Український інтерес. Рік тому ми кожен день дивились за рівнем цін на нафту й, відповідно, за падінням російського рубля. Доходило навіть до того, що при зустрічі друзі не цікавились твоїми справами чи здоров’ям, а починали з радісного: “Читав? Чув? Нафта вже дешевше 40 – ка доларів. А рубль ось-ось опуститься нижче ста за один «зелений». Абсолютно нормальна поведінка патріота. Адже ми розуміли, що падіння цін на нафту, інфляція рубля, зменшення попиту на російський газ – це все працює проти путінського режиму й, відповідно, зменшує його агресивну потугу.

Минув рік з того ранкового моніторингу, коли перше, що робив зранку – дивився результати торгів по нафті та рублю. Сьогодні ціни на нафту уже не так стрибають, рубль також не б’є антирекордів, а Газпром рапортує про майже ті самі обсяги поставок палива до замерзлої Європи.

Водночас, патріотам є за чим спостерігати й вболівати. Наприклад, днями всіх потішила новина про суттєве зменшення російських валютних резервів. І що з такими темпами й за такої політики кремлівського керівництва експерти прогнозують російській економіці можливий дефолт й навіть розпад держави.

Тож лізь Путіне не тільки в Україну та Сирію, а й у союзницьку Білорусь, бо бацька Лукашенко не тільки торгується, як кажуть росіяни, за «шарові газ та нафту», а й відверто заграє з Європою. Останнє, що зробила білоруська влада – відкрила безвізовий в’їзд до 5 днів з більш, ніж 80 – ма країнами, що вкотре не сподобалось Кремлю.

Позбавлення прав Російської Федерації на проведення у себе світових змагань, недопущення російських спортсменів через допінги до найпрестижніших чемпіонатів та турнірів, розширення санкційного списку російських урядовців та компаній – все це як бальзам на душу українському патріоту.

Водночас, в останній місяць, все інформаційне середовище заповнив Трамп. Новообраний Президент Сполучених Штатів спочатку видавався нам монстром, що «здасть» Україну  ще до переїзду в Білий дім. Ми з тривогою та острахом дивились, яких ще «друзів Путіна» він призначить в свою адміністрацію.

Але пройшов час, й Дональд виявився на таким страшним, як його змальовували. Він сам і його оточення дають чітко зрозуміти, що для них, насамперед, важливий АМЕРИКАНСЬКИЙ ІНТЕРЕС, й тому вони діятимуть виключно у цих рамках.

І в цьому сила Америки – якщо їхній Президент не діятиме в інтересах американського народу та держави, він стане «хлопчиком» для биття не тільки для  опонентів-демократів та однопартійців – республіканців, а й об’єктом нищівної критики з боку засобів масової інформації. Тому, думаю, Дональд Трамп ще пошкодує й вибачиться за інцидент з кореспондентами CNN, яким він не надав слова на своїй останній прес-конференції за нібито фейкову антитрампівську передвиборну пропаганду.

Трампоманія ще довго буде розвагою українських патріотів. Адже з 20-го січня новий Президент Америки почне офіційно керувати державою. Хто буде на інавгурації нового Президента Америки? Якими будуть уже легітимні дії очільника наймогутнішої світової держави? Чи визнає Трамп окупацію Криму й чи скасує санкції проти РФ попередньої адміністрації? Чи «дружитиме» він з Путіним і чим це обернеться для України? Відповіді на ці запитання збуджуватимуть нашу увагу тривалий час.

Звичайно, наш інтерес до американського очільника виправданий й слушний. Адже ми поки не готові наодинці протистояти російському агресивному монстру. Й наші успіхи великою мірою залежать від ситуації в світі, міжнародній підтримці України. Але давайте поставимо собі запитання – хіба від того, хто правитиме в США чи в європейських країнах залежить, що буде у нас вдома?

Торік ми вболівали за референдум в Нідерландах щодо асоціації з Євросоюзом. Британці сказали – НІ – ЄС на своєму референдумі. Програла вибори в США ніби проукраїнська Гіларі Клінтон. Сусідня Молдова та член ЄС Болгарія обрали своїми керівниками проросійських соціалістів.

У цьому році є великі шанси перемогти у Франції на президентських виборах націоналістці, подрузі Путіна Лє Пен. Того й дивись, німці відмовлять у довірі на виборах партії Ангели Меркель, що відстоювала українські інтереси. Все може бути. Але чи варто «замикатися» на міжнародному контексті?

Стежачи за подіями у світі, що безперечно важливо, треба думати й розуміти – справжній УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС – це наша держава, її зміцнення й розвиток. Ні Трамп, ні Меркель, ні поляки з литовцями не побудують за нас Україну.

Демократичною, заможною, справедливою зможемо зробити її тільки ми й ніхто інший. Тому, не захоплюймося закордоном, не шукаймо дядька, що прийде й наведе у нас порядок. Путін тільки тоді відчепиться від нас, коли отримає «по зубах» й від нашої армії на Сході України, й коли ми настільки модернізуємо економіку й виробництво, що не будемо залежати від російських енергоресурсів, коли ми зупинимо відтік капіталів з України, подолаємо корупцію, будемо поважати свою країну та її мову.

Саме кропітка та щоденна праця кожного на український інтерес має бути справжньою справою патріота.

Український інтерес: Ми є!

Український інтерес: Ми поруч!

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]