Два дні поспіль, 26-27 листопада, у Києві відбувається міжнародна конференція “Забезпечення прав дитини в умовах збройного конфлікту”. Участь у ній беруть представники ЮНІСЕФ, ООН, Save the children international, омбудсмени п’яти країн, що мають досвід воєнних конфліктів, представники українських органів влади різних рівнів, громадські організації. Прийшли також діти зі сходу України, щоб розказати дорослим, яким жахом і болем є для них війна, попросити в дорослих захисту й підтримки.

Організатором заходу, присвяченого 30 річниці прийняття Конвенції ООН по правах дитини, став Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Сама Уповноважена Людмила Денісова під час виступу процитувала слова чилійської поетеси, лавреатки Нобелівської премії Габріели Містраль “Все на світі може почекати. Але не дитина. Зараз росте її організм, формується її розум. Їй не можна сказати “завтра”. Її ім’я Сьогодні”. Наразі сформовано пакет рекомендацій для урядів, парламентів та органів влади будь-якої країни, яку торкнув збройний конфлікт, і це буде фактично чіткий план дій, що робити для найкращого та швидкого захисту дитини.

Лотта Сільвандер: “Цей важливий захід має нагадати нам, що діти повинні бути в центрі уваги та мати безперешкодний доступ до базових послуг в умовах кризи”

Голова представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лотта Сільвандер у вступному слові розповіла, що сьогодні кожна 200-та дитина у світі – біженець. І кількість малих біженців між 2005 і 2019 роками подвоїлася. Діти вимушені тікати від війни.

“Ми маємо розуміти, що в будь-якому конфлікті, де б він не був, найбільш чутливі та вразливі саме діти. Війна посилює негаразди. Дітей може спіткати нестача харчування, розлука з рідними й навіть реальна загроза їхньому життю. Ми часто не можемо визнати особливі потреби дітей в умовах конфлікту. Не можемо вжити особливих заходів, щоб підтримати їх. Тому такий захід, як сьогоднішня конференція, дуже важливий, щоб нагадати – діти повинні бути в центрі уваги, щоб мати безперешкодний доступ до базових послуг в умовах кризи”.

Пані Сільвандер розповіла, що в умовах війни діти нерідко стають об’єктом торгівлі людьми. Їх викрадають і продають в сексуальне рабство, для використання неоплачуваної дитячої праці чи з іншими злочинними намірами. Здебільшого хлопчиків залучають до участі в операціях зі зброєю. Наслідком всього цього є не лише фізичні страждання дітей, але й тяжкі психічні травми. Вона також наголосила на особливій вразливості дітей з інвалідністю. В умовах конфлікту вони не отримують допомоги та догляду, не можуть собі допомогти й не здатні втекти.

“Потрібно втрутитися, діяти активніше, щоб захистити дітей. Це є ознака надійного стійкого суспільства, що надає можливості молодим людям”.

Людмила Денісова: “Щодня вони живуть у страху за своє життя і майбутнє. Світ потребує нових підходів для захисту дітей в умовах збройного конфлікту”

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що за п’ять років затяжного конфлікту в Україні вже 36 тисяч дітей отримали статус постраждалих від нього.

“Водночас майже 25 тисяч дітей живуть і навчаються в “сірій зоні”, а 177 закладів освіти перебувають у зоні досяжності обстрілів. Діти отримують складні травми, зазнають насильства та психологічних травм, залишаючись без родини, батьків і рідного дому. Майже 200 тисяч дітей покинули територію свого проживання та вимушені адаптуватись до нових умов”, – розповіла Денісова.

Вона уточнила, що все це стало наслідком військової агресії Росії проти України та окупації частини Донбасу й Криму. Українська омбудсвумен зазначила, що світ потребує нових підходів до захисту прав дітей, які постраждали від збройних конфліктів, адже Конвенція ООН про права дитини, ухвалена 30 років тому, так і не змогла стати документом, який ефективно захищає права дітей на практиці.

“Ми зібралися тут, щоб обговорити можливі шляхи посилення способів захисту дитини, яка опинилася в умовах збройного конфлікту та напрацювати відповідні рекомендації урядам держав. Переконана, що підготовлені на конференції рекомендації повинні будуть максимально враховуватись і використовуватись як при здійсненні державних політик, так і при реалізації повноважень на місцях”, – повідомила Денісова.

Діти: “Напевно, це вже справа звички. Кожен день ти засинаєш під обстріли, прокидаєшся під обстріли. Ти розумієш, що життя продовжується. А що нам лишається робити?”

Проте найбільша увага на конференції була прикута до дітей, які приїхали зі сходу України. На щастя, їх не торкнулося найстрашніше, що може трапитись у війні – каліцтва, втрата рідних. Але розказане ними однаково стискає серце.

Розповіли зокрема про негаразди зі здобуттям освіти. Сьогодні Україна спростила умови для вступу до вишів дітям із зони конфлікту. Та все не так просто.

“Щодо вступу проблем не було. Проходиш ЗНО, обираєш і вступаєш. Але були проблеми з якістю освіти. Підготовка майже відсутня. Там зовсім інша атмосфера – мертва, страшна”.

Діти кажуть, часто до шкіл приходять озброєні люди, розповідають, як погано в Україні та добре в “Л/ДНР”. Озброєні чоловіки напідпитку з ненормативною лексикою. Школи відключені від електропостачання. Дітям дають завдання та відправляють додому вчитися самостійно. Щоб перетнути лінію зіткнення, діти на блокпостах вистоюють у чергах по 24-36 годин, втрачаючи свідомість. Але їм треба подати документи, отримати відмітки.

“Ми сиділи на перерві. І раптом почався обстріл. Десь вибухнуло. Наш переляк і страх не передати. Почали літати вертольоти, літаки. Нас негайно відправили додому. Наступного дня стало відомо, що обстріляли школу в сусідньому районі, і там загинули діти, які не встигли втекти”, – згадує дівчинка.

“Чому не переривають, а дають навчатися під час бойових дій? Ну, думаю, це вже справа звички – кожен день ти засинаєш і прокидаєшся під обстріли. Ти розумієш, що життя продовжується. А що лишається робити? І нікуди не поїдеш. Тут всі твої рідні, друзі, все твоє майно”, – розповів хлопець.

У цих дітей цілком інша, недитяча реальність. У них немає нормальних шкіл, їм недоступні кіно чи театр, будь яке дозвілля, культурно-розважальні заходи. Не бракує лише біди. Ще гірше малюкам, які не розуміють поняття “війна”, але боляче на нього реагують – лякаються вибухів, плачуть. Щоб “приглушити” стрілянину мами співають пісні. Дитячі майданчики знищені.

“Я дорослий розумію, а маленьким не розповіси, що вбивають людей, коли падають снаряди. Просто ми кажемо, що там ідуть ремонтні роботи, щоб вони не переживали”, – каже Дорошенко Роман.

Водночас діти розходяться в думках щодо необхідності виїзду з зони конфлікту. “Потрібно їхати, бо нема нічого дорожчого за життя. Тим паче життя дитини”, – каже хлопчик. “Ми не виїхали. Перші роки влада не допомагала нашим військовим. То наша сім’я допомагала їжею, медикаментами. Це наша земля, наш дім, ми не хочемо тікати, але просимо про захист”, – висловила думку дівчинка.

Найбільший клопіт дітей із зони конфлікту – це все таки документи, як освітні, так і для отримання статусу потерпілого. Так само не завадить більше пільг, чи заходів соціальної підтримки їхніх родин, адже після переїзду у них нові умови – безробітність батьків, орендоване житло, зміна школи, потреба психологічної реабілітації тощо.

Дмитро Разумков: “Ми врахуємо рекомендації конференції, розробимо необхідні законодавчі ініціативи і, впевнений, проголосуємо їх з колегами у “турборежимі”

Слухав дітей і присутній на заході голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Він каже, що їхні слова – розумні, виважені, і, на жаль, дуже дорослі.

“Війна завчасно робить наших дітей дуже дорослими. На жаль, вони живуть у зовсім іншій реальності. Тут поставили запитання, чи не простіше було би їм отримати паспорти Росії чи так званих “ДНР-ЛНР”? Мабуть, простіше. Але вони – громадяни України. Тут їхня Батьківщина, тут їхня країна. І без них побудувати майбутнє нашої держави не вийде. Власне, майбутнє будь-якої держави будується заради дітей”.

Він додав, що парламент найближчим часом після нового року ухвалить усі необхідні рішення, щоб врегулювати юридичні питання, зокрема щодо паспортів та документів.

“Парламент сьогодні працює досить злагоджено. Сподіваюся, після нового року ухвалюватимемо законопроєкти, які дозволять зменшити цю проблему. Якщо потрібно, збільшуватимемо й пільги. Ми врахуємо пропозиції, напрацьовані фахівцями на цій конференції. Упевнений, усі розуміють необхідність таких кроків, тому я та мої колеги підготуємо необхідні законодавчі ініціативи, розглянемо й ухвалимо їх оперативно, у так званому “турборежимі”.

Разумков додав, що “простимулювати” слід інші відомства й установи, а також особисто відповідальних чиновників, адже нерідко саме людський фактор перешкоджає отриманню дітьми необхідної допомоги.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram