Буває живеш багато років у якійсь місцевості, і здається, що вже добре вивчила усі її туристичні та історичні принади. Та іноді просто чи то часу не вистачає, чи то власна лінь, чи ще якісь причини знаходяться – і виявляється, що ти й досі не побувала на містичній і таємничій ставці Адольфа Гітлера. Це місце, окрім самого фюрера Третього Рейху, відвідала майже вся верхівка нацистської Німеччини. А нині там бувають туристи не лише зі всієї України, а й світу.

Розташована колишня ставка “Вервольф”, а точніше те, що від неї залишились, за 8 кілометрів від Вінниці, біля смт. Стрижавка. Навколо неї і досі точаться дискусії серед істориків, дослідників та просто місцевих жителів, яким цікава історія “Вервольфу”. Про ставку знімали фільми та писали книги. Є декілька версій того, що відбувалося там під час Другої світової війни, що лишилося під руїнами знищених бункерів та чому саме у Вінниці фюрер почав божеволіти.

Копатися глибоко в історії не буду – лише трошки цікавих фактів. І просто розкажу, що сьогодні можна побачити у цьому загадковому місці.

Хто можливо не знає, “Вервольф” – це укріплений командний пункт для координації бойових дій на фронті. Назва ставки змінювалася тричі: спочатку “Eichenhain” (Дубовий гай), потім “Werwolf” (перевертень), пізніше “Wehrwolf” (озброєний вовк або вовк-захисник). Гітлер мав схожу ставку у Східній Пруссії – “Вольфшанце”. Вінницьку побудували за її зразком.

“Вовче лігво” – так називали ставку місцеві партизани. Будівництво, замасковане під зведення військового санаторію, тривало з 1941 по 1943. Усiх вiйськовополонених, які працювали на будівництві, знищили. А їх, за різною інформацією, було від 2 до 14 тисяч. Така ж доля чекала на фахівців фірм “Тодт”, “Краус-Гаар”, “Галас”, “Нойманн”, якi керували всiма роботами – літак, на якому вони поверталися, вибухнув у повiтрі.

Усі об’єкти побудували дуже швидко. Вже трохи більше ніж за рік було споруджено бункер головної квартири Гітлера, бомбосховище, електростанцію, дві радіотелеграфні станції, їдальню для вищих офіцерських чинів, кінозал, казино, басейн для плавання, злітно-посадкову смугу, приміщення для охорони. Під землею 7 поверхiв, де стiни примiщень були шириною 5 м, а перекриття – 8 м. Охоронялася ставка есесівськими військами і зенітними дивізіонами. Поряд розташовувалася танкова частина. Бункер із житловими приміщеннями для Гітлера був оточений сталевою сіткою заввишки два метри. Над нею були протягнуті дроти високої напруги.

Хто планує відвідати це історичне місце, не сподівайтеся побачити усе вище описане. Адже ще у березні 1944 року всі споруди “Вервольфу” підірвали та спалили. Зараз це суцільні руїни. Хоча існує багато міфів, що під землею досі схована таємна Бурштинова кімната. Також – підземний ядерний завод у формі яйця, бактеріологічна зброя та секретні розробки. Ще одна версія – там знаходиться радіоактивна вода. Хто знає, а раптом щось із цього колись все ж знайдуть.

Перше, що кидається в очі – величезні кам’яні брили, розкидані на галявині. Це уламки одного з бункерів, який підірвали нацисти. За історичними даними, вибух був дуже потужний, бо застосовували заряди авіабомб. Багатотонні уламки розкидало у радіусі 60-ти метрів.

Зберігся до сьогодні басейн, який німці використовували як пожежний резервуар. А інколи просто купалися в ньому у спекотні дні. На його дні видніється великий слід німецького чобота, який скоріш за все робітники залишили ще під час будівництва.

Більшість дерев, які висаджували ще німці для маскування території, уже вирубали. Та ще й досі збереглися залишки німецького асфальту. І хоч йому уже понад 70 років, виглядає він місцями краще за наші сучасні дороги.

Також з-під трави видніються колодязі, викладені цеглою. Ними протягували телефонні кабелі, що з’єднували “Вервольф” з Берліном. Місцеві жителі розповідають, що ці кабелі і нині експлуатуються та перебувають на балансі “Укртелекому”.

На території ставки ви можете відвідати музей. Він не дуже великий, але екскурсовод розповідає цікаві історії. Тут багато світлин часів Другої світової війни, концтабрів та полонених, і самого процесу спорудження Ставки. Також можна побачити трофеї від полонених німецьких офіцерів, рештки зброї та обмундирування нацистів, які знайшли на місці ставки. У пам’ять жертв, які загинули під час будівництва “Верфольву”, зробили гіпсову арт-інсталяцію.

Як розповідав екскурсовод, сам Гітлер був у ставці 3 рази. Загалом, десь 4 місяці. За даними з якихось документів, саме тут він почав сходити з розуму. Декілька разів до нього викликали лікарів, бо його сильно лихоманило. Існує версія, що він зазнав радіаційного опромінення від подільських гранітів, у яких було прорубано бункери. На думку деяких істориків, саме через поганий фізичний та емоційний стан, у 1943 році фюрер Третього рейху допустив одну зі своїх найбільших військових помилок – підписав 45-ту директиву, після чого німецька армія почала зазнавати величезних поразок. Цією директивою Гітлер роздвоїв наступальні сили на Сталінград, відправивши 17-у польову, 1-у танкову армію і частини 4-ї танкової армії штурмувати Кавказькі гори.

Багато цікавого можна почути про “Вервольф”. Та й сама місцевість оповита якоюсь містичністю. Дивлячись на руїни, у свідомості відразу відображаються ті великі історичні події. Це світова пам’ятка, яка на мою думку, на жаль, недостатньо представлена у туристичному світі. Над цим варто попрацювати. Тому раджу хоча б раз побувати на місці, де Гітлер прийняв рішення, які зруйнували Третій Рейх, рішення, які змінили історію.

Невідома Полтавщина: п’ять місць, які варто відвідати

Трипільська магія у селі Легедзиному (фоторепортаж)

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram