Христос воскрес! Великдень – найдавніше і найголовніше християнське свято. Свято року на честь Воскресіння Ісуса Христа. Його Воскресіння є виключно дією Бога, при якій не була присутня жодна людина. Лише наслідки її стали відомі близькому оточенню Христа – Діві Марії, Марії Магдалині, Соломії та матері Якова, які прийшли аби поховати тіло Христа до поховання. Але побачили жінки лише відвалений камінь печери та порожню труну. Ангел сповістив їм про Воскресіння Господнє та послав їх до учнів Христа, що розбіглися по усіх усюдах по його смерті…

Назва свята – “Великдень”, з’явилася в Україні наприкінці першого тисячоліття із приходом на нашу землю християнства. Таку ж назву має це свято у болгар та їх етнічних сородичей – македонців. У інших слов’ян це свято носить назву “Великаніч”.

Великдень неодноразово згадується в Євангеліях. Особливе місце займає в них розповідь про Таємну Вечерю, яка у Матвія, Марка і Луки описана як святкова вечеря та подальше розп’ятті Ісуса Христа. Саме під час Таємної Вечері Ісус Христос сказав слова і вчинив дії, які надали сенс святу. Ісус замінив Собою місце пасхальної жертви. Як результат “стара пасха стала Великоднем нового Агнця, забитого заради очищення людей раз і назавжди”, а нової пасхальної трапезою стала Євхаристія.

Вже у II столітті  від Різдва Христового свято приймає характер щорічного. Втім, незабаром, почали з’являтися відмінності у традиціях його святкування різними  Помісними Церквами.

Питання єдиного дня святкування Великодня для всього християнського світу вперше розглядалося на Першому Вселенському соборі скликаному у 325 році в Нікеї. Як повідомляє історик, єпископ і учасник собору Євсевій Кесарійський, на ньому всі єпископи не лише прийняли Символ віри, а й підписалися, що святкуватимуть Великдень в один і той же час.

За понад тисячу років по тому, у 1582 році, папа Григорій ХІІІ відіслав послів до Вселенського патріарха Ієремії з пропозицією прийняти новий григоріанський  календар та нову григоріанську пасхалію. Однак, після Тридентського собору над папами велику владу мали єзуїти. У Константинополі побоювалися поширення їх впливу на православну паству. І тому дуже скептично поставилися до його ініціативи. Приклад протестантизму, що зазнав поразки у боротьбі із католицькою церквою саме завдяки діяльності Товариства Ісуса, не надихав Ієремію на прийняття пропозицій  папи.

1583 року Вселенський патріарх скликав великий помісний собор, на якому піддав анафемі не лише  григоріанську пасхалію, але й григоріанський “єзуїтський” календар.

У 1923 році Вселенський патріарх Мелетій IV провів у Константинополі Всеправославний конгрес за участі представників Російської, Елладської, Румунської та Сербської Православних Церков, на якому було прийнято новоюліанський календар, ще більш точний, ніж григоріанський, який збігається з ним до 2800 року. Там же були прийняті рішення щодо виправлення православних пасхалій.

На “сталінській” Всеправославній нараді 1948 року у Москві було прийнято рішення, що Великдень і всеперехідні свята святкуються усіма Православними церквами за Олександрійською пасхалією і юліанським календарем, а неперехідні свята по тому календарю, за яким живе ця Церква.

Сьогодні за старим юліанським календарем живуть лише РПЦ (МП), Грузинська та Сербська церкви і … українські. Втім, всі православні церкви у визначенні дати святкування Великодня одностайні. І не останню роль у цьому відіграє церемонія набуття Благодатного Вогню, що проходить у Велику суботу в Єрусалимському Храмі Воскресіння. Істотно тут те, що сходження Благодатного вогню відбувається у Велику Суботу, що відраховується згідно з юліанським календарем.

"У дев'яту ж годину усі збираються в храм Воскресіння, запалюються всі лампади й свічі й робиться велике світло. А вогонь не приноситься ззовні, але подається із середини печери, де денно й нічно горить невгасима лампада, тобто, усередині перешкоди"

Це найстаріше відоме людству свідчення Сільвії Аквітанської (ІV століття) про Сходження Благодатного Вогню.

З іншого боку, саме з Москви ми чуємо й найбільш палкі заперечення цього чуда.

"Найбільш схоже, що природа цього вогню — сатанинська. Замість того, щоб проповідувати християнські істини в країнах свого проживання, люди відволікаються й приїжджають видивлятися на цей вогонь — тобто, по-суті, займаються цілковитою дурницею на шкоду справді важливим християнським справам... Безглуздість же цього вогню наводить на думку, що він, можливо, є різновидом сатанинської "принадності". І, до речі, не дивно, що диявол у такий спосіб приваблює саме православних - вони більшою мірою, чим інші конфесії, схильні думати про свою конфесію, як про "найправильнішу", будучи при цьому, навпаки, мабуть, найбезграмотнішими в питаннях віри". Так вважає один  із найвидатніших сучасних московських богословів  диякон Кураєв.

У разі успішного прибуття до України із Єрусалиму Благодатного Вогню священики урочисто розносять його по храмах. Прихожани запалюють від нього свої свічки. Після богослужіння деякі забирають лампаду з вогнем додому, де намагаються підтримувати його протягом року.

Символом Великодня є також і пасхальне яйце, що в християнській традиції позначає Гроб Господній. Яйце, хоча зовні виглядає мертвим, всередині містить нове життя, яке вийде з нього. Тому яйце служить “символом гробу і виникнення життя в самих надрах його”.

У православній традиції звичай дарувати яйця пов’язують із яйцем подарованим Марією Магдалиною імператору Тиберію зі словами: “Христос воскрес!”. Яйце було абсолютно звичайним – білим. Коли імператор засумнівався дивній звістці про воскресіння Ісуса Христа, він сказав Марії, тримаючи подарунок у руках, що як яйце не може з білого стати червоним, так і мертві не воскресають. І яйце почервоніло у нього на очах…

І хоча сьогодні яйця фарбують у різні кольори, саме червоний є традиційним: він символізує кров розіп’ятого Христа. Таким є і колір богослужбових шат святих отців за перебігу цього свята. Христос воскрес! Воскресне Україна!

Фото: Великодній кошик. Український інтерес/Олександр Бобровський

Страсний тиждень і ми: Час покаяння

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]