У 2006 році понад 60% українських чоловіків і 16% жінок курили. Із 2008 року цей показник почав зменшуватися. Цьому послугувала економічна криза, адже цигарки різко здорожчали. Зараз згубну звичку мають 40% чоловіків й лише 8% жінок. Здавалося б, треба радіти. Але є одне “але” – чимало любителів цигарок не кинули курити. Вони модифікувалися й почали вейпити. Тобто, отримувати нікотин через електронні пристрої.

Як свідчить опитування Українського центру контролю над тютюном, сьогодні 20% школярів користуються вейпами. А це кожний п’ятий український підліток.

Коли люди почали “вейпити”

Перший пристрій, схожий на сучасний вейп, винайшов американський науковець Джозеф Робінсон ще в 1927 році. Щоправда, розробив він його не для куріння, а для оздоровлення. Назвав агрегат “вапорайзер”: від англійського слова “vapor”, що означає “пара”. Винахід мав слугувати інгалятором – доставляти лікувальні речовини у бронхи пацієнтів, випаровуючи спеціальну рідину. Однак, розробку Робінсона не оцінили тодішні медики. Тому, на деякий час про неї взагалі забули.

Вапорайзер Робінсона

І загадали аж у 1963 році. Тоді американець Герберт Гілберт знайшов цікавий спосіб куріння: його пристрій нагрівав повітря й пропускав його через спеціальний фільтр із пом’якшуючими ароматизаторами.

Пристрій Гілберта

У 1965 році Гілберт запатентував свою розробку, а незабаром у журналі Popular mechanics з’явилася замітка про винахід. Журналісти назвали її “бездимною сигаретою без тютюну”. Але електронна сигарета Гілберта, подібно інгалятору Робінсона, так і не зайшла на ринок.

Замітка про електронну сигарету в науково-популярному журналі

Утретє оживити вапорайзер у 1998 році спробувала тютюнова корпорація Phillip Morris.

Вапорайзер від Phillip Morris

Вони з’єднали звичайну цигарку та електронний нагрівач. Інженери стверджували, що так сигарета менш шкідлива, бо тютюн у ній не згорає. Попри це користувачі особливих відмінностей не помітили, тому не стали купувати пристрій. Компанія втратила чимало коштів і вирішила забути про свій девайс.

Вейп у його сучасному розумінні з’явився завдяки китайському винахіднику Хон Ліку в 2003 році. Він постійно курив і угробив здоров’я. Від своє згубної пристрасті Лік відмовитися не зміг, тому вирішив удосконалити сам процес куріння. Винахідник розробив електронний пристрій, у якому не було тютюну, а людина дихала парою із пропіленгліколю, нікотину та ароматизаторів.

Протягом років пристрій Ліка вдосконалювався, щоб набути сучасного вигляду та технічних можливостей. До речі, у 2014 році слово “вейп” офіційно записали в Оксфордський словник. Тоді ж ці пристрої буквально заполонили світ.

“Наче мильні бульбашки”: одного дня вейпи почали вибухати

Дика популярність вейпів змушувала виробників випускати пристрої все більшими партіями. Щоб покупці швидше отримували товар, іноді доводилося жертвувати його якістю. До того ж на ринку з’явилися підробки офіційних брендів: дешеві вейпи невідомого походження почали масово продавати в Інтернеті та і загалом на кожному кроці.

Унаслідок неякісні вейпи, якими до того ж іноді не правильно користувалися, почали вибухати. У 2014 році прецедент стався у Великобританії. Вейп загорівся у руках 48-річного Девіда Аспіналла. Коли Девід кинув пристрій на підлогу, той вибухнув, пошкодивши чоловіку ноги.

У листопаді 2016 року вейп вибухнув у кишені француза Аміна Брітеля. На відеоролику з камер спостереження видно, як чоловік користується вейпом і ховає його у кофту. За кілька секунд із кишені француза починають сипати іскри. Амін отримав опіки живота та пальців.

Ще менше пощастило мешканцю американського штату Айдахо Ендрю Голлу. Він вейпив уранці перед дзеркалом, збираючись на роботу. Несподівано електронний пристрій вбухнув прямо у роті чоловіка. Ендрю залишився без сімох зубів, отримав опіки обличчя другого ступеню та численні поранення. Бідаха переніс кілька операцій та не міг нормально їсти. Після вибуху Ендрю сказав, що вейпінг був для нього модним захопленням, і він не очікував, що може статися щось подібне. Американець вірив у абсолютну безпечність вейпів.

Ендрю залишився без сімох зубів, отримав опіки обличчя другого ступеню та численні поранення

Сумна доля не оминула й українських вейперів. У 2016 році електронна сигарета вибухнула в руках 17-річного підлітка з Києва. Данило Бурлака купив пристрій в інтернет-магазині. Однак, продавець надіслав вейп без акумулятора. Хлопець вирішив придбати його на місцевому ринку. Вибух стався, коли Данило з’єднував деталі. Підліток обпік обличчя, йому наклали три шви. Лікарі казали, що юному вейперу дуже пощастило – очі та шия залишилися цілими.

І якщо в попередніх випадках люди відбулися лише опіками та вибитими зубами, то у Флориді любов до вейпу зовсім нещодавно забрала життя колишнього телепродюсера Талмеджа Д’Еліа. Він вейпив у себе вдома. Коли зробив чергову затяжку, пристрій вибухнув. Уламки вейпу пробили чоловікові череп.

Перша людина, яка загинула від вейпу. Талмедж Д’Еліа

Підводні камені в океані пари

Варто розуміти, що вейпи небезпечні не лише тоді, коли вибухають. Подібно звичайним цигаркам, парогенератори шкодять організму зсередини. Як стверджує головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка, вейп – це окремий вид вживання нікотину, і саме в цьому його небезпека. Адже, підкреслює медик, нікотин є психоактивною речовиною. Вона призводить до розладів психіки і поведінки, викликає залежність, впливає на дихальну та серцево-судинну систему.

“З огляду на ці чинники, назвати безпечним вживання нікотину електронним способом не можна”, – наголошує пан Отто. Ба більше, під час паріння людина може отримувати більше нікотину, аніж коли курить сигарети.

“Коли курець смалить цигарки, то знає їх точну кількість. Наприклад, десять-двадцять штук за день. Тоді як у картриджах електронних сигарет може міститися кількість нікотину, рівна пачці або більше. І часто людина не контролює процес споживання”, – пояснює Отто Стойка.

Із думкою лікаря згодний заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Владислав Збанацький. Точний склад рідин, якими заправляють вейпи, невідомий, наголошує він.Є, звичайно, безнікотинові заправки для вейпу. Однак, вони містять кілька десятків токсичних речовин, різноманітні домішки, стверджує експерт. Пан Отто звертає увагу, що американські дослідники вже помітили зміни в легенях завзятих вейперів. Їх порівняли з “попкорнівськими легенями”. Останні мають робітники підприємств харчової промисловості, які дихають парами розжареною олії для смаження кукурудзи.

“Українське законодавство жодним способом не регулює вміст заправних контейнерів для електронних пристроїв куріння. А їх посилена реклама та доступність призвела до того, що через кілька років ми отримаємо нове покоління нікотинозалежних громадян”, – каже експерт.

Ще гірші прогнози мають біологи Нью-Йоркського університету. Вони довели, що пар від вейпів пошкоджує ДНК, спричиняє мутацію легенів, серця та сечового міхура. Науковці експериментували на мишах. Протягом 12 тижнів гризуни дихали парами з електронних сигарет. Показово, що для мишей 12 тижнів ” це як для людини десять років життя. Після вдихання пару стан піддослідних мишей погіршився: у них сповільнилася регенерація клітин та розпочалася їх мутація. Тобто, почало виникати злоякісне переродження. Це підтвердило побоювання науковців, що ризик виникнення онкології у вейперів значно вищий, аніж у некурящих людей.

Ложка меду

Водночас не варто відкидати факт, що вейпи дійсно менш шкідливі, ніж звичайні цигарки. Як пишуть експерти виконавчого агентства Департаменту охорони здоров’я та соціального забезпечення Великобританії, основна шкода від куріння полягає не в нікотині. Вона – у продуктах згоряння тютюну (смолах та канцерогенах), що містяться у димі. Цю перевагу вейпів підкреслює й Отто Стойка. Тоді як у цигарках є понад 7 тисяч смол, у вейпах їх майже немає.

Ще один плюс – економія. Один раз купити вейп та заправляти його рідиною обійдеться дешевше, аніж щодня купувати цигарки. У середньому людина витрачає на сигарети 900 гривень на місяць. А це майже 12 тисяч гривень на рік. Тоді як обслуговування вейпу коштуватиме до 9 тисяч гривень на рік.

І останній аргумент на користь вейпів – відсутність ефекту “пасивного куріння”. Не секрет, що дим від цигарок шкодить людям поряд із курцем. Вплив пари від вейпів на організм людини до кінця не досліджено. Однак, поки науковці та лікарі не б’ють на сполох.

Вейп – не відмова від куріння

Чимало людей звернули увагу на вейпи, адже захотіли кинути курити тютюн. Лікар Стойка переконує, що такий метод боротьби з цигарками – лише замилювання очей.

“Це не засіб відмови від куріння, а лише інша форма вживання нікотину. Я знаю безліч прикладів, коли люди переходять на електронні сигарети, а потім не витримують і повертаються до звичайних. Або ще один варіант – вони комбінують куріння: на вулиці або “під каву” смалять цигарку, а десь у приміщенні парять вейпом”, – розповідає медик.

Вейп – це не відмова від куріння. Фото: tobaccotruth.org

Найгірше, вважає лікар, що користування вейпом навпаки може перерости у повноцінне куріння.

“Чому вейпи так полюбилися підліткам? Це спричинено зокрема тим, що пар від вейпів має приємний запах. Дитячий організм налаштований на солодке. Коли підлітки починають курити звичайні цигарки, то закашлюються. Отже, спрацьовує захисна реакція організму. А коли починають парити, то такого ефекту немає. Вони сприймають вейп як безпечний пристрій, активно його експлуатують, звикають до куріння. Це своєрідний місток, що веде до вживання звичайних сигарет та повної залежності”, –  аргументує пан Отто.

Якщо людина хоче кинути курити

Ось кілька кроків:

Крок перший. Мати тверде переконання

Силоміць кинути згубну звичку людину не змусиш. Тому, відмова від куріння – це особисте переконання кожного.

Крок другий. Визначити день відмови

Тут варто розуміти, що перші дні або навіть тижні без нікотину будуть надзвичайно важкими. Адже фактично людина має позбутися наркотику, від якого залежна.

Крок третій. Звернутися за допомогою до спеціаліста

Іноді, щоб кинути курити, мало однієї сили волі. Деяким людям потрібна підтримка психолога. В Україні діє безкоштовний сервіс stopsmoking.org.ua, де людям допомагають припинити курити. Там можна поспілкуватися з експертом, який готовий у моменти “зриву” поговорити та підтримати кожного.

Не варто нехтувати й медикаментозним лікуванням. Лікар може призначити нікотинозамісну терапію. Вона допоможе знизити фізичну залежність від нікотину. Найголовніше, ліки необхідно приймати регулярно та в необхідній кількості, щоб скасувати “синдром відмови”.

І на завершення…

Коли у 1482 році Христофор Колумб побачив тютюн у аборигенів острова Гаунангані, то навіть не міг уявити, що він спричинить революцію нікотинової залежності. Мандрівник привіз рослину в Європу, де її почали використовувати як ліки від головного болю. Перетерте листя тютюну нюхали, щоб оздоровитися. Пізніше його почали курити “для задоволення”: вживали за допомогою люльки. Згодом з’явилися звичні нам цигарки. Сьогодні вони трансформувалися у вейпи.

Однак, пам’ятайте, якби не змінювалася форма та назва, факт залишається фактом: вейпінг – один із видів куріння. До того ж, до кінця не досліджений. Самі науковці визнають, що розлогу картину впливу вейпінгу вони отримають лише через 10-15 років. Сьогодні зрозуміло одне, парити – це зайвий раз псувати своє здоров’я. Тому, якщо цінуєте свій організм, розпрощайтеся з нікотином назавжди. А ще краще – ніколи з ним не знайомтеся.

Про вейпінг розповідала Маруся Лагута, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.