10 вересня – Всесвітній день запобігання самогубствам. Цю міжнародну дату відзначають щорічно з 2003 року. Мета – привернути увагу влади й суспільства до проблеми та зменшити кількість самовбивств у всьому світі.

Дані невтішні: щосорок секунд одна людина помирає від суїциду. Цього року тема стала ще гострішою. Через пандемію COVID-19 та карантинні обмеження безліч людей опинилися в пастці власних переживань, емоційного виснаження та фінансових проблем. Хтось не витримав навантаження та звів нанівець своє життя.

Давайте проаналізуємо статистику Держстату. Із січня до червня через самогубства в Україні померло 3 078 людей. Загалом кількість таких випадків збільшується: у лютому покінчили із життям 352 людини, у березні – 488, у квітні – 503, у травні – 575, а у червні – 643.

На жаль, не вказані причини таких кроків. Можна тільки припустити, що на сумні цифри вплинув і COVID-19 та його наслідки. Психологи зазначають, що відчуття “невідомого” руйнує нашу психіку та викликає панічні настрої. А це відповідно призводить до величезних проблем із психічним здоров’ям, що може вилитися в самогубства.

Сюди варто додати й економічні труднощі. В МВФ спрогнозували, що економіка держави повернеться на рівень докарантинного розвитку лише через 4 роки. Більше половини українців очікують погіршення ситуації у цій сфері.

Тривале безробіття, втрата робочого місця, проблеми для малого та середнього бізнесу, обмеження для економічної діяльності – усе це опосередковано впливає на психічне здоров’я населення. До того ж цьому немає кінця-краю: чекають на нову хвилю епідемії коронавірусу восени-взимку. Знову будуть нові обмеження, додаткові фінансові негаразди та очікування найгіршого.

Навіть в ООН зазначають, що вплив економічного стресу може призвести до збільшення кількостей самогубств. Зараз десятки мільйонів людей зіштовхуються з тими чи іншими економічними потрясіннями.

Читайте також: Українці стали більш стресостійкими: як не потонути в емоціях

У ВООЗ визнали, що COVID-19 може спричинити кризу психічного здоров’я у світі. Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреісус підкреслив, що пандемія поширила серед людства тривогу й страх, а також порушила роботу служб психічного здоров’я.

“У країнах із низьким і середнім рівнем доходу понад 75% населення з психічними й неврологічними проблемами або залежністю від вживання речовин взагалі не отримували жодного лікування. Деякі психіатричні заклади закрили, а на їхньому місці розгорнули лікарні для хворих на коронавірус”, – розповів він.

Наразі пандемія емоційно тисне на людей всіх національностей та професій. Проте в зоні найбільшого ризику опинилися лікарі. Вони не лише рятують життя хворих та постійно ризикують своїм здоров’ям, а й отримують неймовірне навантаження на власну психіку. Про цю проблему пише Washington Post.

У виданні йдеться про те, що самогубства стали професійним ризиком для лікарів із відділів невідкладної допомоги. Жорстокість пандемії COVID-19 може збільшити серед них кількість суїцидів.

“Боюся, таке траплятиметься частіше. І не лише серед лікарів. Це стосується й людей, які втрачають роботу, які думають, що це ніколи не скінчиться”, – розповів лікар швидкої допомоги з Філадельфії і член Американської асоціації вивчення самогубств Луїс Свішер.

Зазначимо, це стосується й українських медиків, які працюють у надскладних умовах та отримують шалене навантаження. Сюди варто додати й тиск з боку керівництва лікарень. Головні лікарі медзакладів змушують персонал брехати та приховувати зараження коронавірусом на роботі. Звісно, це також впливає на їхній психічний стан.

Отож у психологічних лещатах опинилися всі українці. А щоб зрозуміти глибину проблеми, можна почитати недавні заголовки українських ЗМІ: “У Запоріжжі хворий на коронавірус вчинив самогубство”, “Житель Тернополя на обсервації в лікарні покінчив життя самогубством”, “Українка скоїла самогубство після скасування чартеру додому”, “Головна медсестра лікарні, де мали приймати хворих на коронавірус, скоїла самогубство” тощо.

Тема суїцидів та депресивних настроїв в умовах пандемії ще довго залишатиметься актуальною. Суспiльство змушене призвичаюватися до складних економічних умов, фізичного дистанціювання, обмежень щодо пересування, дистанційного навчання, носіння масок та постійного миття рук, самоізоляції вдома та відсутності розуміння, що насправді відбувається. І як тут не збожеволіти?

Вихід лише один: кожен із нас попри труднощі та режим турбулентності повинен знайти радість у житті. Цей непростий час легше пережити тоді, коли займаєшся улюбленою справою, маєш час на позитивне спілкування з друзями, поменше спостерігаєш за коронавірусною статистикою та наповнюєш себе любов’ю.

Кожному із нас наразі важливо бути уважнішим до свого оточення та спробувати допомогти тому, хто падає в прірву своїх переживань.

Можна додати, що зараз функціонують різні проєкти психологічної допомоги українцям під час пандемії. Вони абсолютно безкоштовні та покликані підтримати тих, хто перебуває у стані виснаження чи навіть хоче завершити життя самогубством. Один із них – ініціатива “Розкажи мені”. Також працює віртуальна платформа емоційної підтримки. Такі проєкти діють у різних українських містах.

Ось деякі гарячі лінії допомоги:

  • Кризововий Центр медико-психологічної допомоги: 068 770 37 70, 099 632 18 18, 093 609 30 03;
  • “Лiнiя допомоги”: 067 975 76 76, 066 975 76 76, 093 975 76 76;
  • Ла Страда-Україна: 080 05 003 35 або 386;
  • Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їхніх сімей – 0 800 505 085;
  • Телефон довіри благочинного фонду “Ставропігіон” у Львові – 1558.
Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram