Ми розпочинаємо серію публікацій переможців конкурсу юних журналістів “Як я розумію український інтерес?”. Нижче представлена робота Вікторії Заблоцької, учениці 10 класу Червоноградського навчально-виховного комплексу №13 (м.Соснівка, Львівська область).

Журналісти “Українського інтересу” нагороджують Вікторію Заблоцьку (в центрі). Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Український інтерес. Декілька днів роздумувала над цим, на перший погляд, простим словосполученням, намагаючись зрозуміти суть того, що вкладено у ці слова. Український інтерес, тобто інтерес України? А Україна – це ми. Такі різні за віком, освітою, переконаннями, бажаннями. І у кожного – свій “інтерес”. То український інтерес складається з наших інтересів?

Про моє розуміння цих слів трохи пізніше. А зараз – думки різних людей, мешканців мого рідного містечка:

Ірина Кучма (87 років): “Відколи себе пам’ятаю, Україна прагнула бути вільною, соборною і незалежною. За це боровся мій дід і мої батьки. За це віддали життя мої дядьки ще у Першу світову війну, за це від московського режиму постраждав батько. А тепер мої внуки виборюють нашу свободу на Сході. Як на мене, український інтерес – це можливість щасливо жити у вільній країні”.

Володимир Зайченко (62 роки): “А я хочу сказати про добробут моїх співвітчизників. Я – пенсіонер. Багато років пропрацював у шахті. Робота не з легких, але вугілля країні потрібне, без нього страждає економіка. На щастя, пенсія у мене порівняно немала. Але як живуть люди на мінімальній пенсії, уявити собі не можу. Така багата наша країна. Чи не в її інтересах забезпечити гідне життя українцям?”

Ірина Матковська (40 років): “Український інтерес. Підростають наші діти, за ними майбутнє України. Я, як мати, хотіла би бути впевненою у їхній щасливій долі. Піклування про своїх юних громадян – ось що має бути пріоритетним в інтересах країни”.

Ірина Федонюк (16 років): “Скоро ми закінчимо школу. Попереду самостійне життя, яке дуже хотілося б підпорядкувати інтересам країни, яку люблю, без якої себе не уявляю. А чи є в “українському інтересі” місце для мене і моїх однолітків? Іноді, на жаль, цього не бачу, не відчуваю. Боляче!”

Роман Стельмащук (8 років): “Я хочу, щоб у нас не було війни, щоб ніхто не гинув на фронті, щоб кожна дитина була щасливою, щоб наші батьки не їздили за кордон, а працювали вдома і отримували гарну зарплату. Щоб на все вистачало”.

Так про свої інтереси розповіли соснівчани. А я спробую підсумувати. На мою думку, український інтерес – це, насамперед, прагнення миру, щоб ніхто ніколи не зазіхав на нашу територію, не ламав наших планів, не перешкоджав будувати багату, омріяну мільйонами наших пращурів Україну. Український інтерес – це піклування про тих, хто найкращі роки свого життя гідно працював на благо країни, хто розбудовував міста і села, піднімав авторитет України у світі. Ще в інтересах країни – думати про своє майбутнє, тобто докладати всіх зусиль для того, щоб виростали щасливими і здоровими її юні громадяни, щоб не шукали щастя на чужині їхні батьки, щоб ніхто не знав горя і біди.

Читайте також: “Український інтерес” відзначив найкращі роботи учнівського конкурсу

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.