Війна у свідомості: як перемогти Кремль в інформаційному поєдинку

Війна починається у свідомості людей. Фото: Запорізький Медіа Центр

Щодня ми отримуємо невтішні звістки про поранених та загиблих українських воїнів. Однак небезпечніші дії відбуваються не на фронті. Війна починається у свідомості людей. І саме інформаційне протистояння стає родючим ґрунтом для виникнення справжніх баталій зі зброєю, танками та “зеленими чоловічками”.

Про аспекти війни у засобах масової інформації та стан її розвитку говорили під час круглого столу “Підвищення ефективності українських засобів масової інформації, громадського сектору та влади у протидії російській інформаційній агресії”, який організовує Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Інформаційна війна між Росією та Україною: що відбувається на полі бою

“Ми промоніторили 150 російських, українських та закордонних ЗМІ: прослідкували причинно-наслідкові зв’язки між тим, що публікують в інформаційному просторі. Це не просто підрахунок кількості позитивних, негативних або нейтральних матеріалів. Нас зацікавила саме технологія маніпуляції. Адже її розуміння дозволяє відслідковувати теперішній стан інформаційної кампанії й прогнозувати майбутнє, давати рекомендації щодо протидії російській агресії”, – розповів експерт Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, заступник головного редактора видання “Український інтерес” Юрій Горбань під час круглого столу в Запоріжжі.

Юрій Горбань про інформаційну війну. Фото: Запорізький Медіа Центр

Сучасна тенденція така – більшість жителів України володіють як державною, так і російською мовами й мають технічну можливість отримувати інформацію від обох сторін. Тому, російська пропаганда впливає на думки українських громадян.

Як стверджує експерт Демініціатив Сергій Шевченко, росіяни відійшли від моделі з “розіп’ятим хлопчиком”. Сьогодні вони нівелюють свідомість людей, нав’язуючи думки, що “Україна – це “неправова держава”, “Україні не притаманні європейські ліберальні цінності”, “Україна перетворюється на корупційну та мафіозно-кримінальну диктатуру”. Водночас, незважаючи на ті зусилля, що вкладають кремліські ідеологи та організатори інформаційної війни, досягти бажаного вони не спроможні. І головна заслуга в цьому – українські медійники.

Говорячи про українське медіа-середовище пан Сергій констатує, що в ньому за останні місяці зросла кількість прихованої реклами та стало менше аналітичних статей та репортажних матеріалів. Є й позитивні моменти: зокрема, якщо у Росії реципієнт отримує однобоку інформацію, то українці можуть обирати серед значної кількості думок.

“Українські медійники розуміють, що громадська думка, яку вони формують, орієнтована на раціональні моменти. Споживач здатен самостійно формулювати своє бачення та порівнювати його з іншими. Важливо, що медійники не тільки висловлюються, але й пояснюють чому вони так думають”, – говорить Сергій Шевченко.

Пропаганда в Україні базується на моделі ідеологічного протистояння Росії – Сергій Шевченко. Фото: Запорізький Медіа Центр

Водночас, переконаний експерт, пропаганда в Україні базується на моделі ідеологічного протистояння Росії.

“Це принципово неправильно. Українські ЗМІ намагаються протиставити російським тезам асиметричні українські. Тоді як мають висвітлювати реалізацію норм та стандартів Європейського Союзу. Якби це було в центрі уваги ЗМІ, то ситуація була б інакшою”, – вважає експерт.

Війна думок: чого бракує для перемоги України

Насамперед, вважають у Фонді “Демократичні ініціативи”, в Україні відсутня ефективна державна політика, націлена на системне протистояння інформаційній агресії Росії.

“Ведення інформаційної війни повинно бути одним із ключових завдань держави. Ми маємо стратегію інформаційної безпеки, захисту від кібератак. Журналісти, блогери та громадські діячі протистоять російській пропаганді завдяки власному таланту та баченню. Але держава не підтримує їх, бо чіткої стратегії не існує”, – каже Сергій Шевченко.

У Запоріжжі говорили про необхідність державної стратегії ведення інформаційної війни. Фото: Запорізький Медіа Центр

Із цим згодна засновниця Запорізького Медіа Центру Тетяна Орлова. Вона акцентує, що в регіонах бракує інформаційної підтримки.

“Ми постійно комунікуємо з місцевою та центральною владою. Вони підтримують позицію, що треба щось робити та змінювати в інформаційній війні. Але що саме робити – ніхто не знає. Ми пропонуємо власну стратегію, але її не приймають, навіть не критикують. Влада та ЗМІ мають активніше взаємодіяти”, – закликає пані Тетяна.

У регіонах бракує інформаційної підтримки – Тетяна Орлова. Фото: Запорізький Медіа Центр

Людина проти інформаційної “машини” Кремля: як протистояти “фейкам”

Дніпровець Олексій Пекун вважає, що інформаційна війна Росії проти України розпочалась задовго до збройних протистоянь.

“У Росії завжди пропагували ненависть до українців. Зокрема, просували тези, що українці – це “салоїди” та “бандерівці”, – стверджує пан Олексій.

Інформаційна війна Росії проти України розпочалась задовго до збройних протистоянь. Фото: “Український інтерес”

Його підтримує психологиня Вероніка Кириченко. Жінка переконана, що сьогодні Росія продовжує нищівну інформаційну кампанію проти України. Наприклад, використовує жорсткі гасла “України не існує”, “там триває громадянська війна”, щоб викликати у людей емоції.

“Загалом інформація дуже агресивна. Вона лізе з усіх шпарин. Людину ніби накриває інформаційний шторм”, – вважає психологиня.

Людину ніби накриває інформаційний шторм. Фото: “Український інтерес”

Найстрашніше, переконує вчителька історії дніпровської школи №108 Тетяна Сайдакова, що українці піддаються російській пропаганді. Пані Тетяна констатує, що деякі її учні постійно дивляться російські телеканали й озвучують почуті з екранів новини про “щасливе” життя у Росії.

Діти піддаються російській пропаганді. Фото: “Український інтерес”

Тому, сьогодні потрібно ретельно формувати свою стрічку новин та вчитися відрізняти “фейки” від правдивої інформації. Що рекомендують експерти та пересічні громадяни?

Сергій Шевченко, експерт Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва

Пан Сергій намагається послухати різні думки, незалежно від того, погоджується він із переконаннями автора чи ні. Експерт говорить, що формувати свою стрічку новин за принципом “читаю, що подобається” – неправильно.

Окрім цього, потрібно звертати увагу на те, чи може автор публікації пояснити свою позицію. Якщо він аргументує власну оцінку дійсності, то такому автору можна довіряти.

Олексій Пекун, історик

Інформацію потрібно отримувати з кількох джерел. До того ж, одне з них взагалі не має бути зацікавленим у розвитку певної теми. Якщо мінімум три джерела повідомляють про одне й те саме, то, скоріш за все, новина є достовірною.

Єгор Гуськов, голова “Січеславської просвіти”

Пан Єгор має три чіткі джерела новин. Значний масив інформації отримує зі стрічки Facebook. Він відписався від усіх, хто поширює дописи російською мовою. Також він не дивиться телепередачі, де люди спілкуються російською.

Вероніка Кириченко, психологиня

Потрібно формувати якісний та ефективний інформаційний простір. Наприклад, встановлювати власні фільтри та відбирати джерела, яким ви довіряєте. Також необхідно вибудувати коло фахівців, які розповідають цікаву вам інформацію і яким ви довіряєте. Як обрати фахівця: на кілька годин поринути в Інтернет, витратити час та знайти матеріали й їх авторів, які вам імпонують.

“Сміття в інформаційному просторі слід виявляти так: якщо у вас виникає негативна емоція, то вам точно хочуть підсунути сміття. Якщо бачите, що вас явно “чіпляють” та закликають прочитати щось, то тікайте – це “чорний” маркетинг”, – попереджає пані Вероніка.

Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Дніпро – Запоріжжя, Маруся Лагута, “Український інтерес”