Спалахи кору та інших інфекційних захворювань за останні роки змусили владу приділити серйозну увагу цьому питанню. Профільний комітет парламенту та міністерство за три місяці присвятили йому кілька засідань, імунізацію населення визначили як одним із пріоритетних завдань.

Формат відповідальності поки шукають, найкращу модель запровадять до 2022 року

Голова підкомітету з питань гарантування епідемічної безпеки, боротьби з ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах каже, що зараз працюють над двома планами імунізації населення.

“Ми непогано попрацювали за ці три місяці, вдалося покращити відсоток охоплення імунізації. Тому завдання першого оперативного плану на 2 роки – зберегти й покращити ці показники, а також агресивна боротьба з мітами та фейками в ЗМІ й соцмережах, які формують упереджене ставлення до вакцинації. Другий пролонгований план на 10 років покликаний упорядкувати систему закупівель вакцин, логістику, систему збереження та холодовий режим для вакцин, комунікацію з пацієнтами, навчання лікарів щодо мотивації українців вакцинувати не тільки дітей, а й дорослих”, – зазначила вона.

Лада Булах під час презентації. Фото: Український інтерес/Ігор Свачій

Депутатка також поінформувала, що їхнім підкомітетом ініційовано створення робочої групи, яка перегляне відповідальність і наслідки за відмову від обов’язкового щеплення.

“Сьогодні це питання юридично не регулюється взагалі. Кожен на власний розсуд вирішує відтермінувати вакцинацію дітей, або відмовитися від неї взагалі. І такі рішення ґрунтуються на позиції родичів, чутках з Інтернету. Тому ми, представники батьківських громадських організацій, освітяни маємо консолідовану думку – якщо країна забезпечує сьогодні на 100% потребу всіх українців необхідним щепленням згідно з Національним календарем щеплень, то у батьків мають бути дуже вагомі причини для відмови від вакцинації дітей. Або все ж таки нести усвідомлено відповідальність за ризики як своїй дитині, так і тому організованому дитячому колективу, де дитина отримує освіту”, – пояснила Лада Булах.

Вона додала, що про позбавлення дитини права на освіту не йдеться. Утім, можливо, якщо дитина не вакцинована без ґрунтовних на те підстав, їй доведеться здобувати освіту поза навчальним закладом, адже “потрібно знайти баланс між правом на освіту, здоров’я і безпечне середовище”. Батьки мають розуміти ризики для здоров’я дитини в разі прийняття такого “усвідомленого рішення”. Відповідальність може бути й адміністративна як штраф. Та також може стосуватися медичних працівників, які порушують етику й відмовляють від щеплень. Поки що триває обговорення та пошук найкращої моделі – якою буде відповідальність і щодо кого її застосовуватимуть. Але точно зрозуміло, що запровадять новацію вже впродовж двох років, оскільки такий захід передбачений Стратегією імунізації-2022.

Серед основних причин відмови від щеплень – низький рівень обізнаності, недовіра до якості вакцин, медичні протипоказання та релігійні переконання. Доки шукають спосіб притягнення до відповідальності, держава все ж робить ставку на комунікацію і мотивацію – щоб краще поінформувати, переконати, підвищити свідомість.

“Кожен має усвідомити, що це не справа й проблема лише його сім’ї, це стосується всієї системи охорони здоров’я країни, всього народу. Поки будь-хто може відмовитися, ми ніколи не досягнемо показника охоплення 95% і колективного імунітету нації”, – наголошує Булах.

Українці отримають доступ до нових вакцин, а вакцини – до нових холодильників

Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька повідомила, що програма уряду передбачає зменшення захворюваності населення та профілактичні щеплення. Це ключові напрямки. За 5 років прагнуть досягти мінімального показника охоплення 95%.

“Це той рівень, коли ми зможемо говорити, що наші громадяни живуть в безпечному епідемічному інфекційному середовищі”, – звертає увагу очільниця МОЗу. 27 листопада уряд ухвалив Стратегію розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб до 2022 року. Проте робота кипить уже зараз.

Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. Фото: Український інтерес/Ігор Свачій

До кінця 2019 року в кожній області створять регіональні центри громадського здоров’я, де будуть відділення імунопрофілактики.

“Фахівці, які працюватимуть у цих відділеннях, займатимуться плануванням, моніторингом, будуть відслідковувати стан охоплення”, – каже Скалецька.

Для покращеного отримання інформації введуть електронний обіг даних, оскільки сьогодні статистика надходить практично з місячною затримкою. “Електронні комунікації дадуть можливість швидше реагувати”, – впевнена міністерка.

Наступного року планують вирішити проблему холодового ланцюга. Ідеться про обладнання для транспортування та зберігання вакцин. Якщо не дотримати спеціальний температурний режим, уся партія вакцин може втратити ефективність. У деяких закладах наразі, за словами Скалецької, використовують холодильники, придбані ще в 70-х роках, які не придатні для побутового, а не те, що медичного застосування. Місцевій владі доручено провести повний авдит і перевірити табелі оснащеності, для того, щоб визначити де та яке устаткування потрібне й на яку суму. За оцінками експертів, може йтися про 30-50% застарілого устаткування. Наявність нормального холодильника може стати обов’язковою умовою для укладання контракту в первинній ланці медичної допомоги.

Українці можуть отримати доступ до нових вакцин бюджетним коштом. “Ми проводимо економічні розрахунки для внесення змін до законодавства, щоб розширити доступ населення до нових вакцин. Наприклад, такої як пневмококова. Сьогодні завдяки якісним фінансовим інструментам, трирічному плануванні закупівлі вакцин, перемовинам із виробниками, є можливість купувати за зниженими цінами, а зекономлені кошти спрямувати на придбання додаткових вакцин, які громадяни зможуть отримати безкоштовно”, – пояснила Зоряна Скалецька.

Очільниця МОЗу повідомила, що в Україну може повернутися глобальний альянс із вакцин і імунізації GAVI, тож можна розраховувати на технічну підтримку модернізації обладнання зі збереження вакцин. Також поінформувала про розробку плану з викорінення кору та краснухи на території України. У планах міністерства на цей рік – подальша підтримка інформаційних кампаній щодо щеплення, особливо в регіонах, продовження практики тренінгів для лікарів.

Сьогодні рівень охоплення обов’язковими щепленнями приблизно 80-84%

Виконувач обов’язків гендиректора Центру громадського здоров’я Ігор Кузін розповів про рівень охоплення обов’язковими щепленнями в Україні. Відповідно до даних, ми маємо найкращі за період від 2014 року показники. Причому за останній рік по кожному напряму є приріст у кілька відсотків. Отже, від 2000 року і до 11 місяців 2019 року діти до одного року отримали щеплення:

АКДП-3 від кашлюку, дифтерії, правцю – 73,7%. За грудень динаміка ще +8%;
Поліо-3 від поліомієліту – 72,8%;
ГепВ1 від гепатиту В – 84,8%;
КПК-1 від кору, паротиту, краснухи – 84,1%.

Зауважимо, що на 2000 рік цей показник по всіх напрямах складав 97-98%. Спад рівня вакцинації спостерігається з 2008 року. Найнижчий рівень припадає на 2014-2015 роки. Зараз українці нарешті схаменулися і беруться за розум, довіра до вакцинації зростає.

Ігор Кузін також додав, що в Україні створено й налагоджено роботу національної технічної експертної групи з питань вакцинації. Тепер це ключовий орган міністерства, який має ухвалювати всі основні рішення політик та практик у сфері вакцинації. Найближчим часом це стане дієвим інструментом для ухвалення науково обґрунтованих рішень і розробки рекомендацій для країни.

Сьогодні в Україні до процесу комунікації з населенням залучено чимало громадських організацій, зокрема Товариство Червоного Хреста в Україні, ротарійський національний комітет Поліо плюс в Україні, “Коаліція за вакцинацію”, що об’єднує 47 організацій учасників, та інші. Вони проводять акції, флешмоби, тренінги, зустрічі, роздають інформаційні матеріали, створюють групи в соцмережах тощо. Виконавчий директор ГО “Батьки за вакцинацію” Тимофій Баідоков каже, що іноді діти свідоміші за батьків і вимагають захисту “Ви що мене не любите? Чому не вакцинуєте?”. Представники освіти кажуть, що не завадить більше інформаційно-роз’яснювальних заходів за участю фахівців у школах. У 2019 році провели всього 325 виступів на 15 тисяч навчальних закладів.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram