Виступати в Національній баскетбольній асоціації (НБА) бажає чи не кожен професійний гравець. Легендарні Шакіл О’Ніл, Майкл Джордан, Кобі Браянт і ЛеБрон Джеймс вплинули на баскетбольний світогляд мільйонів шанувальників гри різних поколінь. НБА – це вершина, апогей, і часто нескоримий Олімп для гравців.

В НБА беруть участь 30 команд, тобто лише майже з півтисячі баскетболістів. І почесний квиток до когорти обраних здобули двоє українців.

У новому сезоні найпрестижнішої ліги світу Україну представлятимуть уже перевірений часом центровий Олексій Лень і відкриття Національної асоціації студентського спорту (НАСС), захисник Святослав Михайлюк.

Український велетень на американському паркеті

Олексій, або ж як звикли називати його американці, Алекс Лень розпочне свій шостий сезон в НБА. Вихованець дніпровської школи баскетболу також розпочинав підкорення Сполучених Штатів із НАСС.

Лень покинув Україну у 2011 році, приєднавшись до команди університету Меріленду. Вже за рік Олексій потрапляє в найкращу оборонну п’ятірку конференції, а в останній сезон свого перебування в команді посідає друге місце в рейтингу найкращих молодих гравців Європи.

Лень у матчі з "Даллас Маверікс". Фото: Jerome Miron/USA TODAY Sports
Лень у матчі з “Даллас Маверікс”. Фото: Jerome Miron/USA TODAY Sports

Влітку 2013-го український велетень зі зростом 2,16 м бере участь у драфті НБА. Там його під рекордним для українців п’ятим номером обирає “Фінікс Санз”.

П’ять тривалих років із “сонячними” для Олексія супроводжувалися численними травмами, які заважали центровому розкрити свій потенціал. Упродовж двох останніх сезонів особливо жваво піддавали сумнівам перспективи баскетболіста в НБА та подейкували про його можливе повернення у Європу.

Проте життя підкинуло Леню черговий шанс залишитись у США. У серпні Олексій підписав дворічний контракт із “Атлантою Гокс”, яка в попередньому сезоні вперше за 10 років не пробилась у плей-оф, посівши останнє місце у Східній конференції.

Лень: «В “Атланті” у мене хороші шанси грати в стартовій п’ятірці та проявити себе. Боротимуся за місце основного центрового»

Серед сильних сторін Леня, безперечно, – його зріст. Він корисний у грі біля чужого та власного щитів, виконує за матч у середньому 6,5 підбирань і один блокшот – показники твердого середнячка.

Вагомим недоліком Олексія є його кидки з дальньої дистанції. Лень у “Фініксі” зазвичай виконував роль таранного гравця, який силою проривався до кільця суперників і здійснював кидки з-під щита або ж завдяки зросту догравав м’яча над ним.

Спеціаліст Джей Тріано, який у жовтні минулого року взявся за тимчасові обов’язки головного тренера “Санз”, повірив у Леня та змінив його роль на майданчику. Олексій став більше працювати над дальніми кидками, і у квітні, в поєдинку зі “Сакраменто Кінґз” український біґмен здивував усіх своїм триочковим.

В “Атланті” Лень конкуруватиме за ігровий час із двома іншими центровими: основним Двейном Дедмоном, котрий наразі заліковує травму, і новачком Коулом Олдрічем, який просидів за спиною Карла-Ентоні Таунса та Ґйорґі Дьєнґа в “Міннесоті Тімбервулвз”.

Алекс Лень у "Фініксі". Фото: ESPN
Алекс Лень у “Фініксі”. Фото: ESPN

“Гоукс” у новій кампанії налаштовані повернути собі місце у плей-оф конференції, про що свідчать підписання Вінса Картера (“Сакраменто Кінґз”) і Джеремі Ліна (“Бруклін Нетс”). “Атланті” вдалося зберегти лідера – форварда Тауріна Прінса, натомість довелося відпустити основного розігрувача Денніса Шрьодера.

В усякому разі українське підписання “яструбів” повинне надати їм атакувальної міцності та домінування на другому поверсі.

Озерний стрілок у тіні Короля

Підписання контракту випускника університету Канзасу Святослава Михайлюка з “Лос-Анджелес Лейкерс” стало найгучнішою новиною українських спортивних ЗМІ цього літа. 21-річний захисник одягнув жовту футболку, у якій свого часу грали Шакіл О’Ніл та Кобі Браянт.

Михайлюк у формі "Лейкерс". Фото: Sports News Now
Михайлюк у формі “Лейкерс”. Фото: Sports News Now

Проте для американської преси вибір Михайлюка на драфті під 47-м номером відійшов назад, адже до команди приєдналася жива легенда сучасного баскетболу – ЛеБрон Джеймс. Уперше у своїй кар’єрі Король гратиме у Західній конференції та, без сумнівів, поведе “Лейкерс” до вже дещо призабутої величі та довгоочікуваного чемпіонського трофея.

Для українця можливість грати поряд із ЛеБроном, а також іншим славетним новачком міжсезоння, Реджоном Рондо – скриня безцінного досвіду. Але…

Попри всі заслуги Джеймса, форварда повсякчас критикують за його егоїзм. ЛеБрону властиво брати гру на себе, через що суперзірка часто на паркеті виконує роль і форварда, і центрового, і розігрувача. Останній сезон особливо довів це твердження, коли Джеймс вижив із “Клівленда” Айзею Томаса, чий агент заявив: “У “Кавс” м’яч належить лише ЛеБрону”.

Прихід до “Лейкерс” досвідченого розігрувача Рондо, а також наявність талановитого захисника Лонзо Болла мають змінити цю ситуацію. Проте наскільки морально Святослав готовий грати разом із зірками Лос-Анджелеса?

Михайлюк: «Грати з ЛеБроном – тяжко морально та фізично, ти не можеш припускатися помилок, над тобою велика відповідальність, адже команда націлена на чемпіонство»

Асистент головного тренера “озерних” Майлз Сімон уже охрестив Михайлюка “тихим убивцею”, тоді як американська преса вважає, що Свят може стати найкращим дальнім шутером команди. Воно й не дивно, адже за середнім показником влучань із-за дуги в минулому сезоні українець випередив майстра НБА в цій галузі – Стефена Каррі: 44,4% в Михайлюка проти 42,3% у Стефа.

Крім того, у попередній кампанії Свят установив рекорд університету за кількістю реалізованих триочкових кидків за сезон – у нього їх назбиралося аж 115.

Михайлюк у складі "Канзаса" в НАСС. Фото: Kusports
Михайлюк у складі “Канзаса” в НАСС. Фото: Kusports

У Михайлюка є все, щоби проявити себе в НБА у новому сезоні, де йому однозначно знадобляться міцна витримка, висока мораль і величезна мотивація. І, можливо, у нас в Україні з’явиться новий американський чемпіон?

Від трону до корита: вдалі та невдалі спроби українців у НБА

Відкривачем американських просторів для українських баскетболістів став Олександр Волков. У 1986-му році під 134-м номером його обрала “Атланта Гокс”. Зважаючи на Холодну війну, Олександр зумів переїхати в США лише три роки по тому. Загалом в НБА Волков зіграв 149 поєдинків за два сезони, після чого поїхав підкорювати вершини італійського баскетболу.

Доводити міць українців у 1996-му взявся Віталій Потапенко, якого на той час вважали одним із найперспективніших баскетболістів країни. Після успішного драфту Віталій укладає договір із “Клівленд Кавальєрс”. За 11 років успішних виступів у НБА Потапенку вдалося пограти за “Бостон Селтікс”, “Сієтл Суперсонікс” і “Сакраменто Кінґз”. Завершивши кар’єру гравця, українець зостався у Штатах, де знайшов себе у тренерській роботі. У 2016-му Потапенко, бувши асистентом головного тренера “Клівленда” Тайронна Лью, став чемпіоном Національної баскетбольної асоціації. З цього сезону Віталій працюватиме з Джоном-Блейром Бікерстаффом у “Мемфіс Ґрізліс”.

З “Мемфісом” свого часу був пов’язаний ще один український баскетболіст – Сергій Ліщук. Граючи тоді за южненський “Хімік”, Сергій бере участь у драфті та потрапляє до команди “ведмедів”. Однак переконати тренерський штаб команди форварду не пощастило. Ліщук повертається в Україну, підписуючи контракт із “Азовмашем”, а у 2009-му переходить в іспанську “Валенсію”. З 2015-го Сергій – гравець “Мурсії”. За цей час права на гравця подолали шлях від “Мемфіса” до “Х’юстон Рокетс”, “Лос-Анджелес Лейкерс”, і наразі належать “Філадельфії 76”.

До слова, “сімдесят шості” у 2007 році обрали на драфті під 38-м номером українського центрового Кирила Фесенка. І хоч баскетболіст не провів за “Філадельфію” жодного матчу, саме вона дала старт його чотирьом рокам у “Юті Джаз”. А втім, кар’єра Фесенка в США не пішла, до того ж, на заваді стала травма, яка вибила його з колії на цілий рік. Після цього Кирило міг опинитись у легендарному “Чикаго Булз”, але вже після першого матчу на передсезонних зборах “бики” відрахували українця. Наразі Фесенко досить успішно виступає в італійському “Авелліно” та є капітаном національної збірної.

Найтитулованіший український баскетболіст, Станіслав Медведенко, потрапив у НБА у 2000 році, підписавши контракт із “Лос-Анджелес Лейкерс”. З “озерними” важкий форвард двічі став чемпіоном ліги, а згодом перетворився на провідного гравця команди.

На жаль, в останні сезони в Лос-Анджелесі Станіслав боровся з травмами. У 2006-му він покинув “Лейкерс”, ставши гравцем “Атланти”. Утім, травми таки подужали українця, і наприкінці сезону Медведенко завершив кар’єру.

Станіслав Медведенко отримує поради від легендарного Кобі Браянта. Фото: Business Insider
Станіслав Медведенко отримує поради від легендарного Кобі Браянта. Фото: Business Insider

Менше в США поталанило Сергію Гладиру, який, виступаючи за “Миколаїв”, вирішив виставити свою кандидатуру на драфт. Першочерговий скептицизм зрештою перетворився у щиру віру в те, що йому дійсно вдасться заграти в зірковій лізі. Гладира обрала “Атланта”, однак контракт не запропонувала. Зрештою захисник вирушив до Іспанії, а зараз є лідером французького “Монако”.

Олексій Печеров, який добре себе зарекомендував у чемпіонаті Франції, звернув на себе увагу “Вашингтон Візардс”. Погравши ще рік за контрактом у БК “Київ”, український центровий перейшов до “чарівників”, загалом провівши два сезони на хорошому рівні. У 2009-му “Вашингтон” обмінює його у “Міннесоту Тімбервулвз”, яку, попри хороший сезон, Печеров покидає за рік.

Пригоди В’ячеслава Кравцова в США розпочалися у “Детройт Пістонз” у 2012 році. У першому сезоні український центровий відіграв 25 поєдинків, але жодного разу не потрапив у стартову п’ятірку. Як наслідок, транзитом через “Мілвокі Бакс” Кравцов перебирається у “Фінікс Санз”, де в нього відверто не складається. Змінюючи прописку щосезону, В’ячеслав так і не зміг закріпитися в одній команді. Нинішню кампанію українець розпочав у іспанському “Сан-Пабло Бурґос”.

Кар’єра Джоеля Боломбоя в НБА могла скластися інакше. Уродженець Донецька в юному віці перебрався до США, де закінчив школу Келлер Сентрал у штаті Техас, а потім став випускником коледжу Вебер Стейт.

У червні 2016-го Боломбой під 52-м номером драфта потрапляє в “Юту Джаз” і згодом підписує з нею контракт. Упродовж сезону Джоелю рідко знаходилося місце в основній команді, тому його долучали до ігор у D-Лізі. Зрештою, у Юті в українця не склалося, і він переїхав у “Мілвокі Бакс”, за який і зовсім провів удвічі менше поєдинків. Тут подорож 24-річного Джоеля Америкою призупинилася, і форвард цього літа підписав контракт із російським “ЦСКА”.

Іссуф Санон, який минулої зими покинув “Дніпро” та вирушив у словенську “Олімпію”, був обраний цього літа на драфті під 44-м номером “Вашингтоном Візардс”. 18-річний українець намагався проявити себе в Літній лізі НБА, проте “чарівники” Санону жадану угоду так і не запропонували. Іссуф повернувся до Словенії, де набиратиметься досвіду, щоб випробувати себе наступного року.

Іссуф Санон (із м’ячем) набирає перші очки за "Вашингтон Візардс" у Літній лізі. Фото: NBC Sports
Іссуф Санон (із м’ячем) набирає перші очки за “Вашингтон Візардс” у Літній лізі. Фото: NBC Sports

Форварду Максиму Пустозвонову, мабуть, забракло молодості проявити себе в НБА. У 30-річному віці він виставив свою кандидатуру на драфт, привернувши увагу “Мемфіса”. Однак “Ґрізліс” одразу обміняли українця у фарм-клуб “Клівленда”, “Кантон Чардж”, що виступає у G-Лізі. Цього літа американська команда розірвала контракт із Максимом, і він повернувся в чемпіонат України, в “Динамо Одеса”.

Олексій Лень і Святослав Михайлюк далеко не перші й далеко не останні українці в НБА. Проте хочеться сподіватися, що їхнє перебування у США затягнеться. І може, уже незабаром до них долучаться інші представники жовто-блакитного стягу.


Микита Кіляров, спеціально для “Українського інтересу”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram