В українців своє щастя

Стало відомо, що Україна посіла 133 місце у міжнародному рейтингу щастя (World Happiness Report), який щороку складають у межах ініціативи ООН. У ньому враховують кілька аспектів, зокрема валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, рівень соціальної підтримки, свободу вибору, рівень корупції, очікувану тривалість життя, участь громадян у благодійності, а також наявність негативних очікувань від майбутнього. Усього в рейтингу, опублікованому до Міжнародного дня щастя, який відзначають 20 березня, представлені 156 країн усього світу.

Але чи варто драматизувати те, що Україні дісталося місце в оточенні африканських країн, відповідно між Намібією (122 місце) і Ліберією (124 місце)?

Гадаю, це не має жодного значення, і ось чому. Щастя – це особистісна категорія. Якщо спитати у кожного, що таке щастя, то скільки людей, стільки й буде відповідей. Тим часом рейтинг, який розробили для ООН вчені Колумбійського університету, враховує здебільшого офіційні статистичні дані. Скоріше це не рейтинг щастя, а рейтинг добробуту, інтегральні показники якого виводяться ні до громадянам, а до держави Україна.

А що у нас? Валовий внутрішній продукт за 2014-2015 роки впав більше ніж удвічі, а в останні роки зростав дуже й дуже повільно. У країні багаторічний економічний хаос і політична нестабільність, рівень життя людей падає, а злочинності – зростає. І, зрештою, у нас війна.

Рейтинг щастя тим часом не враховує жодних метафізичних складових. Але чи не головне, щоб самі люди, кожен персонально, почувалися щасливими?

Результати багатьох соціологічних опитувань за суб’єктивними показниками, які регулярно проводяться в Україні одразу кількома інститутами, свідчать, що приблизно половина українців вважають себе щасливими або скоріше щасливими, ніж навпаки. Достаток, здоров’я та мир – це й усе, що потрібно для простого людського щастя.

Пік щастя людина відчуває у 82 роки – науковці

Молодь набагато щасливіша за літніх людей, і це теж можна пояснити: виходячи на пенсію, людина опиняється на межі виживання.

А ще вітчизняні дослідження свідчать, що всі українці, які вважають себе незаможними, визнають себе одночасно й нещасними. Серед більш-менш заможних щасливих стає дедалі більше. Найзаможніші – ті одночасно й найщасливіші українці.

Треба досягти певного рівня достатку, як у розвинених країнах, і тільки тоді на перший план у відчуттях щастя вийдуть зовсім інші чинники. Як і на Заході, це можуть бути самовираження або якість дозвілля. Уявіть собі, у розвиненому світі саме цими чинниками люди пояснюють те, чому вони почувають себе щасливими. Нам, бідним, поки що цього не зрозуміти.

Дослідники з університету Міннесоти (США) та Уорікського університету (Великобританія) науково довели: задоволеність життям починає зростати зі збільшенням ВВП на душу населення. У країнах, де цей показник становить менше 6,7 тисячі доларів, щасливі на 12% менше громадян, ніж у країнах, де ВВП досягає 18 тисяч доларів на особу. У багатших країнах, де ВВП на душу населення становить від 20 до 54 тисяч доларів число щасливих людей розрізняється не більше ніж на два відсотки. Економісти точно визначили: рівень щастя людей у будь-якій країні світу сягає максимуму при ВВП на душу населення приблизно в 36 тисяч доларів.

В Україні у 2019 році ВВП на душу населення склав 3 200 доларів. У світовому рейтингу ВВП місце України приблизно таке ж, як і в рейтингу щастя ООН.

Нам, якщо в нас нема матеріального достатку, залишається вчитися шукати щастя в тому, чого у нас не бракує.