвідділу міліції, виступив ініціатором об’єднання у Дергачівському районі людей, небайдужих до питань забезпечення правопорядку. Наразі у “Корпусі громадської безпеки” 191 особа. Вони активно співпрацюють з поліцією, органами влади та місцевого самоврядування, беруть участь у патрулюванні вулиць.

“Оцінкою діяльності поліції мають бути не статистичні показники, які дуже часто не є об’єктивними і правдивими, а довіра населення. От, власне, співпраця громадськості і поліції може стати фундаментом для формування такої довіри”, – наголосив Володимир Степаненко.

До єдиного висновку, як має розвиватися співпраця між поліцією та громадами, учасники круглого столу не дійшли. Але усі переконані в одному: реформа має здійснюватися. І треба представникам поліції, громадськості та місцевого самоврядування об’єднуватися, щоб отримати бажаний результат.

Проект “Комунікатор реформ – підтримка процесу висвітлення та імплементації реформ на регіональному рівні у синергії засобів масової інформації, організацій громадського суспільства та експертного середовища”. Виконавці – Благодійний Фонд “Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва”, ПГО ТРК “Громадське радіо”. Партнер – Реанімаційний пакет реформ (РПР), Фонд місцевої демократії. Проект здійснюється в рамках програми “Просування реформ в регіони”, що реалізується громадськими організаціями “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій” та “Європейська правда” за фінансової підтримки Євросоюзу.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]