Цьогоріч Всеукраїнський конкурс науково-дослідницьких робіт став наймасовішим за останні роки проведення. А все через те, що Мала академія наук України набула особливого авторитету і престижності, вийшовши на світовий науково-освітній простір – співпрацю з ЮНЕСКО. Вперше на фестивалі одночасно змагаються понад 1200 дітей з усіх регіонів країни у 64 наукових секціях. Відбір до попередніх турів був, як завжди, жорстким, через велику конкуренцію.

“Сьогодні саме той момент, коли ви маєте схопити науку, бо зараз є всі можливості та методи, які дозволять саме зараз отримати результат. Схопіть науку! Цей конкурс – це безпосередньо змагання, у якому переможцями стануть не всі. Проте боротьба в науці – це в будь-якому випадку перемога, адже ніщо інше так не стимулює до створення чогось нового, як конкурентне середовище”, – зазначив колишній президент Французької академії наук та нобелівський лауреат Жуль Офман.

Жуль Офман: "Боротьба в науці – це в будь-якому випадку перемога". Фото: Український інтерес/Ірина Луцак
Жуль Офман: “Боротьба в науці – це в будь-якому випадку перемога”. Фото: Український інтерес/Ірина Луцак

Вітчизняні наукові досягнення займають гідне місце серед світового надбання. Завдяки українцям увесь світ вже давно використовує десятки дивовижних винаходів. Але, щоб наші науковці продовжили робити внесок у світовий прогрес і надалі, необхідно попіклуватись про освіту наступних поколінь.

Сьогодні ряди інтелектуальної еліти стрімко поповнюються юними обличчями винахідників. Розкривати молоді таланти допомагає Мала академія наук, що кожен рік залучає сотні школярів та студентів, які прагнуть створити щось неймовірне.

Багато юних винахідників вже ставали лауреатами премій від МАН і в минулі роки. Проте амбіції зростають, і школярі привозять нові перспективні проекти, що можуть в майбутньому змінити життя людей на краще.

Один з них – Михайло Корешков зі своїм приладом керування даними аутентифікації. Він гарантує надійність системи безпеки особистих кабінетів та облікових записів в інтернеті.

“Відомо, що найпопулярніші паролі виглядають, як набір простих літер чи цифр для швидкого запам’ятовування. Такі аккаунти зламуються зловмисниками менш, ніж за10 хвилин. Тому я запропонував альтернативу – використовувати асоціації, щоб підбирати вдалий пароль чи логін. Наприклад, ви заходите на якийсь аккаунт у мережі, далі відразу виникають різні асоціації із сайтом: колір логотип, тематика, назва. Тож я розробив пристрій, який може ці асоціації перетворювати на безпечний пароль. Для цього при реєстрації потрібно ввести ключові слова на пристрої і в результаті менш ніж за секунду отримати унікальний пароль, який буде складно зламати навіть хакерам. Зараз аналоги існують тільки як логічні прийоми для простого запам’ятовування, а особливість мого винаходу – це надійність”, – розповів хлопець.

Він додав, що пристрій буде схожим на брелок для ключів. Наразі розробка на стадії прототипу.

Наступний не менш корисний винахід розробив школяр з Херсону Максим Курилко. І навіть презентував його працюючий макет побудови геометричних зображень на папері.

Максим Курилко. Фото: Український інтерес/Ірина Луцак
Максим Курилко. Фото: Український інтерес/Ірина Луцак

“Взагалі пристрої такого виду вже давно існують у мережі. Проте суть моєї роботи полягає в тому, що я написав програмне забезпечення для його обслуговування. Поки що немає аналогів з вільним доступом користування та безкоштовним ПЗ. Мій проект – унікальний”, – каже він.

За словами хлопця, основна задача такого обладнання – побудова геометричних зображень на папері через схематичний електронний варіант. Тобто спочатку потрібно створити растрове зображення на комп’ютері, а потім пристрій дублює його вже на аркуші паперу. Це корисно при переносі надскладних креслень та інших зображень, які потребують особливої точності. А також його можна використовувати на виробництві при гравіюванні та випалюванні по дереву.

А Владислав Далечин розробив проект удосконалення сонячного перетворювача енергії. Він проаналізував можливості його використання у Олешківських пісках – піщаному масиві на рідній Херсонщині. Згодом з’явилася ідея покращити ефективність звичайного механізму перетворювача, створивши пародійний насос.

“Мій винахід інноваційний, бо має дуже високу ефективність у порівнянні з аналогами. Для прикладу, сонячні перетворювачі на полікристалічному кремнію мають коефіцієнт корисної дії від 12%, на бінарних структурах – до 22%. ККД мого винаходу сягає більше 40%. Також ця установка буде коштувати у 5 разів дешевше, ніж кремнійові аналоги – приблизно 100 тис. грн”, – пояснює хлопець.

Фіналісти зізнаються, що гроші для них – далеко не основний стимул звершень. Молоде покоління прагне бути корисним своїй країні і вивести її на новий рівень всесвітнього визнання. Заради цього вони займаються наукою.

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]