Останніми роками все більше українців вирушають до Євросоюзу на заробітки. Лідер тут, звичайно, Польща. Але й інші країни не обділені увагою заробітчан. Серед них – наша добра сусідка Литва. У цій країні працює не менше 75 тисяч українців. І часто вони стають жертвами недобросовісних роботодавців.

Чим відрізняється Литва і Україна в сфері трудового права? Як захистити свої права у чужій країні? Хто може допомогти? Куди звертатись у разі проблем? Про це та інше «Український інтерес» поговорив з головою Профспілки перевізників Литви Петрасом Гребляускасом та головою Альянсу профспілок Литви Аудрюсом Кузанаускасом.

Петрас Гребляускас: Литва випереджає Україну в трудовому праві. Фото “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Як говорить Петрас Гребляускас, Литва пройшла етап реформування радянського законодавства, країна вже пішла далі – прийнято вже другий Трудовий кодекс незалежної Литви. Він відповідає конвенціям Міжнародної організації праці та документам ЄС:

Ми просунулись набагато далі в регулюванні трудових стосунків, старий кодекс регулював їх виключно в інтересах держави, зараз у нас приватна власність і у відповідності до цього ми повинні змінювати закони. Принцип регулювання трудових відносин у нас регулюється не на законі, а на колективному договорі між працівниками та роботодавцем. На прикладі Скандинавії, Данії ми говоримо, що там вони досягли рівноваги в цих стосунках шляхом угоди двох сторін а не державного регулювання. Державне, силове регулювання неприйнятне для трудових відносин.

За словами пана Петраса, нас все життя лякали капіталізмом, але, як виявилось на практиці, все зовсім не так страшно. За СРСР робота була примусовою – навіть карні кодекси колишніх республік містили норму про “тунеядство”. А Євросоюз говорить, що рабство, кріпацтво, нерівноправність в минулому, потрібно жити по-іншому, домовлятись. Звичайний литовський громадянин, як робітник, так і роботодавець лише виграли від вступу до ЄС. Для працівників відкрито увесь світовий ринок праці, можна просто сісти до літака і полетіти хоч в Лондон, хоч в Осло. Роботодавці отримали доступ до інвестицій, в Литву заходять європейські гроші, вони працюють в економіці країни, розвивається виробництво. А це – більше можливостей працевлаштуватися. Крім того, робітник не боїться втратити роботу, бо у них потужний соціальний захист і можливість працевлаштування по всьому світу.

З негативу – велика різниця між мінімальними зарплатами та максимальними. Це породжує значне розшарування суспільства. Петрас Гребляускас застерігає Україну від такого шляху розвитку, адже це сіє розбрат і соціальну напругу.

Литовські робітники їдуть на заробітки на захід. Звільнені робочі місця заповнюються працівниками зі Східної Європи, зокрема – з України. І от тут наші заробітчани стикаються з низкою проблем, головною з яких є непорядність роботодавців. Користуючись незнанням мови та законодавства, часто наших співгромадян нахабно обдурюють. Що робити, аби цього уникнути, пояснює голова Альянсу профспілок Литви Аудрюс Кузанаускас:

– Кількість українських робітників порахувати практично неможливо. Єдине, що можна сказати – їх надзвичайно багато. Біржа праці Литви говорить, що в країні працює 75 тисяч українців лише водіями вантажівок. Вони отримують 400 євро зарплати, литовцям того вже мало. Хоча як спеціалісти українці мають лише один мінус – незнання мови. І от тут і є проблема. Зараз працівник просто зобов’язаний стати розумним, знати свої права і вміти їх захищати. Тому що непорядні роботодавці користуються довірливістю і бажанням заробити та часто обдурюють своїх робітників.

Аудрюс Кузанаускас: Ми готові захищати українців. Фото “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Наша профспілка намагається забезпечити людей, котрі приїздять на роботу до Литви інформацією про те, як все повинно бути, пояснити, як вони мають нормально працювати. Ми говоримо про якісні робочі місця – це відповідна зарплата, умови праці, відпочинок, охорона здоров’я. Тобто роботодавець повинен відповідати за свого працівника. Для того, аби робітник знав свої права, я на свої власні кошти відкрив інформаційний центр спеціально для робітників-мігрантів.

Туди можна приїхати і дізнатись конкретно, що і як повинно бути в контракті, що повинен робити працівник, а що – роботодавець. Є листівки з нашими телефонами, інформацію можна отримати цілодобово. Цей центр знаходиться на трасі, у колишньому приміщенні пункту пропуску. Бо у водія мобільне робоче місце, він не може часто його покинути. А тут – траса, можна зупинитись на кілька хвилин і отримати консультацію. В планах – ще п’ять таких консультаційних пунктів.

Як говорить Аудрюс Кузанаускас, перед тим, як їхати на роботу до Литви, краще проконсультуватись з ними (контакти подаємо нижче – ред.). Ще краще – вступити до профспілки, адже тоді людина отримує юридичний супровід і захист на протязі всієї роботи. Внесок невеликий, але він окупиться сторицею – один з членів профспілки, наприклад, відсудив у роботодавця 20 тисяч євро. При цьому членство у професійній спілці може бути анонімним – роботодавці часто не хочуть брати на роботу профспілчан, розуміючи, що їх обдурити буде нелегко. Тому анонімність дає змогу отримати і роботу, і захист у разі необхідності.

Адреса та телефон Професійної спілки перевізників Литви: [email protected], тел. +370 684 54054. За цим телефоном можна дізнатися інформацію щодо умов працевлаштування, трудових договорів,  прав робітника та обов’язків працедавця тощо. Також, і це дуже важливо – у профспілці є база непорядних роботодавців.

Необхідну інформацію та контакти також можна отримати у посольстві України в Литві.

Розмовляв Микола Кірєєв, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram