Українська хата. Облаштування інтер’єру української хати кілька десятиліть тому було не менш складним, ніж саме зведення житла. Варто почати з того, що раніше дім українського селянина був переважно однокамерним – кімната виконувала функції і сіней і комори. Однак пізніше з’явилися двокамерні житла – окрім світлиці також були сіні. Ще пізніше трикамерні – світлиця, сіни і комора.

Проте розмір самих приміщень майже не змінювався. Згідно з даними етнографів, у більшості хат, що збереглися з кінця ХІХ і початку ХХ століття площа житлової зони складала, в більшості випадків, 5 х 5 м.

Житлова зона і хатнє начиння

Житлова зона зрідка було поділена на кілька кімнат (хоча все залежало від заможності господаря дома). Проте світлиці були поділені на так звані сектори: робочий, кухонний, святковий, репрезентативний, сектор для відпочинку, сектор для харчування.

В кухонному секторі була розташована піч, а також, часто, водник – ослінчик чи спеціально відведене місце, де стояли відра з водою. У двокамерних хатах водник найчастіше знаходився в сінях. Піч зазвичай будували ліворуч або праворуч від входу. Від печі до причілкової стіни розміщували спальне місце – піл. Інколи це були дерев’яні ліжка. Якщо в сім’ї були немовлята, то поруч з постіллю вішали колиску.

Біля протилежної від печі стіни розміщували лавку біля вікон. Саме тут господині займались прядінням та іншими домашніми справами. Лава була досить довгою – найчастіше 4 метри завдовжки. Раніше лави були закопані в земляну долівку. Пізніше, на початку ХХ століття, їх почали модернізувати – робили переносними.

Стіна навпроти дверей мала репрезентативну функцію. Тут наші предки найчастіше розміщували ікони, на так званих божницях. Найчастіше це були прибиті до стіни рейки. Ікони як і зараз прикрашали рушниками, на Зелені свята прикрашали гілками.

Українська хата. Поліський інтер’єр

Інтер’єр української хати був різний в залежності від того чи іншого регіону. Наприклад, за даними науковців, риси архаїчної простоти були характерні для Полісся (північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей). Саме з цим регіоном пов’язують використання найдавнішого виду печі – курної – коли дим виходив не через димар, а відразу в хату (в стрісі робились спеціальні отвори щоб дим виходив назовні).

українська хата

Очевидно, що такі печі зникли з ужитку ще в кінці ХІХ століття. Їм на зміну прийшли напівкурні печі – над їхньою черінню прибудовували навислий комин для вловлювання диму. З комином одним боком з’єднувався лежак. Іншим своїм боком він був приєднаний до отвору в сінешній стіні. Таким чином дим опинявся в сінях і на горищі. Через отвори в стрісі цей дим виходив з  хати. Печі сучасного типу з’явилися пізніше.

Такими ж архаїчними і простими були й речі поліщуків. Керамічний посуд – горщики, глечики, гладушки (глечики без ручки) – був димлений. Серед меблів – ослін, стіл (сектор харчування), піл, ліжко і колиска (спальний центр). Також в хаті були мисник і скриня, щоб було де складати речі. Мисник – для посуду, а в скриню складали одяг. Такий інтер’єр в цілому був характерний для всіх українських регіонів.

Українська хата. Київський інтер’єр

На центральній і південній Київщині піч теж розміщувалася в кутку біля дверей. Димар такої печі був опертий на стовпчик і нависав над припічком. Піч часто прикрашали рослинними і тваринними орнаментами. На початку ХХ століття на зміну природним (червоній глині і рослинним барвникам) прийшли анілінові фарби.

Стіни в хаті також подекуди прикрашалися рослинними орнаментами. Інколи наші предки додавали сюди і зображення птахів – півня, галки, сороки. Ці малюнки виконувалися  олійними фарбами.

Замість мисника – відкритих поличок для посуду – часто була засклена шафа. Попід вікнами навпроти печі встановлювали переносну лавку.

Українська хата. Полтавський інтер’єр

Типовим інтер’єром для лівобережних районів житла був полтавський (Полтавська область). Для нього характерно те, що піч розміщувалась в кутку біля дверей. Припічок печі був закритий стінами комина. Мисник знаходився в протилежному боці. В найсвітлішій частині хати ставили довгу лаву на якій встановлювали кужіль з прядивом.

українська хата

Особливістю інтерєру полтавської хати був поперечний сволок (балка). Він становив основу несучої конструкції стелі. На ньому вирізьблювали культові орнаменти – хрести, солярні знаки тощо.

Українська хата. Південний інтер’єр

Лівобережні райони України на Півдні (Дніпропетровська область, частково Запорізька, Донецька і Луганська області) були облаштовані аналогічним чином. Тут розписом, який тепер знаний як петриківський прикрашались не тільки верхня частина стін і піч, але й стеля. Припічок у печі закривали стінки комина. Власне саме цим вирізнялося житло українців, що жили в південних регіонах Лівобережжя.

Варто зазначити, що на початку ХХ століття до варистої печі добудовували додаткову піч – грубу, яка служила для опалювання житла. Цей комплекс – піч-груба – мав конструктивно-архітектурне вирішення, що продовжувало традиційні прийоми, що були поширені у всіх регіонах України.

Українська хата. Подільський інтер’єр

На Поділлі (Вінницька і Хмельницька області) частини хати мали таке ж розташування, як і  в більшості регіонів Україні – піч з боку від входу, навпроти мисник, під вікнами лава.

українська хата

Піч оздоблювалась малюнками, які виконувались кольоровими глинами. Розмальованими також були миски, які виставлялись напоказ у миснику. На сволок кріпились паперові прикраси – витинанки.

Західний український інтер’єр

Гуцульське житло (Івано-Франківська і частково Чернівецька та Закарпатська області)  має багато загальноукраїнських рис в розташуванні всіх елементів інтер’єру. Вирізнялось таке житло в першу чергу мистецькою вишуканістю. Заможні господарі викладали піч купованими кахлями, що мали малюнки: фрагменти традиційно-побутового життя гуцулів. Сволок, вхідні двері і меблі гуцули прикрашали мудрованим різьбленим орнаментом.

українська хата

В західних регіонах України, на Лемківщині (Закарпатська область), на відміну від значної частини інших регіонів, отвір печі орієнтували не чільну, а на причілкову стіну. У зв’язку з цим розташування деяких меблів відрізнялось. Ліжко розміщувалося на традиційному місті – під тильною стіною.

Проте його ставили не впритул до печі, а на певній відстані. У верхній частині причілкової стіни лемки вішали образи, народні картини і розмальовані тарелі.

Фото: Українська хата / uamodna.com

Ілюстрації – комплект листівок, який виконали кандидат історичних наук архітектор Тамара Косміна та художник Зінаїда Васіна. Комплект мав назву “Українське народне житло” і вийшов він у 1986 році.

Мій дім – моя фортеця: як українці раніше будували хати

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]