“Ти молодець”, “тут можна було зробити краще”. Саме такі оцінки отримуватимуть першокласники, які у вересні підуть до шкіл. Тепер не буде оцінок, червоних від чорнил зошитів, зменшиться кількість “домашки”. Діти вчитимуться граючи. Поняття “спеціалізована молодша школа” також відходить у минуле – всі школи тепер рівні.

До кінця травня батьки віддаватимуть своїх дітей до навчальних закладів. Цього року їм доводиться розбиратися із зовсім новою системою. Тепер немає конкурсних відборів: за кожною школою закріплена певна територія. Якщо батьків не влаштовує школа за пропискою, то вони подають документи на вільні місця в інших закладах. Все це – аби уникнути корупції. “Український інтерес” розібрався, чи вистачає у школах місць, та чи дійсно зарахування тепер – без хабарів.

Доля дітей залежить від лотереї

Хабарництво і непрозорий розподіл батьківських грошей – саме ці проблеми української освіти вважають головними експерти організації міжнародного співробітництва і розвитку. Вказують також, що конкурси до першого класу перетворюються на торгівлю місцями. Міністр освіти та науки Лілія Гриневич стверджує, що для шестирічної дитини ці конкурси – стрес.

Тепер за місця змагатимуться лише діти, які вступають до 5 класу у спеціалізовані ліцеї та гімназії. У цьому віці в дитини вже сформовані схильності і переваги. “На такому конкурсі є, що перевіряти і діти психологічно готові брати участь у конкурсах”, – пояснює міністерка.

До навчального закладу зараховують усіх дітей, які прописані на території обслуговування. Потім – братів і сестер учнів, які вже навчаються, дітей працівників школи, а також тих, хто вчився у садочках при школах. А вже 5-10 червня відбудеться жеребкування, яке визначить, хто потрапив на вакантне місце. Батьки самостійно витягуватимуть жереб із прозорого барабану.

Лишитись без школи

Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

Оксана – мати першокласника. Сім’я мешкає в селі Чайки під Києвом і за новими правилами має відправити дитину у місцеву школу. За останні роки через активну забудову тут збільшилося населення – приблизно уп’ятеро. У селі є всього дві школи, і обидві вони набрали учнів і вже фізично не справляються із навантаженням. Усі вільні місця уже зайняті. Фактично, дитина лишилась без школи.

Оксана спробувала подати документи в інші заклади. Вона зателефонувала до керівництва двох популярних шкіл, але там їй відповіли, що всі місця уже заповнили за пропискою – набору немає. Тоді жінка зателефонувала у відділ освіти Києво-Святошинської райдержадміністрації та попросила порадити школу, в якій недобір, аби подати туди документи.

Там їй сказали: “Знаємо, що у нас брак навчальних закладів. Якщо не вистачить місць, дитина вчитиметься в коридорі. Якщо не буде вистачати і цього, зроблять навчання у другу зміну. Дитина без освіти не залишиться”. У відомстві також порадили: якщо є можливість вчитися у Києві, шукайте будь-які варіанти.

Врешті-решт, вдалося знайти школу, що розташована між двома більш популярними гімназіями – там дітей менше. Оксана розповідає: “Справді, конкурс для дітей відмінили – на мою дитину не дивилися взагалі. Окрім копії свідоцтва про народження та заяви довелося також надати дві медичні довідки: одну з щепленнями, а другу – загальну.

Моя співробітниця також віддає доньку у перший клас. Вона подала документи до однієї школи не за пропискою, а там уже сто заявок на місця. Документи почали приймати з 20 квітня. Ходили легенди, що з ночі стоятимуть черги, що все буде за принципом “хто перший – того і капці”. Але ж – все вирішить жеребкування”.

Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

“Ще один варіант, про який я чула, – це договір оренди квартири, який підтверджує, що ви проживаєте на території обслуговування школи. Фактично, я можу пройтися вулицею, зустріти людину в потрібному районі, заплатити їй, і вона підпише договір оренди. Та як воно на практиці – невідомо. Впевнена, що є люди, які будуть використовувати всі методи.

Звісно, можна подати документи одночасно в кілька шкіл. Але для цього треба мати оригінали медичної довідки, адже багато закладів хочуть саме оригінал. Тобто подавати паралельно ми можемо не завжди. Якщо нас все ж не візьмуть у школу бажання, нас зобов’язані прийняти за пропискою. Напевно, будуть доставляти місця. Щоправда, є надія, що ажіотаж спаде. Люди подали документи паралельно в багато шкіл, а потім заберуть заяви, і ситуація буде простішою”, – розповіла Оксана.

За новими правилами у кожному класі має бути не більше 30 осіб. У теперішньому освітньому стандарті передбачена свобода для вчителя, який має знайти підхід до кожної дитини, створити персональні умови розвитку. Як він це робитиме, якщо школа переповнена – невідомо.

Навчання в три зміни

Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

Ще одна мама першокласника, Ксенія, також розповіла “Українському інтересу” про жахливі умови для навчання у переповненій школі:

“За нами закріплена єдина на Петропавлівській Борщагівці школа. Вона обслуговує шість житлових комплексів, тому вимушена набирати по 7-8 класів. У цих класах навчатимуться близько 40 дітей. Звісно, школа до цього була непристосована. Там справжня божевільня, жахлива нестача кадрів. Дітям доведеться навчатися у три зміни. При цьому, у середньої зміни спершу буде фізкультура чи художнє мистецтво, а  потім – математика. Спортивну залу розділили на дві частини, щоб паралельно займатися фізкультурою могли два класи. Звісно, в цю школу ми не пішли.

Моя дитина відвідувала садочок при іншій школі, проходила там підготовчі курси. Це дає право на зарахування до закладу. Тут ситуація значно краща. Перенаселення немає: набирають лише два класи на паралелі. Щоправда, задоволення не безкоштовне. Хоча школа і державна, все одно будемо платити три тисячі на місяць. А також є одноразовий “добровільний внесок” – п’ять тисяч гривень. Наскільки розумію, це тому, що доплачують викладачам та охоронцям. Як державну школу їх зобов’язали зараховувати і без оплати, але певні послуги не можна виключити. Тому всі, хто за пропискою, зверталися з грошима. Окрім заяви та копії свідоцтва про народження дитини, я також надавала копію свого паспорта, де вказана прописка”,- каже мати першокласника.

“Так, конкурси скасували, – пояснює Ксенія. – Тепер усе залежить від мами – якого хабаря вона дасть. Мами бігають по школах і правдами та неправдами, практично на колінах домовляються, аби їхніх дітей зарахували. Мали б подумати, перш ніж вживати таких заходів, адже школи ніхто не будує, людям доводиться викручуватись”.

Приватна школа як альтернатива

Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

Окрім нестачі місць у школах, батьки також стурбовані тим, що їх діти вчитимуться з дітьми з різних соціальних груп. У Міністерстві освіти заявляють, що якраз за рівність всіх дітей і борються. Однак батьки просто починають звертатися у приватні школи, як наприклад, ще одна мама першокласника. Ось, що вона повідомила анонімно:

“Ми мешкаємо у Святошинскому районі, не за місцем прописки. У державну школу від нас тепер далеко, тому звернулись до приватної. Але це не всі причини. Ще мене як маму дуже турбує, з ким вчитиметься моя дитина, адже район не дуже хороший. Розумієте, приходять дуже різні сім’ї. Діти приносять агресію в школу, в клас. Хлопчики б’ються. Моя кума все одно відправляє дитину державної школи, каже що там гарна вчителька молодших класів. Але класи дуже великі. У мене син дуже сильно хворіє, тому я хочу, щоб класи були меншими, а умови – кращими.

На “Житомирській” важко потрапити до школи, тому багато хто спеціально знімає квартиру на 2-3 місяці лише для договору оренди, аби дитину зарахували. Викручуються, як можуть.

В моєму будинку більшість йде в приватні школи. Ціни дуже високі – до десяти тисяч гривень на місяць. Батьки змушені шукати щось середнє. Моя старша донька уже вчиться у приватній школі недалеко від дому, тому сюди ж віддаю і сина. Платитиму відносно небагато – 2800 гривень. Щоправда, великі претензії до половини вчителів, але ідеального місця немає. Тут конкурсу не було. Але я прийшла із дитиною, на нас подивилися, чи немає відхилень. Ми надали свідоцтво про народження і заяву”.

Проблеми не всюди

Одна зі спеціалізованих шкіл. Фото: Український інтерес / Ганна Пєшкова

“Український інтерес” завітав до двох шкіл у центрі Києва, аби дізнатися, чи краща ситуація тут. Вчителька молодших класів однієї з них розказала нам, що складностей немає. “За нами закріплено мало будинків, одні лише офіси. Тому зараз чекаємо на тих, хто за бажанням. Якщо їх виявиться багато, спеціально створимо третій клас по паралелі”.

В іншій школі до діалогу не були готові. Можливо, це пов’язано з тим, що ці навчальні заклади мають зняти свої таблички, на яких вказано, що школи спеціалізовані. Але цього досі не зробили.

В інших українських містах проблеми з перенаселенням теж немає. Пані Оксана прописана у селі, а мешкає у Глухові. Вона стверджує, що з пропискою проблем не було, але дитину відправили до іншої, найближчої школи. Документи подали ще у лютому. Для цього надали лише свідоцтво про народження та заяву. “Навіть потрапили до того вчителя, до якого хотіли, – пояснює вона. Все вирішили ще взимку. У нашому класі 28 дітей. Також набрали додатковий четвертий клас паралелі”.

Світлана, мати першокласниці. Фото: Український інтерес / Ганна Пєшкова

Світлана з Кривого Рога відправила дитину до школи, яку закінчує її старший син. У закладі за пропискою жінці не сподобалось: “Ми тільки завітали на презентацію, а уже в перший день поставили до відома, що необхідно замінити вікна у вестибюлі та парти. Почали збирати по 170 гривень. Класного керівника нам теж не запропонували. Ця школа взагалі скандально відома – це та, де директору не сподобалась зачіска одного з учнів. Тут надто високої думки про себе. Тому взимку ми подали документи до іншої школи. Знадобилась копія свідоцтва, копія мого паспорту та довідка про стан здоров’я”.

“Ми не чуємо і не бачимо дітей, але мусимо їх навчати”

Фото: Український інтерес / Ганна Веретенник

Завуч однієї зі столичних шкіл підтвердила “Українському інтересу”, що всі школи тепер рівні: “Зараз гімназія – це вже не гімназія, ліцей – не той ліцей, який має бути технічним та кращим, для більш обдарованих дітей. За новим порядком зарахування, всі діти після молодшої школи переходять до середньої. Якщо бали до трьох, можливо, рішенням педради можуть цьому опиратись. Тепер говорити про хороші і погані школи не можна, адже тепер лише дві типові програми”.

Вона твердить, що найгірша ситуація склалась саме в кварталах передмість: “Будинки збудовані, а інфраструктура непродумана. Всі ці люди навалились на школи на Софійській та Петропавлівській Борщагівці. Звичайно, школи не можуть забезпечити таку кількість присутніх. Але їх змушують брати цих дітей. Звісно, сім перших класів та кілька змін – це ненормально. Суспільство доведено до психозу.

Спеціалізованим школам давали право проводити співбесіду. Зараз це категорично заборонено. Прийшла мама в резинових шльопках, здала документи. Ми не чуємо і не бачимо дітей, але мусимо навчати. Звісно, беремо медичні довідки, але якщо батьки не хочуть заявити про аутизм, інвалідність, цукровий діабет, то вони про це не вкажуть і про це ніхто не знатиме. А далі це вже все – проблема школи. І такі випадки точно будуть.

Батьки приходять дуже вороже налаштовані (особливо ті, що на вільні місця). Пачками ксерять документи, кричать: “негайно впишіть у заяву, що ми братимемо участь у жеребкуванні”. Я пояснюю, що ми обов’язково всіх запросимо на жеребкування. Є ті, що плачуть і кажуть “нас хоч в якусь школу”.

І таких людей у нас приблизно півсотні, а вільних місць – десять. Я маю зробити для батьків 50 конвертів. Вони тягнутимуть жеребки, деяким пощастить, а всі інші з нервами поїдуть додому. Але їм все одно мають надати місця у менш популярних школах.

У мене була на прийомі мама, яка дорогою на роботу від ліцею КПІ подала документи в усі школи, адже зареєстрована в Полтавській області. Мабуть, потрібно зробити жеребкування в різний час, адже людям потрібно встигнути взяти у ньому участь”.

Освіта без хабарів

Фото: “Батьківський клуб”

Водночас, завуч стверджує, що є й позитивні зміни. “Щодо уникнення корупції – дійсно значний прогрес, – каже вона. – Адже настільки розтрубили, що батьки не намагаються дати хабара. Єдине, де теоретично можна зробити корупцію – на прописці дитини. На цьому добре заробляють люди, які спеціально прописують інших за гроші в будинках. Деякі знімають квартиру на місяць і на другий їх вже тут нема. Нам приносили документи про те, що зняли квартиру в цьому районі, а прописані недалеко. Таких намагаємось не брати.

Приносять різні смішні документи. Наприклад, мама стверджує, що живе в сусідки, хоча мешкає на сусідній вулиці. І вона приносить акт обстеження, що все в квартирі охайно. Але саме в школі зробити що-небудь непрозоре дуже важко”.

Раніше Лілія Гриневич підкреслювала, що багато шкіл по 25 років практично не отримували обладнання. Тому на “нову” початкову школу виділили понад мільярд. З нього 40% – підручники, 40% – на меблі. Тепер парти можна буде ставити не в ряди по двоє, а квіточкою чи іншим цікавим дітям та вчителю способом. Також 20% виділять на комп’ютерне обладнання, прінт-центр, щоб можна було розмножувати матеріали.

Кожен клас матиме ящик лего. Фото: “Анштайн”

Також цього вересня усі першокласники безкоштовно отримають набори LEGO. Граючись, діти вчитимуться співпрацювати в групі. За словами нашої співрозмовниці з однієї з шкіл, інтерактивні комплекси (дошки, ноутбуки, проектори) поставили в усіх школах Святошинського району. А от нових меблів та LEGO ще не було.

Грошовий насос у дії?

Зловживання із перевантаженням шкіл добре видно на прикладі розподілу територій між чотирма закладами у Солом’янському районі. Тут “елітну” 178 школу і “президентську” 177 звільнили від зон обслуговування. Сюди зараховуватимуть першачків за бажанням. Увесь інший мікрорайон повісили на дві інші школи.

Схема територіального розподілу між школами Солом’янського району

Віктор Кожевніков, експерт з оцінки майна, на своїй сторінці у Facebook, змальовує ситуацію так: “Припустимо, ви живете на Фучика. Найближча школа – 178. Ви йдете туди, а вам показують схему і кажуть: ви не наші. Ви йдете в 166, вам показують ту ж схему і кажуть: дивіться, на нас піврайону повісили, місць немає. Ви знову в 178, там розуміють, що клієнт дозрів, і називають ціну питання. До речі, елітність цієї школи – велике питання, дітей там просто ненавидять. Але про це батьки дізнаються вже після того, як сплатили грошики. Продаж місць в державних школах фактично легалізований і узаконений. А потік бабла від директорів робить його вічним і недоторканним”.

Сергій Горбачов – учасник робочої групи МОН, яка майже чотири місяці працювала над підзаконним актом, що реформує освіту. Він теж поскаржився на те, що території між чотирма школами нарізали несправедливо. “Мене як директора школи та члена Колегії МОН обирає лють та сором, коли бачу отаке знущання над дітьми, над їхніми батьками. Така дурня дискредитує саму ідею освітньої реформи, київську міську владу загалом”. Тим не менш, саму реформу Горбачов вважає життєво необхідною.

Чи нормальні такі зміни?

“Це не “зміни дурні”, а дурнуваті (або просто не вміють вмикати мозок) ті, хто вважають їх “дурними”. Усе від того, що у нас велика кількість чиновників від освіти не хочуть змін. Треба враховувати безліч факторів, оцінювати наявні ресурси, планувати, створювати реєстри, вносити зміни до законодавства про реєстрацію громадян – тощо”, – стверджує Горбачов.

Фото: Facebook / Сергій Горбачов

“Проблеми в реалізації є, але ми вже прийняли майже 150 заяв і мали всього лише чотири складні ситуації. Головна проблема – в Україні нема чітко прописаного законодавства, яке би фіксувало цивілізовану норму: місце проживання обираю вільно і несу відповідальність за достовірність інформації про це. Зокрема, роблять фейкові договори про оренду квартир”, – стверджує, Горбачов.

Лілія Гриневич також вважає зміни виключно позитивними, адже використали досвід семи країн: Фінляндії, Сингапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. За її словами, систему територіального розподілу використовує більшість країн. “Ми ґрунтувалися на кращих практиках української школи, – каже міністерка. Не бійтеся змін. Здається, школа може мати гірший вигляд. Але в початковій школі мають значення не красиві стіни, а вчитель”.

Новим освітнім стандартом прагнуть досягти індивідуального підходу до кожної дитини та рівності. Але все ж бажано, щоб діти складали конструктор LEGO у відремонтованих школах. Поки не облаштована інфраструктура передмість Києва, виникають складності із зарахування дітей за територіальним принципом. Тому над удосконаленням освітньої системи ще потрібно працювати.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter